Знайдено 1-20 з 24

Елементів на сторінці

4 причини подумати двічі перед операцією на спину

22.09.2020

Як ви, можливо, читали в новинах, Тайгер Вудс зараз одужує після нещодавньої операції на спині – четвертої операції на спині за останні декілька років. Колись найкращого гольфіста у світі Тайгера було вперше прооперовано у 2014 р., але відтоді навіть після ще двох операцій спортсмен не може успішно повернутися до змагань. Безсумнівно, він надіється, що ця остання операція врешті-решт допоможе йому повернутися і змагатися на найвищому рівні без виснажливого болю.

Тайгер – один з багатьох професійних спортсменів, які, прагнучи швидко повернутися до гри, не очікують на одужання, а погоджуються на операцію. На жаль, багато з них потім усвідомлюють: швидше – не означає краще.

Стів Керр, колишній гравець NBA та нинішній тренер NBA, продовжує боротися з ускладненнями після операції на попереку й настійливо попереджує: “...Якщо у вас проблеми зі спиною, в жодному випадку не зважуйтесь на операцію. Я кажу це щиросердно. Реабілітація, реабілітація, реабілітація. Нікому не дозволяйте туди лізти”. Це мудра порада чи лишень емоції нещасної людини, якій не пощастило з результатом?

І найважливіше: коли потрібна операція на спині всім нам, не фаховим спортсменам? Що робити, коли будівельник, медсестра чи садівник з болями в спині хочуть повернутися на роботу, але не можуть згинатися та піднімати важкі речі? Навіть в офісі може виникнути біль у спині, якщо занадто тривале сидіння погіршує стан. Або, можливо, ви лише хочете знову пограти у гольф з друзями, поганяти м’яча з дітьми чи зайнятися домашніми справами…

Як ви даєте раду болеві, занепокоєнню щодо звикання до знеболювальних препаратів? Як вирішуєте – робити чи не робити операцію?

Майже у кожному випадку я даю пацієнтам пораду спробувати вирішити проблему без операції. Назву декілька причин, чому зазвичай пропоную нехірургічний шлях:

1.                          Тіло – достатньо непоганий цілитель. Незалежно від того, що саме травмовано – м’язи, суглоби, зв’язки чи диски, тіло має свої механізми зцілення. Наприклад, дослідження засвідчили: грижі міжхребцевих дисків з часом зменшуються, 76% з них за рік минають, а біль від грижі міжхребцевого диска переважно зникає впродовж трьох місяців. Інші симптоми, такі як слабкість, ішіас та оніміння, або минають, або значно зменшуються також приблизно за рік. Видається, наша імунна система допомагає зцілити грижу чи екструзію диску, для цього потрібні лише час, терпіння та певна віра.

2.                          Поволі їдеш – далеко будеш. Так, операція може зняти біль швидше, аніж очікування, доки він зникне сам, хоча це спокусливо, зокрема тоді, коли ви хвилюєтеся щодо роботи або ж не можете нормально встати з дивана. Однак наскільки добре жити весь час з хірургічно вправленою спиною, а не зціленою завдяки власним вбудованим механізмам одужання (у поєднанні з реабілітацією)? Серед потенційних проблем, які можуть трапитися на шляху, – прогресуючі дегенеративні захворювання диска в оперованій зоні, вище або нижче від ділянки, що була під’єднана до апаратури, а також ризик необхідності подальших операцій у майбутньому. Цікаво зауважити: авторитетне дослідження результатів лікування спинальних пацієнтів (SPORT) виявило – операція дає позитивні результати у випадку таких проблем, як грижа поперечного диска і стеноз хребта у перші чотири післяопераційні роки, але надалі ефект помітно знижується.

3.                          Цибуля має багато шарів. Значною проблемою нашого ставлення до болю, в тому числі з проблемами спини, є те, що біль розглядаємо суто з фізичного погляду. Інакше кажучи, ми думаємо, нібито біль спричиняє структурна проблема, тому операція повинна цю проблему усунути. Не так швидко! Не лише хребет зі своїм з’єднанням нервів, суглобів, дисків, м’язів та м’яких тканин, а й інші чинники теж впливають на наше самопочуття, наприклад, стрес, депресія, тривожність, безсоння, погані стосунки. Ці проблеми, які зазвичай пов’язані з болями в попереку, не зникнуть після операції. У випадку ж, коли хвилюєтесь, що залежите від знеболювальних засобів, то не існує жодної гарантії, нібито ваша залежність зникне сама собою після операції. Ви не можете розраховувати, що операція вирішить усі проблеми, які вас турбують.

4.                          Ви не зустрінете багатьох лікарів, котрі мали операцію на спині. У лікарів проблеми зі спиною трапляються так само часто, як і у всіх інших людей. Однак чи часто лікар лікує власну спину операцією? Мій досвід підтверджує: майже ніколи. Чому? Тому що ми бачимо страждання наших пацієнтів з болями у попереку, які не зникають після важких операцій, і зазвичай обираємо інший шлях. Якщо спинальний хірург з подібною до вашої проблемою не хоче, аби хтось оперував йому спину, то чому ви повинні цього хотіти?

Незалежно від того, яке лікування ви оберете, спробуйте поставити на шальки терезів необхідність негайного полегшення і розроблення довготермінового плану, щоби зробити ваш хребет максимально здоровим.

Детальніше
Чи може акупунктура позбавити вас від болю?

22.09.2020

Не дивуйтеся, якщо наступного разу, коли ви звернетеся до лікаря стосовно болю, він порадить вам проконсультуватися з фахівцем з акупунктури. Нещодавно Управління продовольства і медикаментів (FDA) оприлюднило рекомендацію лікарям ознайомитися з додатковими альтернативними методами лікування болю, враховуючи акупунктуру та хіропрактику.

Якщо ви такі самі, як і більшість моїх пацієнтів, то не будете проти альтернативних методів лікування, хоча все ще ставитесь до них трохи скептично і не впевнені, чи акупунктура – легальний метод лікування. З огляду FDA, на мою думку, саме внесок лікаря тут є ключовим. Пацієнтові важливо переконатись, чи лікар насправді вірить у рекомендації, які дає, використовуючи власний досвід та знання, чи лише хоче позбутися його, швидше зайнятися іншим пацієнтом і уникнути призначення ще більшої дози знеболювальних препаратів. Існує значна різниця між висловами лікаря – “Спробуймо акупунктуру, вона допомогла багатьом моїм пацієнтам” і “А чому б не використати акупунктуру, бо не знаю, що можна ще порадити на цей момент”.

Ми запровадили лікування акупунктурою в нашому центрі декілька років тому і переконалися: голковколювання дуже успішно допомагає лікувати біль, перепади настрою, травми голови і навіть абстинентні симптоми. Гадаю, нашим пацієнтам важливо знати, як ретельно ми вивчали це питання, поки дійшли висновку, що акупунктура повинна бути в нашому центрі. Окрім того, я особисто лікувався голковколюванням декілька років тому, коли мав значний ішіас через екструзію диска в попереку. Тобто зараз я можу прямо глянути пацієнтові в очі й порадити акупунктуру, оскільки лікувався нею сам і вона мені допомогла. Вочевидь, що тісніше лікар пов’язаний з конкретною клінічною ситуацією, то краще він зможе скерувати пацієнта на подібну терапію.

Цікаво також зауважити: в еру надзвичайних технологій та інновацій ми говоримо про лікування, якому близько 3 тис. років (тоді для лікування використовували уламки скель і камені) та яке допомагає вирішити найбільшу проблему здоров’я сучасної людини – хронічний біль і залежність від опіоїдів. Інакше кажучи, теорія акупунктури пов’язана з поняттям «ци», або “життєва енергія”, що, як вважають, тече в тілі через канали, котрі часто називають меридіанами. Вважається також, що погане здоров’я та хвороби безпосередньо пов’язані з перебоями проходження цієї життєвої енергії через тіло. Введення акупунктурних голок у ключові точки тіла відкриває блокаду і дає змогу ци текти в тілі й відновлювати здоров’я. А хто б не хотів кращого ци?

Впродовж багатьох років наука намагається зрозуміти, як ця антична філософія лікування хвороб вписується у те, що ми зараз називаємо сучасною медициною. З погляду деяких дослідників, акупунктура модифікує ендокринну систему і може знизити рівень гормонів стресу. Натомість інші вважають, що вона стимулює імунну систему та приплив крові до хворих місць. Ще одні дослідження засвідчили: акупунктура збільшує рівень ендорфінів, наших природних знеболювальних. А як підтвердили досліди на тваринах, налоксон (сполука, що блокує ефекти опіоїдів), може пригнічувати знеболювальний ефект акупунктури.

З мого погляду, найзахопливіша наука про те, як акупунктура може лікувати біль, вивчає всі різноманітні шляхи, котрі можуть змінити те, що відбувається в мозку. Нейропластичність – це здатність мозку змінюватися, адаптовуватися та реорганізуватися, а як відомо, хронічний біль може призвести до обширних нейропластичних змін. Дослідження з використанням спеціальних методів візуалізації головного мозку, наприклад, функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) зараз підтверджує, що акупунктура може сприяти позитивним змінам мозкової активності в різних частинах мозку, включно зі змінами у больових сітках. Інакше кажучи, ми можемо почати спостерігати, як акупунктура фактично знеболює всередині мозку.

Існує декілька головних методик акупунктури. Основне голковколювання – це традиційний метод, коли в різні меридіани тіла вводять тонесенькі акупунктурні голки. Фахівці з акупунктури можуть застосовувати різні варіації до такого способу, скажімо, електроакупунктуру, тоді в голку подають електричний струм; припалювання, за якого використовується тепло, та здавлювання, коли до акупунктурних точок додатково застосовують стискання. І, звісно, банки, які привернули увагу всіх людей, коли на Олімпійських іграх в Ріо камери зафіксували фіолетові кола на всьому тілі в плавця Майкла Фелпса.

Який би метод ви не обрали, для позитивного результату здебільшого необхідно декілька процедур. Я зазвичай рекомендую спочатку запрактикувати курс із 3–6 сеансів (один або два рази на тиждень). Безперечно, голкотерапевти є різними, тому варто провести дослідження для пошуків необхідного вам фахівця.

