Аневризма аорти (грудного відділу)

Загальна інформація

Аневризма аорти найчастіше трапляється в черевному відділі, але ¼ з них – у грудному відділі. Найчастішою причиною є атеросклероз. Аневризма виникає тоді, коли зовнішня стінка аорти – основної артерії, яка постачає кров до організму, – роздувається мов кулька. У випадку розриву чи розшарування може виникнути внутрішня кровотеча, дуже небезпечна для життя. Здебільшого аневризми безсимптомні, навіть попри великий розмір. Проте іноді можливий біль у грудях чи спині, охриплість або задишка. Розрив аневризми аорти зазвичай смертельний. Для профілактики розриву необхідний скринінг та раннє лікування медикаментами чи оперативно.

Чого очікувати

Оскільки у більшості аневризм без розриву перебіг безсимптомний, їх можна діагностувати випадково під час КТ з приводу іншої патології. Якщо пацієнт належить до групи ризику, для ранньої діагностики потрібне буде періодичне скринінгове обстеження. За невеликого розміру аневризма повільно прогресує і не спричиняє жодної симптоматики. Тоді лікар може призначити моніторинг за допомогою УЗД 1-2 рази на рік і препарати для зниження артеріального тиску або рівня холестерину. Якщо ж аневризма велика чи симптоматична (турбує біль у верхніх відділах спини, кашель і свистяче дихання), то для видалення ослабленої частини аорти та запобігання її розриву ймовірно необхідна буде відкрита операція. У такій ситуації термін ушпиталення – мінімум 5 днів, після чого потрібна тривала реабілітація. Можлива також новіша, менш інвазивна операція. Вона полягає у встановленні протезу в аорту через катетер, введений у паховій ділянці.

Cтан може погіршитися через

1) фізичне напруження;

2) високий артеріальний тиск;

3) стрес.

Діагностика

Для підтвердження діагнозу лікар може призначити рентгенографію органів грудної клітки, УЗД, КТ, МРТ, ангіографію або аортографію.

Лікування

Лікування аневризми може передбачати:

-          спостереження за допомогою УЗД кожні 6 місяців чи більше (залежно від розміру аневризми);

-          медикаментозне лікування, таке як бета-блокатори та блокатори кальцієвих каналів, з метою зниження артеріального тиску, розслаблення стінки судин і зменшення ризику розриву;

-          відкриту операцію для заміни ослабленої частини аорти;

-          ендоваскулярну пластику (встановлення стента через катетер, аби посилити ослаблену частину судини та створити новий канал для кровоплину).

Самолікування

Заходи з метою профілактики розвитку аневризми аорти такі:

-          якщо Ви курите, покиньте цю звичку;

-          дотримуйтеся дієти з низьким умістом жирів та холестерину, щоби зменшити відкладення жирів на стінці артерій;

-          контролюйте високий артеріальний тиск і рівень холестерину;

-          регулярно займайтеся фізичними вправами.

Коли звернутись до лікаря

У випадку тих чи інших симптомів аневризми грудного відділу аорти, наприклад, дискомфорту в грудях або спині, кашлю, охриплості або задишки, зверніться до лікаря. Якщо Ви належите до групи підвищеного ризику, попросіть лікаря про скринінг за допомогою УЗД. За симптоматики розриву аневризми аорти – нестерпного раптового болю у грудях або спині – зателефонуйте за номером 103 чи негайно зверніться у відділення невідкладної допомоги.

Фактори ризику

1) атеросклероз;

2) вік понад 60 років;

3) куріння;

4) ожиріння або надмірна вага;

5) травма грудної клітки (до прикладу, автомобільна аварія);

6) ускладнений сімейний анамнез;

7) ІХС або інші хвороби артерій;

8) хвороби, що можуть ослаблювати стінку артерій (такі як синдром Марфана);

9) високий артеріальний тиск;

10) вживання стимуляторів, наприклад, кокаїну.