Серповидно-клітинний криз

Загальна інформація

Серповидно-клітинний криз – невідкладний стан, що пов’язаний зі серповидно-клітинними захворюваннями, які є спадковими станами і поширеніші у людей африканського походження. Це відбувається, коли серповидні клітини крові, визвані ушкодженим гемоглобіном, не можуть плавно переміщатися деякими кровоносними судинами. Унаслідок цього порушення блокується кров’яний потік до частин тіла, призводячи до серповидно-клітинного кризу – раптового гострого болю у певній частині тіла, що потребує негайної госпіталізації. Інфекції, дегідратація й інші стани можуть спричинити серповидно-клітинний криз, який у дорослих може викликати ушкодження органів чи кісток. Спеціального лікування від серповидно-клітинного захворювання не існує, але є способи зменшення ризику виникнення такого кризу.

Чого очікувати

У більшості людей, котрі мають серповидно-клітинне захворювання, рано чи пізно трапляється серповидно-клітинний криз. Криз може бути і раз на рік, і кожного місяця. Ви можете відчути раптовий пульсуючий тупий або колючий біль у спині, колінах, ногах, руках, грудях чи животі. Біль може бути помірним або сильним і тривати від декількох годин до декількох тижнів. Окрім болю, у вас також може спостерігатися задишка, лихоманка чи блювання. У випадку помірного болю ви можете прийняти ацетамінофен (однак уникайте ібупрофену або наксопрену) без дозволу лікаря. Лікар також може сам виписати вам певний обезболювальний препарат. Під час сильного болю може знадобитися лікування у стаціонарі лікарні, де вам внутрішньовенно введуть рідину, дадуть обезболювальні й антибіотики за наявності інфекції, а у випадку важкої форми анемії вам можуть бути необхідні переливання крові та оксигенація. За певних змін способу життя ви можете запобігти розвитку деяких видів серповидно-клітинного кризу.

Cтан може погіршитися через

Зневоднення; перенапруження; менструальний період.

Діагностика

Для діагностування серповидно-клітинного кризу лікар ознайомиться з вашою медичною історією і розпитає про ваші звички або діяльність, що, можливо, призвели до цього кризу (наприклад, вагітність, вживання алкоголю чи наркотиків, зневоднення, деякі інфекції, кровотечі). Він призначить аналіз крові й сечі, а додатково може попросити зробити КТ чи спинномозкову пункцію. У випадку, коли у вас не було діагностовано серповидно-клітинну анемію, лікар детально розпитає вас про сімейну історію серповидно-клітинних захворювань.

Лікування

 Лікування серповидно-клітинного кризу зосереджено на зменшенні болю і може передбачати:

– безрецептурні протизапальні препарати, наприклад, ібупрофен, німесил чи аспірин

– використання грілки або приймання гарячих ванн

– регулярне застосування тих чи інших технік релаксації

– масаж для розминки м’язів

– фізіотерапію

– легкі вправи, а також терапію холодом чи теплом

– внутрішньовенне введення рідини і препаратів

– кисневу терапію

– наркотичні обезболювальні препарати

– антидепресанти

– антиконвульсивну терапію

– лікування основної причини, наприклад, антибіотиками у випадку інфекції

– довгострокове лікування препаратами з метою контролю над серповидно-клітинним захворюванням (скажімо, гідроксисечовиною)

– щоденне лікування для попередження утворення серповидних клітин з еритроцитів і зменшення кількості кризів

Самолікування

Поради зі самодопомоги знадобляться вам, аби запобігти серповидно-клітинного кризу. Це:

– Некуріння і невживання алкоголю.

– Утримання від приймання протинабрякових препаратів, наприклад, псевдоефедрину, який звужує судини.

– Уникнення екстремально низьких чи високих температур.

– Регулярне виконання фізичних вправ, але не до ціковитого виснаження.

– Пиття достатньої кількості води, особливо тоді, коли тренуєтесь.

– Звертання до лікаря, якщо спостерігаються ознаки інфекції, такі як лихоманка чи проблеми з диханням.

– Отримання щеплення від грипу або інших захворювань, рекомендовані вашим лікарем.

– Ретельний контроль своїх інших медичних станів, приміром, діабету.

– Отримання під час вагінтності раннього допологового догляду.

– Поради зі своїм лікарем, чи варто приймати кисень, якщо ви будете на великій висоті.

– Намагання знизити стрес.

– Приєднання до групи підтримки або отримання кваліфікованої консультації у психолога.

Коли звернутись до лікаря

Зверніться до лікаря у випадку, коли у вас: біль, з яким ви не можете впоратися, застосовуючи звичні обезболювальні препарати, або біль – інший, аніж завжди; існує ризик дегідратації (через блювання, діарею чи нездатність споживати і підтримувати достатню кількість рідини); розвинулось інфекційне захворювання. За таких симптомів зверніться до свого лікаря або у найближчу лікарню.

Фактори ризику

Перенапруження; перебування на великій висоті; куріння; вживання алкоголю; стрес; інфекція; вплив холоду (холодна погода, купання у холодній воді); вагітність.