Детальніше
Чи слід використовувати маску для обличчя?

22.09.2020

Маски для обличчя, такі популярні зараз, насправді з’явилися вперше дуже давно, і жінки покладали на них великі надії. Так, єгиптянки і грекині робили маски з глини. Римлянки були переконані в чудодійних властивостях овечого жиру і навіть не зважали на його жахливий запах. Іншими цікавими інгредієнтами римських масок були сеча, жовч, лебединий жир та екскременти (гам!).

І хоча жінки користуються масками для обличчя вже тисячі років, це не означає, що вони незамінні для красивої шкіри. Не забувайте: тоді у жінок не було великого вибору засобів догляду за шкірою!

Отже, чи насправді маски настільки необхідні? Розглянемо декілька міфів про їхню силу.

Міф №1: Маски очищають. Неправда. Що саме очищає маска? Задумуючись над тим питанням, ви переконаєтесь, що шкіра насправді не потребує такого очищення. Звісно, інколи трапляється закупорювання, але це – інше питання. Обличчя мало пітніє і тому не становить проблеми. Забруднювачі з повітря? Вони можуть осідати на верхньому шарі шкіри, проте не можуть проникнути всередину, оскільки молекули пилу занадто великі. Наркотики, алкоголь та інші хімічні забруднення потрапляють в організм і виводяться передусім через нирки та печінку, а не шкіру. Висновок: очищення шкіри – це маркетинговий хід.

Міф №2: Маски відкривають пори. Правда. Якщо спочатку ви скористаєтесь скрабом для відлущення шкіри, а потім нанесете альфа-гідроксикислотну маску (чи певні глиняні маски), кірки з мертвих клітин розм’якнуть і легко видаляться. Крім того, за допомогою липких масок, які висихають, створюючи плівку, і згодом відлущуються, на кшталт смужок для видалення чорних цяток з носа, також можна позбутися частини кірок та відмерлих клітин.

Міф №3: Маски зволожують. Правда. Шкіра зволожується і зсередини, і ззовні. Так, вам необхідно пити воду, щоби шкіра була достатньо зволоженою. Проте кожен, хто живе в пустелі, багато літає або працює з кондиціонерами, скаже: вологість у навколишньому середовищі теж має значення. Тому, використовуючи зволожувальну маску і залишаючи її на обличчі хоча б на 1520 хв, ви можете на якийсь час зволожити шкіру.

Міф №4: Маски «живлять» шкіру. Правда і неправда. Правда в тому, що шкіра може абсорбувати мінерали, ліпіди, вологу, вітаміни зі зовнішніх джерел, наприклад, масок та інших косметичних засобів. Ці засоби під час регулярного використання підживлюватимуть шкіру.

Неправда полягає в тому, що найкраще, найстабільніше, найстійкіше живлення та зволоження будь-якого органа надходить з нашого кровообігу, нашого кровотоку, а не ззовні.

Тепер, коли ми обговорили, що маски можуть і не можуть робити, визначимо, яка ж маска потрібна саме вам?

Глиняна маска. Природна глина може містити близько 75 різних мінералів, але в ній також живе безліч непотрібних бактерій і мікроорганізмів. Глину, яку продають у масках, спеціально обробляють, щоби позбутися бактерій, а це може вплинути на її мінеральний склад. Однак глиняні маски поглинають жир і знадобляться для жирної, схильної до вугрів шкіри.

Відлущувальна маска. Вугільні або інші липкі маски, висихаючи, облипають шкіру. Коли ви знімаєте таку маску, то водночас очищаєте обличчя від омертвілої шкіри, бактерій, волосинок і забруднень, які прилипають до маски та стягуються разом з нею. Здирання маски може бути болючим, тому знімати її потрібно повільно. Така маска навряд чи знадобиться людям зі сухою та чутливою шкірою. Вугільні маски радять для жирної, схильної до вугрів шкіри, оскільки вони забирають зайвий жир, а також допомагають видалити чорні й білі цятки (комедони).

Альфа-гідроксикислотна маска. Через вміст кислот ці маски не придатні для чутливої шкіри. Такі маски очищують хімічним, а не відлущувальним способом. Маски добре відкривають пори, активують клітини шкіри, повертають їй “сяйво”. Кислотні маски сильнішої дії найкраще робити в лікарському кабінеті й разом із анестезіологом.

Листова маска. Рекомендуються лише від авторитетних компаній-виробників. Такі маски роблять з тканини, змоченої в сироватці, яку накладають на обличчя і залишають там на певний час. Тканина утримує сироватку, звідки вона потім абсорбується в шкіру. В журналі «Racked», що містить публікації, присвячені поп-культурі й моді, була стаття, де йшлося про антисанітарні процеси запаковування масок, які ставили під сумнів їхню безпеку. За інформацією у статті, декілька корейських брендів пакують маски в домашніх умовах, а не в спеціальних санітарних приміщеннях, у зв’язку з чим постає питання про безпеку таких засобів.

Зволожувальна маска. Ці маски є різних видів, у тому числі органічніших і натуральніших. Їх особливо рекомендують застосовувати для сухої шкіри, чутливої шкіри з метою розслаблення, а також радять наносити перед різними заходами для ефекту свіжості. Зволожувальну маску легко підібрати, обережними треба бути лише у випадку акне чи жирної шкіри.

Отже, правильно підібрана маска для правильного типу шкіри може чудово доповнити режим догляду за шкірою.

Детальніше
Де приховується сіль (і що вам потрібно, щоб її знайти)

03.07.2020

Вам сказали, що потрібно скоротити натрію? Цю пораду часто дають лікарі, особливо тим, хто має підвищений кров'яний тиск, - але простіше сказати, ніж зробити. Насправді, скорочення поверхні натрію може бути дуже важким.

Коли люди думають про зниження вмісту натрію в раціоні, вони вважають, що це означає усунення соляного шейкере за столом - одна з найпоширеніших речей, які я чую від моїх пацієнтів, полягає в тому, що вони "ніколи не додають сіль до їжі". На жаль, це ні означає, що вони їдять дієту з низьким вмістом натрію.

Фактично, лише 5% дієтичного натрію додають під час домашнього приготування і лише 6% додають за столом. Більше 75% американців натрію їдять з ресторану, фасованої та переробленої їжі. Решта 12% дієтичного натрію природно зустрічається у продуктах харчування. Іншими словами, ваша їжа завантажується натрієм ще до того, як ви забрати соляний шейкер!

Дієтичні рекомендації для американців за 2015-2020 рр. Рекомендують споживати менше 2300 мг натрію в день, тобто кількість натрію в одній чайній ложці солі. Але пам'ятайте, що 2300 мг є верхньою межею рекомендованого споживання натрію - краще підходити до 1500 мг. Навіть люди, які дуже активні і втрачають натрію через пітливість, не потребують понад 1500 мг на добу. Середній американець займає удвічі більше: 3400 мг на добу.

Де ми отримуємо весь цей натрій? Більше 40% натрію, який ми їмо щодня, настає лише з декількох продуктів:

Найпопулярніші джерела натрію

Хліб та рулети
Холодні відруби і м'ясо витриманого
Піца
Птиця
Супи
Бутерброди
Сир
Макаронний посуд (не включаючи маку та сир)
М'ясні страви
Закуски
Давайте подивимося на типовий бутерброд, який більшість людей вважатиме здоровим вибором. Ця графіка з CDC показує, що насправді цей "здоровий" бутерброд - це насправді соляна бомба.

Натрій є підлий. Він прямий погляд. Предмети, які ми вважаємо корисними для нас, оскільки вони "м'які" або "високі білки" або "цільне зерно", можуть бути завантажені натрієм - і навіть не солоними. Щоб дійсно отримати відчуття того, наскільки натрій ви приймаєте, ви повинні почати займатися детективом та читанням панелей харчування (я впевнений, що ви будете шоковані). І не забувайте дивитись на ваші напої - у Gatorade є 110 мг на чашку.

Хоча це коштує всякої детективної роботи - перевантаження натрію стає етапом для посилення інфаркту та інсульту. Надзвичайний натрій у нашому крові породжує більше води, що зберігається всередині наших кровоносних судин, збільшуючи об'єм крові та підвищуючи артеріальний тиск. Вищий артеріальний тиск означає більший знос у ваших артеріях, прискорення накопичення бляшки та схильність до розриву судин. І це означає підвищений ризик серцевого нападу та інсульту.

Підвищена стійкість води в кров'яних судинах також може призвести до набряку - накопичення рідини всередині тканин, як у вас у ногах та навколо щиколотки. Якщо у вас виникає набряк гомілковостопного суглоба, одним з найважливіших речей, які ви можете зробити, це зменшити кількість натрію у вашому раціоні.

І, якщо функція серця підірвана з будь-якої причини, збільшення обсягу крові може стати додатковим навантаженням на серце, що призводить до утруднення дихання і навіть накопичення рідини в легенях. Пацієнти з діагнозом "застійна серцева недостатність" повинні бути особливо обережними щодо зменшення вмісту натрію в раціоні.

Детальніше
Мастурбація: міфи та факти

03.07.2020

Найінтимніший аспект сексу – те, що ми робимо зі собою наодинці. Чимало людей ніяковіють від цього. Можливо їх у дитинстві присоромили батьки за дослідження свого тіла, давши дітям зрозуміти, що вони ніколи в житті не повинні займатися мастурбацією або принаймні відчувати дискомфорт від такого заняття.

