Передменструальний синдром

Загальна інформація

Передменструальний синдром (ПМС) — це поширена патологія, що трапляється в багатьох жінок упродовж 2 тижнів перед менструацією. Важкість симптоматики у кожної жінки різна. Зазвичай пацієнтки скаржаться на здуття живота, подразливість, загальну слабкість, набряк і болючість грудей, пригнічений настрій. До частих симптомів також належить затримання рідини, яка може спричинити збільшення маси тіла аж до 1,4 кг, і мігрень. Причини ПМС достеменно невідомі. Один з очевидних чинників — коливання рівня гормонів упродовж менструального циклу. Важку форма ПМС, що проявляється важкою депресією та спалахами гніву на себе або інших, називають передменструальними дисфоричними розладами.

Чого очікувати

Симптоматика ПМС зазвичай виникає за 10–14 днів до наступних місячних і поступово зростає, доки не розпочнуться місячні. Після початку місячних може минути кілька днів, і лише тоді зміниться настрій та зникне набряк грудей. Більшість симптомів, у тому числі затримання рідини та біль голови, зникають через 4 дні.

Cтан може погіршитися через

1) кофеїн;

2) стрес.

Діагностика

Лікар може діагностувати ПМС на підставі:

• анамнезу;
• симптоматики;
• результатів загального, а іноді – психологічного обстеження;

Для підтвердження діагнозу ПМС симптоматика повинна:

• тривати мінімум 5 днів до початку місячних;
• продовжуватися 3 місяців поспіль;
• закінчуватися через 4 дні після початку місячних.

Важкість симптоматики негативно впливає на щоденну активність.

Лікар може призначити інші тести для виключення захворювань, схожих на ПМС, – депресії, клімаксу або синдрому подразненого кишківника.

Лікування

З метою зменшення болю голови, попереку, спазмів у животі й болючості грудей під час дотику можуть призначити аспірин, ібупрофен, інші протизапальні анальгетики. Якщо їх приймати регулярно, варто дотримуватися інструкції та вживати з їжею. Може допомогти і корекція стилю життя. Лікар також може призначити ліки:

• гормональні контрацептиви;
• антидепресанти;
• препарати, які усувають тривогу;
• діуретики для зменшення затримання рідини.

Самолікування

Лікування ПМС зазвичай розпочинається зі зміни стилю життя і передбачає:

• регулярні фізичні вправи;
• збалансовану дієту з багатьма фруктами, овочами та цільними злаками;
• уникання солі, солодкого, кофеїну й алкоголю;
• достатній сон;
• зменшення стресу;
• відмову від куріння.

Якщо симптоматика істотно не поліпшиться, зверніться до лікаря.

Коли звернутись до лікаря

У випадку, коли під впливом самостійного лікування симптоматика не минає або стає настільки вираженою, що впливає на Вашу повсякденну активність, порадьтеся з лікарем. За виникнення сильного болю у тазі, не схожого на звичайний біль під час менструації або на кишкові спазми, негайно зверніться до лікаря, особливо тоді, коли маєте гарячку.

Фактори ризику

1) вік (від кінця 20-річчя до початку 40-річчя);

2) наявність мінімум однієї дитини;

3) ускладнений сімейний анамнез щодо депресії;

4) існування в анамнезі депресії після пологів або психічних розладів.