Синдром порушення активності й уваги (СПАУ)

Загальна інформація

Синдром порушення активності й уваги (СПАУ) — дуже поширене захворювання процесу розвитку, за якого важко сконцентруватись, стояти нерухомо та контролювати імпульси. СПАУ зазвичай починається у дитинстві, але часто не діагностується до підліткового чи дорослого віку. Допомогти може лікування з використанням медичних препаратів, спеціальної терапії чи освіти. У домашніх умовах батьки здатні допомогти дітям зі СПАУ (та й собі), створюючи регулярний, передбачуваний і підтримуючий розпорядок .

Cтан може погіршитися через

Суперечливий розпорядок, шум, перезбудження.

Діагностика

Педіатр, психолог або інший фахівець ретельно обстежить дитину, підлітка чи дорослого. Лікар повинен виключити інші стани, які часто помилково приймають за СПАУ. Жоден тест не може діагностувати СПАУ. Спеціаліст вивчить усю медичну історію та проаналізує поведінку в різних умовах і ситуаціях порівняно з поведінкою однолітків.

Лікування

Зазвичай СПАУ лікують за допомогою:

— медичних препаратів, наприклад, психостимуляторів, інших препаратів, що впливають на мозок і нервову систему, але не є психостимуляторами, антидепресантами

— психотерапії, спеціальної освіти й тренувань

— поєднання різних методів

Самолікування

Ви можете сприяти лікуванню за допомогою таких методів:

— отримання постійного розпорядку, який потрібно розмістити на видному місці

— несення змін до розпорядку настільки завчасно, наскільки це можливо

— використання органайзера для упорядкування домашніх завдань чи роботи

— взаємодії з дитиною настільки зрозуміло та послідовно, наскільки це ймовірно

— заохочення та нагородження за гідну поведінку

— залучення дитини до заходів, що розслабляють

— оцінювання можливостей школи надавати додаткові спеціальні освітні курси

Коли звернутись до лікаря

Зверніться до свого лікаря або педіатра дитини, коли підозрюєте, що у вас чи вашої дитини може бути СПАУ. Симптоми СПАУ — неуважність, складність фокусування та дотримування вказівок, гіперактивність, нетерплячість, імпульсивність і вчинення необачних дій.

Фактори ризику

Генетична схильність, низька вага під час народження, травма мозку, можливі несприятливі чинники навколишнього середовища, наприклад, вплив свинцю, вживання матір’ю алкоголю або тютюну під час вагітності.