Насправді мастурбація – це нормально на всіх етапах життя. Діти мастурбують для задоволення і самозаспокоєння з невеликим відтінком сексуальності. У період статевого дозрівання фантазії про мастурбацію починають обертатися навколо взаємних сексуальних стосунків, мотивуючи підлітків долати страх та відшуковувати реальні стосунки, що їх задовольнятимуть. У дорослих мастурбація може стати складнішою проблемою у наших сім’ях та відносинах. Як ми повинні реагувати у тому випадку, коли дізнаємося, що наші діти цим займаються? Чи повинні ми відмовлятися від мастурбації за повністю активного сексуального життя? Ми навели у статті поширені факти і міфи про це:

Діти, які цим займаються, ризикують рано стати сексуально активними”. – МІФ. Усі діти займаються самостимулюванням. Вони досліджують власне тіло через торкання та відчуття: торкаючись до одних частин тіла, відчувають задоволення, до інших – біль. Дітей треба вчити, що мастурбація – інтимна справа, і найкраще займатися нею наодинці у власній спальні, тоді їхні тіла будуть відчувати задоволення. Як підтверджують дослідження, відповідна до віку інформація від мами чи тата про тіло та його сексуальну функцію фактично спричиняє меншу сексуальну розбещеність та ризикованість у підлітків. Надлишкова мастурбація в малих дітей може засвідчувати надмірну тривогу, стрес чи відсутність уваги батьків.

“Якщо ви маєте дорослі стосунки, мастурбація вам не потрібна”. – МІФ. Більшість людей мастурбують упродовж всього життя. Ми маємо сонограми, де діти роблять це ще в утробі, а також свідчення людей, які займаються мастурбацією і у старшому віці. Коли ми стаємо дорослими чи статево дозріваємо, то починаємо розуміти силу розділення своїх сексуальних почуттів з кимось ще. Однак трапляються певні моменти, коли людина хоче відчути задоволення приватно – не обов’язково сексуального характеру. Можливо, необхідно трохи зняти стрес. Інколи люди займаються цим, бо в їхнього партнера інше лібідо й менші потреби, а інколи тому, що це приносить задоволення.

“Якщо ви мастурбуєте, отже, шлюбні стосунки вас не задовольняють”. – МІФ. Кеті щойно дізналася, що її чоловік мастурбує в душі. Як він сказав, займається цим майже кожного ранку, і вона була шокована. Найбільше хвилювалася, що він це робить, оскільки вважає її недостатньо сексуально привабливою. Він запевнив: річ не в ній – мастурбує, бо йому це приємно, швидко і подобається так починати день: “Ні, ти не перестала мене приваблювати, для мене це зовсім інше, ніж наші з тобою заняття коханням”.

“Через мастурбацію ви вивчаєте своє тіло”. – ФАКТ. Більшість хлопців починають мастурбувати та досягати оргазму, лишень вони статево дозрівають, після перших “мокрих” снів. Близько 75% дівчаток навчаються досягати оргазму через мастурбацію. Жінкам, що мають проблеми з оргазмом під час статевого акту, секс-терапевти часто рекомендують самовдоволення як шлях до оргазму без хвилювання про те, чи задовольняють вони партнера (окрім випадків, коли клієнт має моральні заперечення стосовно мастурбації).

“Це найшвидший шлях до оргазму”. – ФАКТ. Жінки неодноразово мені розповідають, що доводять себе до оргазму за 2 хв, а з партнером цей час збільшується до 45 хв. Мастурбація зазвичай спричиняється бажанням сексуального відчуття. Секс у парі може відбуватися за ініціативою одного партнера, і хоча він може спонукати до сексу і бажає ним займатися, але не обов’язково хоче сексуально втихомиритись. Партнер також може неправильно торкатися спеціальної точки, натискати на неї засильно або залегко чи обрати не той ритм, який приводить до оргазму.

“Вам більше подобатиметься це, ніж секс з партнером”. – ФАКТ та МІФ. Більшість людей кажуть, що хоча мастурбація спричиняє приємні відчуття в геніталіях, вона не дає їм настільки глибокого сприйняття завершеності та зв’язку, наскільки секс із партнером. Іноді, щиро кажучи, секс із партнером розчаровує, і люди повертаються до самовдоволення часто з використанням порнографії як стимулятора. У випадку, коли сексуальні розбіжності між партнерами призводять до душевного неспокою чи навіть розриву стосунків, секс-терапія та консультація пар можуть бути корисними, повернути в сім’ю щастя та гармонійні стосунки.

Мастурбацією починають займатися переважно в дитинстві, вона незрідка є частиною дорослого життя, навіть попри чудові й задовільні партнерські сексуальні стосунки. І хоча це, можливо, соромно визнати, але кожен займається нею в той чи інший момент життя, і мастурбація становить природну складову сексуального буття.

Детальніше
Людям поважного віку НЕ потрібно вживати добавки з кальцієм та вітаміном D

02.07.2020

Люди поважного віку даремно витрачають свій час та гроші, приймаючи добавки з кальцієм та вітаміном D, сподіваючись, що так вони зможуть довше зберегти кістки міцними. Це засвідчують нещодавні дослідження.

Як виявляють дані, зібрані з десятків клінічних випробувань, доказів того, що добавки захищають старших людей від переломів стегна чи інших кісток, не існує. “Регулярне приймання цих добавок не є необхідним для немолодих людей, – обґрунтовує провідний дослідник д-р Цзя-Го Джао, хірург-ортопед лікарні Тяньцзіня в Китаї. – Гадаю, пора вже припинити вживання добавок з кальцієм та вітаміном D”.

Проте не всі експерти погодились із цим. Хірург-ортопед д-р Деніел Сміт вважає, що, заперечуючи користь таких добавок, дослідники доходять надто сміливих висновків. “Загальна картина, яка, здається, втрачається в цьому дослідженні, полягає в тому, що перелом стегна може мати катастрофічні наслідки», – зазначає Сміт, асистент відділення ортопедії Медичної школи Ікан на горі Синай у Нью-Йорку. З погляду Сміта, “навіть невеличка потенційна користь добавок з кальцієм та вітаміном D у запобіганні переломів стегна чи інших кісток набагато перевищує мінімальні ризики, пов’язані з регулярним прийманням цих добавок”.

Медики з давніх-давен радили старшим людям додатково приймати кальцій із вітаміном D, аби вберегти кістки від ламкості, оскільки з віком вони стають занадто крихкими.

За даними Національного інституту охорони здоров’я США, близько 99 % кальцію міститься в кістках та зубах людини, і організм не може сам виробляти цей мінерал. Недостатня кількість кальцію спричиняє остеопороз, а для засвоєння кальцію організм також потребує вітамін D.

Національний фонд боротьби з остеопорозом радить жінкам до 50 років та чоловікам  до 70 щоденно приймати 1000 мг кальцію. Жінкам після 50 і чоловікам після 70 потрібно кожного дня приймати 1200 мг кальцію.

Для аналізу Джао з колегами ґрунтовно простудіювали значну кількість медичної літератури в пошуках клінічних випробувань, спрямованих на тестування корисності добавок з кальцієм та вітаміном D. Вони отримали дані з 33 різних клінічних випробувань, залучаючи до них понад 51 тис. учасників у віці 50 чи більше років.

Клінічні випробування здійснювали переважно у США, Великій Британії, Новій Зеландії й Австралії. Доза добавок і частота їх приймання у різних випробуваннях була різною.

У зведених даних не виявлено значного зв’язку між прийманням добавок з кальцієм та вітаміном D і ризиком переломів стегна чи інших кісток, порівняно з людьми, котрі отримували плацебо або взагалі не одержували лікування.

І кальцій, і вітамін D, як пояснює Джао, – дуже важливі для здорових кісток, але результати цього дослідження засвідчують, що треба вживати продукти з кальцієм та достатньо бувати на сонці, а не приймати синтетичні добавки. “Кальцій, який міститься в продуктах харчування, незамінний для здоров’я скелета, – констатує Джао. – Найбільше кальцію в молоці, овочах, фруктах і бобових”.

Вітамін D синтезується в шкірі у відповідь на ультрафіолетове випромінювання В при сонячному світлі, а у продуктах цього вітаміну мало. Фізичні заняття на сонці повинні повністю забезпечити вас необхідним вітаміном D.

Проте, за Смітом, потенційні джерела цих поживних речовин у продуктах підтверджують одне зі слабких місць огляду даних дослідження. «Незважаючи на те, що дослідження спрямоване на розгляд проблем, пов’язаних з прийманням добавок з кальцієм та вітаміном D, і заперечуючи доцільність приймання цих добавок, дослідники навіть не розглядають питання, чи отримують учасники дослідження достатню кількість кальцію та вітаміну D з продуктів харчування або сонячних променів», – зазначає Сміт.

Огляд доказів містить також велику кількість даних від “Ініціативи жіночого здоров’я”, фундації досліджень здоров’я жінок поважного віку в США, – повідомляє Андреа Вонґ, віце-президент з наукових та нормативних питань при Раді з відповідального харчування – торгової асоціації, яка представляє виробників харчових добавок. “На жаль, дані фундації широко визнані такими, що мають власні обмеження стосовно суб’єктів, які не приймали добавки за протоколом, а також тих, хто приймав кальцій і добавки з вітаміном D самостійно, поза протоколом, перед і під час дослідження”, – стверджує Вонґ. На думку віце-президента, використання даних фундації могло спотворити загальні результати аналізу.

Окрім того, останні аналізи даних фундації засвідчили, що у людей, які почали приймати кальцій та вітамін  D, знизився ризик переломів шийки стегна чи інших кісток. Люди повинні обговорювати індивідуальні потреби кальцію або вітаміну D зі своїми лікарями. «Тоді, коли існує можливість знизити ризик важких переломів, приймаючи добавки з кальцієм та вітаміном D, людей не варто відмовляти від приймання цих добавок за допомогою метааналізу, який має рекомендаційний характер і не може знадобитися всім людям», – підсумовує Вонґ.

Новий аналіз опубліковано 26 грудня у «Журналі американської медичної асоціації».

Детальніше
Чи вважають дівчата хлопців розумнішими?

10.06.2020

Працюючи педіатром, я з великим задоволенням розмовляю зі своїми пацієнтами про школу. Нещодавно запитав у 9-річної дівчинки, який її улюблений предмет. Вона усміхнулася і відповіла – мистецтво, а згодом додала, що не подобається математика. Коли здивувався чому, вона сказала – не дуже має до неї здібності.

Дівчаткам у будь-якому віці притаманні внутрішні упередження про власні здібності, а їхня самооцінка часто заниженіша, ніж у ровесників хлопців. Нещодавно опубліковані дослідження начебто підтвердили, що, починаючи зі 6-річного віку, дівчатка вважають хлопчиків розумнішими ніж себе.

