Синдром Туретта

Загальна інформація

Синдром Туретта – розлад нервової системи, який характеризується мимовільними рухами чи звуками – нервовими тіками. Так, людина може часто повертати голову в один бік, клацати язиком і под. Люди зі синдромом Туретта не можуть самі контролювати тіки. Нервовий тік може бути комплексним та вражати декілька частин тіла; це наприклад, похитування головою, махання рукою та підстрибування; в інших випадках він може бути одним і легким, приміром, шморгання носом. Окрім рухомих, нервові тіки можуть бути й звуковими, скажімо, похрюкування. У рідкісних випадках трапляється, що люди зі синдромом Туретта голосно лаються або повторюють слова, котрі хтось щойно сказав. Стрес чи певні подразнювачі, приміром, тісний комірець або чиєсь чхання поблизу, також можуть посилити нервові тіки. Синдром зазвичай уперше проявляється в дитинстві й уражає хлопчиків утричі частіше, ніж дівчаток. В юності або на початку дорослого життя симптоми переважно стишуються. Більшість людей зі синдромом Туретта вчаться жити з такими тіками, але якщо симптоми сильні й яскраво виражені, потрібно приймати ліки, щоб їх краще контролювати.

Чого очікувати

Переважно нервові тіки трапляються в шиї та голові, проявляючись уперше у 5–10 років. Фізичні тіки здебільшого проявляються раніше за звукові. Згодом симптоми посилюються або стають легшими. Тіки можуть спостерігатися в різних частинах тіла і мати різну частоту. Найсильнішими нервові тіки є в юності, а в дорослому житті їхня інтенсивність зменшується. Чимало людей переростають цей синдром, але близько 10% продовжують страждати від синдрому Туретта і в дорослому віці.       

Cтан може погіршитися через

Тривожність; збудження; стрес; подразнювачі (тісний комірець, чийсь кашель або чхання поблизу).

Діагностика

Лікар може діагностувати синдром Туретта після ознайомлення з вашою медичною карткою та дослідження ваших симптомів.

Лікування

Безліч людей зі синдромом Туретта знаходять способи керувати нервовими тіками і не потребують лікування. У випадку, коли лікування необхідне, воно зазвичай передбачає:

– приймання ліків для пригнічення тіків

– поведінкову й інші види терапії

– лікування супутніх станів – обсесивно-компульсивних розладів, синдрому дефіциту уваги чи депресії

Самолікування

Самодопомога під час синдрому Туретта передбачає:

– визначення подразників, які викликають нервові тіки

– навчання за потреби приховувати тіки, керувати ними чи стримувати їх

Коли звернутись до лікаря

Кожна людина зі симптомами синдрому Туретта повинна відвідати лікаря для установлення їхньої основної причини. Якщо у вас з’являються думки про смерть чи самогубство або ви відчуваєте, що можете себе покалічити, вам потрібна невідкладна медична допомога.

Фактори ризику

Наявність синдрому Туретта в одного з батьків.