Лямбліоз (Жіардіаз)

Загальна інформація

Лямбліоз – це інфікування тонкого кишківника паразитами-лямбліями. Лямбліоз призводить до діареї, метеоризму, здуття, нудоти та спазмів живота. Проте у деяких випадках хворобі притаманна безсимптомність. Лямбліоз передається через фекалії інфікованої людини. Найчастіше на нього можна захворіти через заражену воду або їжу, а також ковтнувши зараженої води зі ставка, озера чи струмка. У зоні найвищого ризику перебувають діти, які відвідують дошкільні заклади, мандрівники та піші туристи, що п’ють воду зі струмка і ті, хто займається анальним сексом. Симптоми часто зникають самі собою через 2-4 тижні, але тоді, коли хворобу не лікувати, у деяких випадках вона переходить у хронічну стадію. Для полегшення симптомів та цілковитого видужування потрібний курс антибіотикотерапії.

Чого очікувати

Через 1-3 тижні після зараження лямбліями з’являються перші симптоми – здуття живота, метеоризм, діарея тощо, триваючи від 2 до 6 тижнів. За допомогою антибіотиків період захворювання можна зменшити. У деяких людей під час хвороби та ще впродовж декількох місяців після лікування може розвинутися непереносимість лактози й алергія на молочні продукти.

Cтан може погіршитися через

1) зневоднення;

2) алкоголь;

3) кофеїн;

4) молочні продукти.

Діагностика

Лямбліоз діагностують за клінічною картиною, обстеженням у лікаря і аналізом калу на паразити.

Лікування

Лямбліоз може минути сам собою через 2-4 тижні після виникнення, хоча антибіотики й антипаразитарна терапія допоможуть полегшити та скоротити тривалість перебігу хвороби.

Самолікування

Для полегшення перебігу хвороби можна використати такі поради:

• пити багато рідини;
• приймати протидіарейні препарати;
• вживати напої з електролітами (надмірна кількість цукру в напої може призвести до розладів шлунка);
• утримуватись від алкоголю та кофеїну;
• уникати молочних продуктів у випадку, коли спостерігаються симптоми лактозної непереносимості.

Коли звернутись до лікаря

Після появи симптомів лямбліозу, наприклад, діареї з тривалістю понад декілька днів, зневоднення через нездатність компенсувати рідину достатнім питтям, кров у калі, – зверніться до лікаря. Потрібна негайна медична допомога, якщо внаслідок значної діареї та/чи блювання у хворого трапляється колапс або втрата свідомості.

Фактори ризику

1) мандрівка до країн, що розвиваються;

2) пиття неочищеної води;

3) нехтування гігієною під час кемпінгу;

4) плавання чи ігри в озерах або ставках, заражених Giardia intestinalis;

5) догляд за хворим на лямбліоз;

6) незахищений анальний секс. Діти, які ще носять підгузники і відвідують дитячі центри, також піддаються ризику зневоднення.