У дослідженні, розміщеному в “Journal of Science”, автори давали різні завдання групі 5-7-річних дітей. В одному завданні їм розказали історію про “дуже, дуже розумну людину” (опис генія на дитячому рівні). Відтак дітям показали картинки з чоловіком та жінкою, одягнутих в офісному стилі, й запитали, про кого вони щойно розказували. Дівчатка від 6 років найчастіше показували на чоловіка. Вони також частіше відмовлялися від участі в іграх, які нібито призначені для “дітей дуже, дуже розумних”. За словами дослідників, дівчатка, молодші 6 років, не мали схожих упереджень.

Я звернувся до двох експертів, щоб детальніше осмислити ці результати.

Гізер Преслі, віце-президентка некомерційної програми “Girls on the Run” (GOTR), очолює розробку програми для організації, яка ґрунтується на фізичній активності й позитивному розвиткові молоді для дівчат 3-8 класів. Вона також колишня вчителька і має науковий ступінь PhD у сфері освіти в міських школах.

З погляду Преслі, результати дослідження її не дивують: “Це може бути через те, що у 6-річному віці більшість дівчаток починають ходити до школи і відчувати вплив оточення, який підсвідомо може бути хибно сприйнятий. Школи, вчителі, батьки й інші учні можуть ненавмисно збурювати такі почуття у дівчаток”.

Преслі пропонує вчителям і адміністративному складові визнати власні можливі упередження та однаково залучати хлопчиків і дівчаток до різних предметів, що сприятиме однаковій впевненості й компетенції у всіх сферах. Окрім того, вони повинні залучати дівчаток до позакласних програм, які мають “атмосферу, спрямовану на вдосконалення”, та “мислення, скероване на зростання”. Це дасть змогу усвідомити: таланти і силу можна розвивати, а не просто вірити, що до чогось є здібності й до чогось немає. Окрім того, такий метод допоможе дівчаткам краще оволодіти точними та природничими предметами.

Крістін Каррутерс, клінічна практикуюча психологиня в Інституті дитячого розуму (Child Mind Institute), яка спеціалізується на СДУГ і поведінкових розладах, дотримується подібних думок. Вона аргументує, що ми потенційно можемо цю ситуацію змінювати, регулярно хвалячи дівчаток за їхню “розумність”. Поговоріть про їхні досягнення, наприклад, коли вони допомогли вам порахувати вартість товару в магазині або добре написали контрольну з математики; це підвищить їм самооцінку та впевненість у собі. Тривала низька самооцінка може в подальшому вплинути на вибір коледжу та кар’єру. Декотрі дівчата, вважаючи себе недостатньо розумними, не візьмуться за те, що сприйматимуть як викликом для себе.

Жінки схильні обирати спеціальності, не пов’язані з наукою, математикою чи технологіями, тобто ті, які традиційно вважаються “важкими” предметами. Згідно зі звітом Національного дослідницького центру обміну студентами менш ніж 30 % жінок отримали вищу освіту в галузі науки та техніки у 2014 р. І що цікаво – за останнє десятиріччя ця цифра змінилася лише на 1%.

Низька самооцінка може бути фактором ризику і для інших проблем, таких як тривожність, депресія, збільшення ваги, розлади харчування, і вплинути на певні аспекти життя, призводячи до труднощів у стосунках.

Ось декілька порад батькам, яких я раджу дотримуватись:

1. За кожної можливості кажіть доньці, що вона може досягти всього тоді, коли докладатиме для цього необхідні зусилля.

2. Ставтесь до синів і доньок однаково. Якщо ви просите доньку допомогти помити посуд, то так само часто просіть про це і сина.

3. Будьте пильними стосовно засобів масової інформації вдома, в інтернеті, на планшетах і телефонах. Дивлячись рекламу чи відео, де зображено жінку в стереотипній ролі, обов’язково поговоріть із дітьми про це. Використайте такий момент як навчальний.

4. У тому випадку, коли ви бачите жінку, що є хорошим прикладом для наслідування, порозмовляйте про неї з дітьми. Це може бути зірка тенісу або генеральний директор компанії чи просто сусідка-старшокласниця з відмінними оцінками.

5. Найважливіше – будьте прикладом самі для себе. Діти схильні дотримуватися наших дій, а не наших слів. Якщо дівчинка бачить критичне ставлення мами до себе, особливо до власного зовнішнього вигляду й інтелекту, вона, найімовірніше, робитиме так само. Пам’ятайте: мамам треба хвалити себе і власні досягнення. Якщо ми будемо дотримуватись цього, наші доньки навчаться поступати так само і прийматимуть життєві виклики з готовністю, адже вважатимуть себе вартими них.

Детальніше
Чи може таблетка пригальмувати старіння?

22.03.2020

Фактор ризику №1 для всіх великих захворювань - рак, серцево-судинні захворювання, хвороби Альцгеймера - старіє.

Але замість того, щоб лікувати захворювання, чи може лікар сам лікувати процес старіння?

Це ідея зростаючої сфери досліджень, залучення широкої підтримки як урядових, так і приватних донорів, у тому числі мільйони керівників Силіконової долини, такі як співзасновник Microsoft Пауль Аллен та венчурний капіталіст Пітер Тіль. У той час як бюджетні фонди науки за останні десять років боролись, фінансування в Національному інституті з проблем старіння зросло більш ніж на 50% з 2007 року.

Дослідники шукають препарат для відновлення найбільш серйозних наслідків старіння - і тримати людей здоровим, активним і тривожними роки довше, поняття, яке вони називають "охорони здоров'я".

"Я не зацікавлений у створенні населення, яке живе до 200 років, тому що це буде проблемою для світу, в якому ми живемо", - каже Коріна Росс, доктор біологічних наук, біолог Техаського університету A & M в Сан-Антоніо. "Але якщо ми зможемо тримати людей поза доглядом за доглядом за будинком і зменшити кількість пацієнтів із хворобою Альцгеймера та Паркінсона, це буде ідеально".

Те, що вчені знають про старіння, різко просунулися протягом останніх двох десятиліть, коли вони дізнаються більше про те, що керує процесом старіння в клітинах. З перегонкою, щоб знайти протизапальну таблетку, двома найбільш перспективними є препарати, які вже існують: метформін і рапаміцин.

Метформін
Лікарі призначили метформін, найбільш поширений препарат для лікування діабету 2-го типу, протягом приблизно 60 років. Але це отримало нову увагу як можливий препарат проти старіння після того, як дослідники в Британії виявили, що люди з діабетом, які приймали його, пережили деякі з своїх однолітків, які не захворіли на 15%.

"Вони порівнювали їх з цілим купою людей, які були підібрані для ваги та куріння та інших факторів, але які не мали діабету", - каже Стівен Авдад, доктор філософії, голова відділу біології Університету Алабами в Бірмінгемі. "Виявилося, що діабет на метформіну жив довше, ніж у недіабетиків, які не були на метформіні. ... Це було дуже, дуже інтригуюче ".

Аввад є біо-геронтологом і науковим керівником Американської федерації старіння. Організація намагається залучити близько 65 мільйонів доларів у федеральному та приватному фінансуванні за те, що Аввад стверджує, що це буде перший людський суд над наркотиками проти старіння. Дослідники дадуть препарат людям у віці від 65 до 80 років, які не мають хронічних захворювань, а потім чекають, поки вони не з'являться до наступної важливої ​​проблеми зі здоров'ям, - каже Авдад.

Вчені вважають, що препарат працює в мітохондріях, а енерговики в клітинах тіла перетворюють цукри, як глюкозу, на енергію. Аввад говорить, що метформін робить ці електростанції більш ефективними, зменшуючи викид речовин, відомих як "вільні радикали". Вільні радикали можуть пошкодити клітини, завдаючи шкоди їхній здатності до розмноження та дефектів.

Метформін також може активувати фермент, який контролює потребу організму в енергії. Аввад говорить, що активація імітує ефект низькокалорійної дієти, що, як стверджують дослідники, може продовжити термін служби в лабораторних тварин.

 

Рапаміцин
Біолог Росс - один з декількох вчених, які вивчили потенційне продовження життя рапаміцину. Цей потужний препарат, також відомий як сиролімус і торгова марка Рапамун, найчастіше застосовується в хіміотерапії та для того, щоб тіла хворих на трансплантацію відмовляли від нового органу. Дослідження показують, що препарат може продовжити термін служби у мишей, круглих черв'яків та мавп, відомих як мармурові.

Як і метформін, рапаміцин працює на мітохондріях клітини, де він може змінювати, як клітини спалюють глюкозу, говорить Росс. Дослідники підозрюють, що рапаміцин може утримати мітохондрії, які працюють плавно довше.

"Зображення, яке я навчаю своїм учням, - це ідея, що фабрика не контролюється, і це просто викидається у вікна, і ви отримаєте негативний ефект каскаду", говорить Росс. Запобігання диханням мітохондрій, що горить, може призвести до загострення ефектів, таких як запалення - загальний фактор вікових захворювань.

Рапаміцин "працює у всьому, починаючи від дріжджів до мишей. Він працює в декількох штамів миші та фону. Він працює в обох статей ", - говорить біолог Браян Кеннеді, кандидат економічних наук, екс-президент Інституту досліджень старіння Бака в Новаті, штат Каліфорнія. "Я думаю, це дуже цікаво".

Наприклад, препарат збільшив тривалість життя у мишей на 30% - до 50%, - стверджує Овед. І кілька досліджень тварин показують свою обіцянку для захисту від раку та серцевих захворювань, а також дегенеративних розладів мозку, таких як хвороби Альцгеймера.

Але це має деякі потужні побічні ефекти.

Рапаміцин може викликати виразки рота, катаракти та діабет. Це також може підвищити ризик інфікування, кровотечі та деякі види раку, такі як рак шкіри. Це може викликати високий кров'яний тиск, підвищення температури і анемію.

