Інфекційна еритема (п'ята хвороба)

Загальна інформація

Інфекційна еритема – заразна вірусна інфекція (збудник – парвовірус B19), яка призводить до невеликої висипки на обличчі, тулубі й кінцівках. Найчастіше на неї хворіють діти 5–14 років. У дорослих може бути біль у суглобах чи набряк у процесі висипки. Заразитися цією інфекцією можна повітряно-краплинним шляхом або через посуд. Інфекція зазвичай поширюється в одній сім’ї; трапляються спалахи і в школах. Інфекційна еритема переважно минає самостійно, але пацієнти з хронічною анемією чи імунодефіцитом можуть потребувати лікування. Дуже рідко у вагітних може виникнути важка анемія плоду і викидень.

Чого очікувати

Інфекційна еритема здебільшого виникає пізно взимку або навесні. Через 4–14 днів після інфікування у Вас або дитини може з'явитися трохи підвищена температура, біль голови і нежить. На такій стадії хвороба нагадує звичайну застуду. Через кілька днів після зникнення цих симптомів на обличчі може з'явитися яскраво-червона висипка, яку називають “ляпас по щоці”. Інфекція найчастіше трапляється в дітей віком до 10 років. На такій стадії хворий уже незаразний і може повернутися в школу або дитсадок. За декілька днів висипка пошириться на тулуб, руки і ноги; через 7–10 днів шкіра очиститься. У дітей старшого віку висипка може свербіти. Дорослі часто не мають висипки, але виникає набряк суглобів і болючість, зокрема на руках, зап'ястях, колінах чи долонях, що через 1–2 тижні минають, хоча іноді можуть тривати впродовж кількох місяців.

Cтан може погіршитися через

Sickle cell disease or other types of chronic anemia, leukemia, cancer, congenital immune deficiencies, HIV, having had an organ transplant

Діагностика

Лікар збере анамнез хвороби, зробить загальний огляд та може призначити аналіз крові на антитіла до парвовірусу.

Лікування

Лікування інфекційної еритеми може передбачати:

• спокій;
• пиття рідини;
• приймання під час високої температури та болю парацетамолу або ібупрофену;
• препарати проти свербіння;
• ушпиталення у випадку важкої анемії;
• гемотрансфузію за важкої анемії;
• імуноглобулін для пацієнтів з порушенням імунітету;
• гемотрансфузію для плоду з важкою анемією.

Самолікування

Полегшити перебіг цієї хвороби можна за допомогою таких заходів:

• багато відпочивати;
• пити чимало рідини;
• приймати для зменшення болю і високої температури парацетамол або ібупрофен (не давати аспірин дітям);
• застосовувати проти свербіння спеціальні препарати місцевої дії.

Коли звернутись до лікаря

Зателефонуйте лікареві, якщо Ви чи дитина контактували з хворим або занедужали на інфекційну еритему. Зверніться до лікаря у випадку, коли не впевнені, чи висипка спричинена цією хворобою або Ви контактували з хворим і маєте серповидно-клітинну анемію, імунодефіцит чи вагітні. Якщо у Вас спостерігається симптоматика важкої анемії – біль у грудях, запаморочення, тахікардія або кровотеча, – зверніться у відділення невідкладної допомоги.

Фактори ризику

1) дитячий вік;

2) наявність дітей;

3) робота з дітьми.