Остеомієліт

Загальна інформація

Остеомієліт – інфекційне запалення кісток, яке спричиняє біль, припухлість і почервоніння. Інфекція може потрапити у кістку через кров, прилеглі тканини або ушкодження, наприклад, під час хірургічного втручання чи пункції. Найпоширенише у дітей. Зазвичай, аби вилікувати важку форму остеомієліту, використовують антибіотики, інколи хірургію. Що швидше розпочати лікування, то краще. Однак варто пам’ятати: менш серйозні стани також призводять до схожих симптомів.

Чого очікувати

У дітей остеомієліт частіше трапляється у довгих кістках, приміром, у кістках рук чи ніг. У дорослих – поширеніший у стегнових або малих кістках ніг, спини. Гострий остеомієліт може виникнути раптово, незрідка – після травми чи хірургічного втручання. У більшості випадків потрібно від 4 до 6 тижнів антибіотикотерапії, часто внутрішньовенно. Інколи необхідне хірургічне видалення ушкодженої ділянки кістки. Переважно лікування успішне. Нелікований гострий остеомієліт переходить у хронічну форму, що ускладнює лікування. У деяких випадках хронічного остеомієліту можлива ампутація.

Cтан може погіршитися через

Несвоєчасне лікування; неконтрольований діабет; проблеми з циркуляцією.

Діагностика

Ваш лікар огляне і розпитає вас. Вам потрібно буде здати кров на аналіз, а також МРТ, біопсію, рентген-діагностику й інші тести.

Лікування

Лікування остеомієліту передбачає:

– антибіотикотерапію внутрішньовенно чи орально

– хірургію для видалення пошкодженої ділянки кістки

– контроль основних захворюваннь, наприклад, діабету

– ампутацію у найважчих випадках

Самолікування

Остеомієліт завжди потребує медичного лікування. Якщо у вас – основне захворювання, приміром, діабет, зверніть на нього увагу під час складання плану лікування.

Коли звернутись до лікаря

У випадку, коли ви або ваша дитина має рану, яка не гоїться, хронічні болі чи субфебрильну температуру, порадьтеся з лікарем. Якщо спостерігаються симптоми ін’єкції – почервоніння, чутливість, припухлість, лихоманка, – зверніться негайно до лікаря.

Фактори ризику

Наявність недавньої травми; колоті рани; хірургічне втручання; штучні суглоби; вживання наркотиків через ін’єкції; діабет; діаліз; серповидно-клітинна анемія; видалена селезінка.