Кеннеді стверджує, що значна частина досліджень, проведених рапаміцином, спрямована на з'ясування того, як зменшити його побічні ефекти. Які дослідники знають про побічні ефекти препарату від людей, які вже мають серйозні проблеми зі здоров'ям і які зазвичай приймають його у комбінації з іншими препаратами. Але вони не знають, чи стануть ті самі проблеми у здорових людей, які самостійно приймають препарат.

Таким чином, хоча, як показує, що рапаміцин дає більш драматичні результати, метформін, спочатку, спочатку отримає клінічне випробування на людях, каже Кеннеді.

"Метформін був у мільйонів людей. Це дуже безпечно, як ліки йдуть ", - говорить він. І як лікарі та вчені глибше досліджують антизапальне дослідження: "Останнє, що ми хочемо, - це препарат, який спричинить токсичність і мати щось подібне, тому що це збирається встановити всю угоду".

Дослідження Марсосе Росса, опубліковане в 2015 році, було першим, хто подивився на побічні ефекти рапаміцину у здорових приматів. Як і у людей, мармеотит має підвищений ризик серцевих захворювань та хвороб метаболізму, коли вони страждають ожирінням. У дослідженні не виявлено помітних метаболічних проблем в групі мавп, які отримували рапаміцин в еквівалентних дозах протягом року, і вони втратили значні обсяги жиру в ранніх місяцях.

Окрім метформіну та рапаміцину, в інших дослідженнях було розглянуто потенційну антизапальну роль різних препаратів, гормонів та харчових сполук з змішаними або непевними результатами:

Ресвератрол, сполука, виявлена ​​у винограді та горіхах, може зменшити стрес, який призводить до старіння клітин. Дослідження показують, що він може продовжити термін служби дріжджів, черв'яків та риб, але ці ефекти ще не продемонстрували у людей.
Акарбоза, препарат для діабету, який може блокувати всмоктування організму вуглеводів, показав обіцянку самців мишей, але мало для жінок, говорить Кеннеді.
Гордон, який називається 17-альфа-естрадіолом, одним із жіночих гормонів естрогену, показав "велику обіцянку", збільшуючи довголіття у мишей. Але його побічні ефекти недостатньо вивчені, щоб знати, які ризики вони можуть спричинити.
Кеннеді вважає, що здатність запобігти деяким найбільш ослабленим віковим захворюванням не дає надії на краще життя.

"Ми краще тримати людей живими з різними хворобами старіння, але ми рідко повертаємо їх до повного здоров'я", - говорить він. "Я думаю, що це буде набагато краще для якості життя особистості та набагато краще економічно, якщо ми зможемо просто утримати їх від захворювання".

Детальніше
Чи МРТ безпечна для старих кардіостимуляторів (за останніми дослідженнями)

20.12.2019

Як вважали раніше, потужні магнітні поля, що утворюються під час МРТ сканування, негативно впливають на певні типи кардіостимуляторів. Однак останні дослідження засвідчили протилежне: МРТ сканування безпечне для людей з кардіостимуляторами.

Дослідники тестували безпеку МРТ на понад 1500 пацієнтів, котрі мали давніші версії кардіостимуляторів чи імплантовані дефібрилятори, так звані застарілі пристрої, що, за переконанням Американського управління продовольства і медикаментів (АУПМ), були небезпечні для МРТ дослідження. Як підтвердили результати, жодних довготривалих побічних ефектів не виявлено.

“Безліч пацієнтів мають імплантовані кардіостимулятори чи дефібрилятори, не сумісні з МРТ скануванням”, – зазначав головний дослідник д-р Генрі Галперін, професор медицини і співдиректор Інституту передових технологій у сфері візуалізації ім. Дж. Гопкінса в Балтиморі. На його думку, більшості людей, які мають ці пристрої, у певний момент треба пройти МРТ дослідження. І констатує: результати останніх досліджень показують, що таким пацієнтам цілком безпечні МРТ дослідження. За словами Галперіна, ще раніше, на початках виникнення МРТ, пацієнтам з імплантованими кардіопристроями насправді було небезпечно робити таке сканування. “Відомо декілька випадків, коли пристрої переставали працювати; тепер знаємо про 13-15 смертей”, – повідомляє він. На основі цих звітів АУПМ заявило, що людям з імплантованими кардіопристроями не можна проходити МРТ дослідження.

Від 2000 р. кардіопристрої стали модифікованішими і придатними для проходження з ними МРТ. Однак багато людей ще носять застарілі пристрої, які вважаються небезпечними для МРТ сканування.

З позиції Галперіна, МРТ сканування також безпечне для людей, котрі мають спеціальні дроти, що під’єднують пристрої до серця, так звані відводи, і які залишаються в організмі після імплантації нових відводів.

За словами д-ра Байрона Лі, професора медицини та директора електрофізіологічних лабораторій і клінік у Каліфорнійському університеті (Сан-Франциско), “це важливе дослідження, що вже впливає на догляд та обстеження пацієнтів”. Лі не працював над новим дослідженням, але ознайомлений з його результатами.

“Всупереч офіційній думці розробників пристроїв і багатьох лікарів, – зазначає Лі, – майже всім пацієнтам з кардіостимуляторами та дефібриляторами, навіть застарілими, можна робити МРТ”. Однак, пояснює він, для безпечного обстеження необхідне спеціальне обладнання і додатковий персонал. Сьогодні заклади переважно не можуть або не хочуть надавати такі послуги. “Тому пацієнтам інколи доводиться захищати себе та домагатися скерування в центри, що можуть їх обстежити”, – констатує Лі.

Для дослідження Галперін і його колеги тестували безпечність МРТ обстеження 1500 пацієнтів, яким таке обстеження було необхідне для діагностики різних захворювань. Проте вони мали той тип кардіостимулятора чи імплантованого дефібрилятора, що вважалися небезпечними для МРТ.

Перед обстеженням вчені змінили налаштування темпу на дефібриляторах або режим дефібриляції на імплантованих дефібриляторах з метою не допустити реагування на електромагнітне поле, утворене МРТ.

Команда Галперіна не виявила жодних довготермінових значних проблем унаслідок переустаткування пристроїв після сканування.

В одного пацієнта термін придатності батареї в кардіостимуляторі закінчувався, тому його не можна було переустановити. «Тоді пацієнтові імплантували новий стимулятор», – повідомили автори дослідження.

Щоправда, деякі пацієнти спостерігали зміни у роботі кардіостимулятора, але такі зміни не виявилися серйозними, не становили небезпеки життю, і їх не потрібно було переналаштовувати.

Перший автор дослідження д-р Саман Назарян, зауважує: “Враховуючи результати нашого та інших досліджень, важко зрозуміти позицію центрів медичних послуг щодо обмеження доступу до МРТ пацієнтів з імплантованими кардіостимуляторами та дефібриляторами”. Обмеження доступу людей зі застарілими кардіостимуляторами та дефібриляторами до життєво важливих діагностичних результатів, які дає МРТ, є помилковими і несучасними, вважає Назарян, він же – доцент медицини в медичній школі Перельмана Пенсильванського університету. “Якщо ви один з мільйонів пацієнтів з кардіостимулятором чи дефібрилятором і вам потрібно пройти МРТ, зверніться в центр з відповідною кваліфікацією та можливістю здійснити обстеження”, – каже вчений.

Дослідження було опубліковане 28 грудня у «Медичному журналі Нової Англії».

Детальніше
Чи допоможуть ці два домашні засоби вилікувати хворе горло?

19.12.2019

Ми розкажемо про два неефективні домашні способи лікування гострого фарингіту.

Нові клінічні випробування засвідчили, що ні жуйка без цукру, ні пробіотики не допомагають полегшити симптоми чи пришвидшити вилікування хворого горла під час бактеріальної інфекції.

Головний дослідник університету Саутгемптона в Англії Майкл Мор зазначає: раніше лікарі вважали, нібито жуйка з підсолоджувачем ксилітом, замінником цукру, покриває горло тонкою плівкою і допомагає запобігти поширенню стрептококових бактерій. Він також додає: на думку деяких лікарів пробіотики простимулюють імунну систему, внаслідок чого шкідливі стрептококові бактерії будуть вилучені.

«Дехто стверджував, що пробіотики можуть навіть допомогти протистояти вірусній інфекції горла», – констатує Мор, професор дослідження первинної медико-санітарної допомоги. Однак його команда, здійснивши чотирирічні дослідження понад 700 пацієнтів зі захворюваннями на горло, не виявила значної користі від використання будь-якого цього засобу.

Мор дійшов висновку, що для лікування стрептококових інфекцій горла потрібно використовувати засоби з доведеною ефективністю. “Звичайні знеболювальні засоби, такі як спреї чи льодяники, є і анестетиками, і антисептиками та на певний час можуть полегшити біль”, – аргументує Мор.

Віруси спричиняють більшість захворювань горла, однак близько 20% захворювань, зумовлені бактеріями, найчастіше стрептококами.

Згідно з даними Американського центру контролю та запобігання захворювань лише лабораторні аналізи можуть підтвердити стрептококову інфекцію. Проте, за даними Товариства інфекційних захворювань Америки, дуже часто для лікування хворого горла безпідставно призначають антибіотики. Близько 70% пацієнтів з хворим горлом приймають антибіотики, хоча у випадку вірусної інфекції вони не допомагають і зменшити біль під час стрептококової інфекції також не можуть.

Побоюючись зростання резистентності до антибіотиків, Мор та його команда вирішили зробити тести цих двох домашніх засобів лікування.

Учасників клінічних випробувань розділили на дві групи: одна тестувала користь від жуйки, а інша – від пробіотиків. Пробіотики – це бактерії, які вважаються корисними для здоров’я. Тим, хто тестував жуйку, давали пластинки, підсолоджені ксилітом чи сорбітолом, або казали не застосовувати жуйку взагалі.

Результати засвідчили, що ксиліт здатний стримувати ріст бактерій і покривати стінки горла плівкою. Підсолоджувач сорбітол такого ефекту не має, але його ввели в тестування для перевірки, чи не сприяє заспокоєнню больових відчуттів у горлі збільшене слиновиділення.

Групі з тестування пробіотиків видали капсули, які містили або справжній пробіотик, або плацебо.

Висновок: ні жуйка з ксилітом, ні пробіотики не забезпечили ефективного лікування симптомів хворого горла.

“Засобів проти хворого горла існує більш ніж достатньо, – стверджує д-р Джек Енде, президент Американського коледжу медиків. – Є така давня аксіома: якщо вам пропонують величезну кількість засобів лікування, жоден з них насправді не буде ефективним”. Він слушно радить: коли у вас болить горло, можна полоскати його солоною водою, з’їсти ложку меду чи прийняти аспірин, ібупрофен або ацетамінофен з метою полегшити стан.

Необхідно також перевірити, чи спостерігаються у вас типові для застуди симптоми. Якщо ви кашляєте або часто пчихаєте, то, найімовірніше, у вас немає стрептококової інфекції. “Перечекайте вдома, замість того, аби піти до лікаря, – радить Енде. – Ліків проти застуди не існує, і все, що ви зможете зробити, – це потенційно заразити інших людей у кімнаті очікування”.

У випадку, коли простежуються вираженіші симптоми – висока температура чи набряклі гланди, це вже є підставою запідозрити стрептококову інфекцію та звернутися до лікаря. Лікар може призначити вам антибіотики проти стрептококової інфекції. Однак не дивуйтеся, якщо антибіотиків вам не призначать, заспокоюють Енде і Мор. “Інфекція минає самостійно. Це насправді так, – констатує Енде. – Антибіотики скорочують час одужання на день чи два, але не більше”.

Проте згідно з рекомендаціями Центру контролю за захворюваннями антибіотики призначають для запобігання ревматизму.

Дослідження опубліковано 18 грудня в журналі «CMAJ».

Детальніше
Алкоголь може допомогти чи нашкодити серцю, але гроші мають значення

19.12.2019

Як підтверджують нові дослідження, вплив алкоголю на здоров’я серця, хороший чи згубний, може частково залежати від доходу того, хто випиває.

Наприклад, дослідження понад 200 тис. дорослих норвежців упродовж 30 років засвідчує, що декілька порцій алкоголю на тиждень знижують ризик смерті від серцевих хвороб. Однак така тенденція була найвираженішою у заможніших людей.

Це з одного боку. З іншого – вживання алкоголю у більшій кількості – від чотирьох до семи порцій на тиждень – підвищувало ризик смерті від серця, але тільки в людей з “найнижчим соціоекономічним статусом”. Такі результати дослідження команди за керівництва Ейріка Дегеруда з Норвезького інституту громадського здоров’я в Осло. Результати не змогли довести причинно-наслідковий зв’язок. Проте дослідники вважають, що будь-яка рекомендація стосовно здоров’я, де основна увага приділяється алкоголю, повинна врахувати рівень доходу, оскільки, здається,  наслідки випивання змінюються залежно від товщини гаманця.

Однак регулярне пияцтво є руйнівним для здоров’я незалежно від фінансового становища. Люди, які регулярно щотижня напиваються, наражають себе на небезпеку фатальних серцевих хвороб незалежно від того, скільки грошей вони мають, – повідомляють дослідження.

Результати ґрунтуються на аналізі даних про здоров’я та фінансове благополуччя понад 208 тис. дорослих норвежців. Всі вони народилися у 1960 р. або раніше і всі брали участь впродовж 30 років у обов’язкових переписах, які проводилися в Норвегії між 1960 та 1990 рр.

Два кардіологи дотримуються думки: вплив випивання на серце не може бути “універсальною пропозицією” для всіх.

Щодо потенційної користі від двох-трьох порцій алкоголю на тиждень, то, за твердженням д-ра Майкла Ґойфмана, багаті отримуватимуть більше вигоди, хоча причини такої тенденції наразі незрозумілі. Можливо, у бідних людей організм руйнується навіть від невеликих доз алкоголю, припускає Ґойфман, який очолює відділення клінічної кардіології в клініці Норсвел Хелс у Квінсі (Нью-Йорк). Або ж заможніші люди, котрі вживають дві-три порції алкоголю на рік, частіше стараються харчуватися здоровою їжею та займатися фізичними вправами, тому невелика кількість випитого алкоголю їм корисна.

Які б не були причини, Ґойфман вважає, що дослідження “не потрібно інтерпретувати як заохочення до вживання алкоголю, оскільки він може дуже несприятливо впливати на людей з різними медичними проблемами”.

“У своїй практиці я раджу пацієнтам випивати в помірних кількостях. Згубний вплив алкоголю на інші органи переважає будь-яку потенційну користь для серця”, – зауважує д-р Рейчел Бонд, котра допомагає керувати відділом серцевого здоров’я жінки у лікарні Ленокс Хіл, що в Нью-Йорку. “Оскільки моїм пацієнтам, звісно, не потрібно повністю відмовлятися від алкоголю, я інформую їх про ризики від надмірного вживання, – роз’яснює вона, – і з боку серцево-судинної системи, і з боку загального здоров’я та самопочуття, незалежно від соціоекономічного статусу”.

Норвезькі дослідження були опубліковані 2 січня у журналі «PLOS Medicine».

Детальніше
Що можуть розказати про старіння крихітні теломери

19.12.2019

Чи крихітні частинки ДНК містять таємницю старіння? Теломери, маленькі ковпачки на кінчиках наших хромосом, спричиняють жваві дебати серед вчених, які намагаються краще зрозуміти їхню роль у старінні.

Цього року вийшла у світ праця “Ефект теломера: революційний підхід до молодого, здорового, довгого життя”, де описується, що вибір способу життя впливає на теломери і на те, як ми старіємо. Авторами книжки, що зарахована до списку бестселерів за рейтингом The New York Times, є лауреатка Нобелівської премії доктор наук Елізабет Блекберн та Елісса Епель – медичний психолог Каліфорнійського університету в Сан-Франциско.

“Продукти, які ви їсте, ваша реакція на емоційні стреси, фізична активність, можливі стресові ситуації у дитинстві, навіть рівень довіри та безпеки у вашому районі – всі ці й інші чинники впливають на ваші теломери і можуть запобігти передчасному старінню на клітинному рівні”, – стверджують авторки.

Однак деякі лікарі та вчені вважають, що згадуване видання занадто спрощує науковий процес. І відбувається це тоді, коли дослідниці аналізують питання, яку саме роль відіграють теломери у процесі старіння. “Безсумнівно, теломери беруть у цьому участь, – запевняє С. Джей Ольшанський, професор Іллінойського університету в Чикаго. – Чи вони є тим чудодійним засобом, що дасть змогу нам жити значно довше? Це пропущена частина рівняння, яку наразі ніхто не може дописати”.

Так що ж таке теломери?

Схожі на пластикові кінчики взуттєвих шнурівок, теломери захищають краї наших хромосом, що містять нашу ДНК, або генетичний матеріал.

Упродовж життя людини теломери зношуються і скорочуються, знижуючи свою здатність захищати хромосоми. Коли це відбувається, нові клітини перестають замінювати старі. Дослідники вже тривалий період вивчають, чи таке клітинне старіння є основною причиною появи вікових хвороб та інших проблем.

У 2009 р. Блекберн була учасницею команди, яка отримала Нобелівську премію у сфері фізіології за відкриття того, що фермент під назвою теломераза може сприяти подовженню теломер.

У книзі Блекберн і Епель заглиблюються у дослідження теломерів і можливих засобів впливу на них. Авторки стверджують: хоча теломери – лише один з чинників старіння, певні зміни способу життя можуть стабілізувати теломери або збільшити теломеразу і так сповільнити старіння. Згідно з інформацією, поданою в згаданій праці, чимало досліджень підтверджують, що особливу увагу варто звертати на харчування, фізичну активність, сон, а також діяльність, пов’язану з хронічним стресом і психічним здоров’ям.

Ось декілька таких досліджень:

·         як показало нетривале дослідження, 45 хв помірних фізичних вправ тричі на тиждень за шість місяців “збільшили активність теломераз вдвічі”;

·         у 2012 р. був здійснений аналіз, що засвідчив: у здорових чоловіків, котрі виділяли занадто мало часу для сну, теломери виявилися коротшими;

·         інші дослідження підтверджують зв’язок між середземноморською дієтою та довшими теломерами.

“Дрібнички, які ми робимо щодня, накопичуються, і наслідки від них проявляються через роки і роки, – зауважує Епель. – Якщо ми перебуваємо на шляху до тривалішого здорового життя, то не зношуємо наші клітини, а швидше отримуємо поживні речовини й антиоксиданти, трохи фізичної активності, трішки радості й задоволення, а також достатньо відновлюваного сну кожної ночі для підтримування наших теломерів ще багато років”.

Детальніше
8 невеликих змін для твоєї стрункої фігури в 2020 році

19.12.2019

І знову ця пора року. Люди поспішають купити абонемент у спортзал та вичистити кухонні шафи, присягаючись, що саме цей рік стане тим роком, коли вони нарешті приймуть чітке рішення зменшити зайву вагу.

Проте для досягнення цієї мети не потрібно повністю переосмислювати свій спосіб життя. Маленькі кроки можуть зробити великі зміни у вашому тілі та вашому здоров’ї.

Почати можна різними шляхами. Розглянемо вісім незначних змін:

  • Змінюйтеся поетапно. Неважливо, скількох зайвих кілограмів ви хочете позбутися – інший спосіб життя для схуднення може видатися надсильним завданням. «Тому не намагайтесь змінити все і відразу,» – радить дієтолог Саманта Геллер з Нью-Йоркського медичного центру. “Змініть порцію їжі за раз або навіть частину порції, але розпочніть уже негайно, і вже за місяць ви переконаєтеся у хороших змінах», – стверджує дієтолог. Замість того, аби думати, як позбутися 20 кг, вирахуйте 5 % від вашої ваги. Для людини, що важить 80 кг, це дорівнює 4 кг.

З погляду Геллер, коли ви позбудетесь 5 % від своєї ваги, то можете значно знизити ризик багатьох хвороб, таких як предіабет, діабет 2 типу, певні типи раку, захворювання серця. Ви також зменшите кров’яний тиск, холестерин і А1С (показник цукру в крові за тривалий період). «А про таке думати набагато менш непосильно», – зазначає вона.

  • Прагніть до негативного балансу калорій. Упродовж багатьох років ви, напевно, чули: для того, аби позбутися 500 г, вам потрібно споживати на 3500 калорій менше. Проте дослідження засвідчили: не все так просто.

Як зауважує дієтолог Моден Нельсон з Колумбійського університету здоров’я в Нью-Йорку: “це працює математично, але не працює психологічно; тіло захищає свою вагу”. Але вам потрібен негативний баланс калорій для втрати ваги. Це означає, що вам необхідно вживати менше калорій, аніж витрачаєте під час фізичної активності й тренувань.

І Нельсон, і Геллер роз’яснюють: дуже низькокалорійні дієти не працюють у довготерміновій перспективі, адже організм переходить у режим голодування. “Ви не повинні худнути занадто швидко, бо це лякає організм, і він починає думати, що їжі нема”, – констатує Геллер.

  • Розкладіть на тарілці. Нельсон – прихильниця простого методу тарілки. Половина тарілки має бути наповнена овочами, четвертина – білковим продуктом і ще четвертина – крохмальним (вуглеводним). З’ївши це і відчуваючи, що все-таки голодні, обов’язково наповніть тарілку так само. “Не «дозаправляйтеся» макаронами зі сиром”, – рекомендує вона. Вранці можна замінити овочі фруктами.
  • Визначне свій проблемний час. Нельсон радить своїм клієнтам подумати про відтинок дня, коли вони мають найбільші проблеми з їжею. Це може бути проміжок перед вечерею, коли діти вимагають їсти, а ви голодні і настільки втомлені, що не маєте сили готувати, тому накуповуєте фаст-фуд. Це може бути ніч, коли настає затишок і ви нарешті можете розслабитися, наприклад, з келихом вина та перекусити.

У такі моменти надто важко зауважувати, скільки калорій ви споживаєте. Вам нелегко зупинитися та подумати про самообмеження. Тому заздалегідь розплануйте цей час і підготуйте здорові закуски. Подивіться, чи маєте в холодильнику продукти, з яких можна швидко щось приготувати, аби не купувати фаст-фуд”. Так пропонує Нельсон.

  • Кожне вживання їжі повинне містити білок. Саме він не дає цукру в крові різко підвищуватися, а потім так само різко знижуватися. Якщо не з’їсти хоч трішечки білка, то ви дуже швидко зголоднієте знову через раптове зростання та зменшення цукру в крові.

За Геллер, обов’язково треба їсти білок на сніданок. “Споживаючи білок зранку, ви якнайкраще підготуєтеся до нового дня. Можна з’їсти яйця або йогурт, горіхове масло на цільнозернових тостах чи навіть залишки після вчорашньої вечері”, – зазначає вона.

  • Контролюйте. І Геллер, і Нельсон стверджують: для схуднення обов’язково потрібно контролювати, що саме і скільки ви споживаєте. “Це і не збуджує, і не захоплює, але інформує та допомагає”, – каже Геллер. І констатує: багато людей дуже дивуються, коли хтось починає записувати кожен шматочок, який з’їдає, і скільки насправді їсть впродовж дня. Такий щоденник харчування можна вести в зошиті або використати сучасні технології; зараз є безліч схожих додатків на телефоні, наприклад, MyFitnessPal, FitDay та See How You Eat (додаток, що дає змогу використовувати власні світлини для ведення щоденника).

“Ви можете користуватися своїм трекером їжі з метою бачити, що відбувається, коли ви харчуєтесь правильно, а коли ні. Якщо одного вечора ви переїдаєте, то можете переглянути записи і переконатися: можливо, ви пропустили обід і тому були дуже голодними. Ви можете взяти це собі до уваги, аби такого вже не допускати”, – роз’яснює Геллер.

  • Не вживайте калорійних напоїв. З погляду обох експерток, люди часто отримують порожні калорії, вживаючи солодкі газовані напої та соки. “Це, просто кажучи, того не вартує – випивати зайві калорії”, – зауважує Нельсон. Алкогольні ж напої, такі як вино і пиво, можна вводити до методу тарілки. Склянкою напою можна замінити вуглеводну частину порції.
  • Налаштувати себе на успіх, згідно з Нельсон, буде легше, коли запланувати для себе певні винагороди. За кількакілометрову прогулянку чи тижневий контроль їжі подаруйте собі дещо значніше, аніж слово “молодчина”. Це не має бути річ велика та коштовна. Ви, до прикладу, можете купити журнал, який вам подобається, але який ви зазвичай не купуєте, або лосьйон для тіла, дорожчий за той, що ви переважно використовуєте.
Детальніше
Як підготувати шкіру до зими

19.12.2019

Відомий дерматолог компанії «Estee Lauder» Ерно Ласло завжди казав: “Ви хочете, щоб ваша шкіра була помірно сухою”. Отже, не жирна, але й не суха – саме такий ідеальний рівень вологи, якого важко досягнути.

Взимку мати цей досконалий рівень вологості особливо тяжко. І не лише через холодний, сухий клімат. Навіть в дощовому Сіетлі, де живу я, взимку шкіра завжди сухіша, оскільки ми багато часу перебуваємо в приміщеннях з увімкнутим центральним опаленням.

Сухості шкіри можна запобігти, дотримуючись на початку холодного сезону декількох нескладних правил:

  1. Якщо ви ще цього не зробили, то саме пора використати надзвичайно м’який очищувач для обличчя.
  2. Центральне опалення висушує шкіру. Застосовуйте вдома зволожувач повітря. Він захистить шкіру від сухості.
  3. Перш ніж послуговуватися денним сонцезахисним кремом, нанесіть на обличчя один-два шари зволожувального засобу.
  4. У випадку, коли намащуєте два шари зволожувального засобу, виберіть продукти з різними додатковими складниками для зволоження шкіри, скажімо, шар зволожувального безспиртового гелю з вітаміном В5 та гіалуроновою кислотою перед вашим традиційним зволожувачем.
  5. Відшуковуйте зволожувальні засоби з високим вмістом олійок, які затримують у шкірі воду та запобігають дегідратації.
  6. Олії для обличчя дуже допомагають, коли ви маєте надто суху шкіру, але якщо у вас – акне, то від олійок краще відмовитися. Проте у випадку, коли вирішите все-таки спробуватиїх застосувати, незважаючи на акне, потрібно враховувати: у перші 4-8 тижнів ви не зауважите жодних наслідків від такого використання олійок, тому уважно стежте за змінами.
  7. Рідше застосовуйте скраби – вони знімають захисний бар’єр шкіри, який утримує вологу.
  8. Після тренувань вмийте обличчя від солі й нанесіть зволожувальний або сонцезахисний засіб.
  9. Нанесіть додатковий шар зволожувального засобу на обличчя посередині дня на роботі. Дивовижно, наскільки це допомагає!
Детальніше
Як насправді цукор впливає на ваш холестерин?

19.12.2019

Якщо ви, як і більшість людей, напевно, думаєте, що їжа з високим вмістом холестерину, як яйця або креветки, є найгіршим за рівнем холестерину. Але це не так.

Оскільки насправді не є холестерином в їжі, це проблема. Більшість холестерину, що циркулює всередині наших тіл, виробляється всередині нашого тіла, і не вбирається в дієту. Отже, мова йде не про те, щоб уникати їжі, яка, природно, містить холестерин, це запобігти їжі, яка спонукає наші тіла створювати холестерин.

Найпотужніший драйвер виробництва холестерину?

Вірте чи ні, це цукор!

Коли я говорю про цукор, я маю на увазі додані цукри і прості вуглеводи, які можуть швидко перетворюватися на цукор у наших тілах. Подумайте не лише солодощі (як торти та печиво, цукерки та інші десерти), а й інші продукти, що містять або виготовлені з вишуканих зернових культур - як білий рис, хліб, бублики та макарони.

Всі вуглеводи всмоктуються як цукор. І коли рівень цукру в крові підвищується (наприклад, після їжі бублика), організм реагує, випускаючи інсулін. Інсулін є життєво важливим гормоном, який гарантує, що цукор зберігається в нашому організмі для використання між їжею. Але це не тільки заподіює збереження цукру. Вона змінює наші тіла в режимі зберігання в цілому.

І яка форма зберігання холестерину? LDL, поганий холестерин. Якщо рівень інсуліну підвищується, LDL підвищується. Яка форма зберігання холестерину не зберігається? ЛПВЩ, хороший холестерин. Якщо рівень інсуліну підвищується, HDL знижується. І що, якщо ви зберегли весь цукор, який ви можете отримати, і ще є надлишок, який циркулює в крові? Інсулін допомагає перетворити цей цукор у жир. Результат? Тригліцеридні рівні піднімаються.

Деякі з найгірших профілів холестерину, які я бачив, були у людей, які їдять з низьким вмістом жиру, низьким вмістом холестерину, але не звертають уваги на кількість або джерело цукру, який вони потребують. Замість того, щоб їсти фрукти, овочі та цільні зерна, вони їдять нежирний попкорн, а також низький вміст холестерину, макарони та низькожирних печива.

Але бути ясним - цукор, який зустрічається природно, як і у фруктів, - це сильно відрізняється від нашого біохімії. Цукор, який надходить у вигляді цілої їжі (наприклад, яблука), поглинається повільно, тому що потрібно більше часу, щоб перетравлювати яблуко, і це допомагає підтримувати стійкий рівень інсуліну. Зауважте, що я говорю про ціле яблуко - не яблучний соус або яблучний сік (який засвоюється швидше, втрачаючи певний позитивний ефект на вашу біохімію). Отже, при їді вуглеводів, дотримуйтесь як можна ближче, як ви можете, до оригінальної форми (цілі продукти харчування та зерна). Це допоможе вам зберегти рівень інсуліну - і ваш холестерин - у контролі.

Детальніше
Статини – не єдиний шлях до зниження холестерину

19.12.2019

Близько трьох років тому Американська кардіологічна асоціація і Американський коледж кардіології видали методичний посібник з лікування, де рекомендують використовувати статини як основний метод контролю високого холестерину. Спеціальні дієти й інші медпрепарати для зниження холестерину були зараховані до другорядних засобів лікування, бо автори, застосовуючи обрані ними дані, дійшли висновку: ці засоби не настільки знижують ризик серцево-судинних захворювань, наскільки статинні препарати.

Аргумент, зрештою, полягав у тому, що ми не просто лікуємо людей з метою покращити цифри в їхніх аналізах, – ми лікуємо людей, аби допомогти їм жити краще та довше, – правильно?

З погляду багатьох лікарів, цей аргумент був доведений до крайності, – адже посібник радить призначати переважно статинні препарати незалежно від початкового рівня холестерину в пацієнта і часто у найвищих рекомендованих дозах. Окрім того, подальша перевірка рівня холестеролу не вважається обов’язковою. Тому пропоновані рекомендації були і залишаються суперечливими.

Минулого тижня оприлюднено новий аналіз, зроблений провідними експертами у цій сфері. Його здійснили з урахуванням широкого спектра опублікованих даних. Згідно з аналізом неважливо, в який спосіб ви цього досягнете, але ризик серцево-судинних захворювань зменшується пропорційно до зниження рівня холестерину. Крапка.

Отже, нове дослідження підтверджує, що статини – не єдиний засіб зниження ризику, а для деяких людей – узагалі не найкращий спосіб лікування. І систематична перевірка рівня холестерину є важливою, щоби простежити, як організм реагує на лікування.

Найголовніше, що ці дослідження засвідчують: спеціальна дієта може знизити ЛПНЩ, або “поганий” холестерин, так само ефективно, як і таблетки, у випадку, коли будете спостерігати за наслідками зміни свого харчування і визначите, що необхідне саме вам.

Детальніше
Біль у серці чи просто печія?

19.12.2019

Сигнали, котрі шле нам наше тіло, часто можуть збивати з пантелику. І якщо сигнал надходить із грудей, то постає запитання: мені серце сигналізує чи це – лише печія?

Початкове й найголовніше правило (і його потрібно дотримуватись): коли у вас виникли сумніви, – обстежтеся. Завжди краще бути в безпеці, аніж шкодувати про втрачений час.

Проте існують певні ознаки, за якими можна вирізнити біль у серці від печії.

По-перше. Серцеві болі часто з’являються внаслідок фізичного навантаження чи стресу та минають після відпочинку. Печія не має жодного стосунку до фізичної діяльності, а переважно спостерігається після споживання їжі.

По-друге. Болі в серці часто виникають за наявності факторів ризику серцевих захворювань, таких як поважний вік, існування серцевих захворювань у сімейній історії, високий кров’яний тиск, діабет, високий холестерин і/або куріння. Печія не має жодного стосунку до факторів ризику серцевих захворювань.

По-третє. Болі в серці зазвичай з часом прогресують – все легші й легші навантаження призводитимуть до нових нападів болю. Печія ж має тенденцію виникати спонтанно.

По-четверте. Біль у серці рідко з’являється спонтанно посеред ночі. Натомість печія типово починає дошкуляти саме вночі – між 2–3 год.

По-п’яте. Біль у серці може супроводжуватися задишкою, потінням та відчуттям приреченості. Печія зазвичай виникає без супутніх симптомів.

По-шосте. Біль у серці не реагує на антациди, а печія дуже часто минає після приймання суспензій чи пігулок, які нейтралізують кислотність (до прикладу, Маалокс чи Ренні).

По-сьоме. Болі в серці не відчуваються нижче грудної клітки. Печія ж може відчуватися і в животі.

Жодна з цих ознак не є стовідсотково правильною, тому завжди треба прислухатися до власних тіла та інтуїції. Якщо ви відчули дискомфорт у грудях, чого не було раніше, особливо тоді, коли у вас спостерігається схильність до серцевих захворювань, не ігноруйте його. Зв’яжіться зі своїм лікарем чи запишіться на обстеження. Якщо ж біль або печіння в грудях не минає впродовж 30 хв і довше чи ви відчуваєте потребу в негайній допомозі, викликайте швидку або їдьте у відділення невідкладної допомоги.

ПРИМІТКА: якщо вас часто мучить печія, зверніться до свого лікаря.

Детальніше
Як знизити артеріальний тиск без медикаментів

19.12.2019

У випадку, коли ви маєте високий кров’яний тиск (показники постійно перевищують 140/90 мм рт. ст.), то найперше і найважливіше, що можна зробити, – вилучити з вашого життя чинники, які спричиняють підвищений тиск. Тоді, ймовірно, вам не доведеться приймати ліки або принаймні ви зможете зменшити дозу, що утримуватиме показники в нормі. Які ж зміни в способі життя можуть вплинути на кров’яний тиск? Це передусім:

1.                          Схуднення – кожні скинуті зайвих 10 кг знижують тиск на 5–20 мм рт. ст.

2.                          Харчування здоровою їжею – зменшує тиск на 8–14 мм рт. ст.

3.                          Лімітування кількості спожитої солі – знижує тиск на 2–8 мм рт. ст.

4.                          Регулярна фізична активність – зменшує тиск на 4–9 мм рт. ст.

5.                          Обмеження вживання алкоголю – знижує тиск на 2–4 мм рт. ст.

Додайте всі цифри і переконаєтесь, що самостійно можете знизити ваш тиск на 20–55 мм рт. ст. Це такий самий результат, який ви б отримали від приймання жмені ліків!

Правильне харчування повинне стати наріжним каменем усіх ваших зусиль. Адже дієта також впливає на безліч інших чинників, що натомість впливають на покази кров’яного тиску. Оскільки ж дуже важко перестати вживати сіль, вам треба бути особливо уважними саме в цьому пункті. Один з легких способів зменшення споживання солі – з’їсти яблуко чи інший фрукт або якісь сирі овочі, перш ніж їсти інші страви, приготовлені на обід чи вечерю. Тоді є ймовірність, що ви з’їсте трішки менше піци чи якоїсь щедро підсоленої страви. Так, це не ідеальний план, але він дуже простий, і згодом ви зможете суттєво знизити споживання солі (водночас удосконалити харчування та позбутися кількох кілограмів).

Навіть тоді, коли ваші показники тиску перебувають у верхній межі норми або злегка перевищують її, дуже важливо змінити спосіб життя. Якщо заздалегідь вжити заходів і зайнятись профілактикою, ви зможете вберегти себе від небезпечних проблем з тиском.

Детальніше
Чи потрібно залишатися друзями зі своїми колишніми?

19.12.2019

Коли ви розриваєте стосунки із колишнім партнером, то часто не знаєте, як поводитись з ним далі. Зрозуміло: ви вже не пара, але чи означає це, що не можете залишатись друзями? Врешті-решт ви продовжуєте турбуватися один про одного навіть тоді, коли романтичні стосунки не склалося. Так що ж робити?

З метою допомогти вам прийняти рішення радимо розглянути такі запитання, а читаючи, подумати, як їх можна застосувати до вас тепер і використати в майбутньому.

Чого ви насправді хочете? Важливо бути зі собою чесними стосовно того, що ви насправді думаєте та відчуваєте до своєї колишньої половинки: можливо, романтика у стосунках минула, але дружба все ще міцна. Хоча, щиро кажучи, інколи люди вдають, нібито вони бажають залишитися друзями, а насправді шукають можливості знову завоювати серце партнера. І ця дружба їх виснажує і мучить. Якщо останній сценарій про вас, то, ймовірно, варто відпустити кохану людину. Тоді у вас буде шанс прийняти втрату, погорювати та, зрештою, рухатися вперед.

Наскільки добре ви спілкуєтесь? Пари, котрі розлучилися полюбовно, можуть відносно плавно трансформувати стосунки в дружні. В протилежному випадку краще утримати дистанцію один від одного. Проте навіть обираючи власні окремі шляхи, ви можете бажати партнерові всього найкращого.

Які відчуття виникають у вас від спілкування? Тоді, коли ви продовжуєте піклуватися один про одного, а спілкуючись, почуваєтеся добре, цілком ймовірно, що між вами міцні дружні стосунки. Однак якщо після спілкування зі своїм колишнім відчуваєте сумнів та неспокій, то, можливо, необхідно добре подумати, чи варто намагатися підтримувати таку дружбу.

Коли ви, відповівши на ці запитання, відчуваєте, що вам потрібно віддалитися від колишньої половинки, задайте собі ще такі два запитання.

Наскільки довго, з вашого погляду, вам необхідно тримати дистанцію? Може, потрібний час, аби заспокоїтися після розриву, а згодом відновити дружні стосунки. Коли саме починати зближення – краще наперед не загадувати. Натомість спостерігайте за собою та думайте, що і коли буде краще саме для вас.

Яка дистанція вам потрібна? І знову відповідь залежить від емоцій, котрі ви відчуваєте до колишнього партнера. Якщо навіть випадкова зустріч спричиняє пригнічення і сум, то, вочевидь, найкраще буде обмежити такий контакт.

У випадку, коли перегляд сторінок колишньої половинки в соцмережах також негативно на вас впливає, можна обмежити контакт і там, скажімо, якийсь період не заглядати в соцмережі взагалі або хоча би зменшити час переглядів. Ви можете також видалити свою колишню половинку зі списку друзів у соцмережах. Звісно, цілковито позбутися від неї в соцмережах буде важко, бо через спільних друзів ви все одно бачитимете сторінки один одного. За таких обставин ви повинні визначити для себе, наскільки вам потрібно обмежити і віртуальний контакт. Проте не забувайте, що ваше рішення не обов’язково має бути кінцевим і безповоротним.

Залишатися друзями чи ні – рішення надто особисте. Тому не дуже зважайте на поради та вказівки інших людей, а визначте самі, який варіант стосунків зі своєю колишньою половинкою найкращий. Урешті-решт ви повинні жити зі собою, у зв’язку з чим важливо зрозуміти, що зробить вас щасливою у довготерміновій перспективі.

Детальніше

Показати більше

Увійти
Якщо ви забули свій пароль, ви можете скинути його тут
spin