Високий кров’яний тиск (артеріальна гіпертензія)

Загальна інформація

Високий кров’яний тиск – це стан, за якого артеріальний тиск піднімається вище ніж звичайно і створює надмірний тиск на стінки артерій. Артеріальний тиск вимірюють за допомогою двох чисел, наприклад, 140/90. Перше число називають систолічним тиском (серцевим) і вказує на тиск, що виникає під час скорочення серця. Друге число називають діастолічним тиском (судинним) і означає тиск, який утримується в артеріях між скороченнями серця. Людина має високий кров’яний тиск у випадку, коли верхнє число 140 або вище, чи нижнє число 90 або вище. У більшості випадків не існує єдиної причини первинного високого кров’яного тиску. Найчастіше високий кров’яний тиск просто з’являється з віком. Іншими чинниками ризику можуть бути надмірна вага, спадкова схильність до підвищеного тиску, надмірне вживання алкоголю, відсутність фізичного навантаження, шкідлива їжа і под. Первинна гіпертонія часто розвивається упродовж багатьох років. Вторинну гіпертонію зазвичай викликають інші чинники, такі як захворювання нирок, певні медикаменти, пухлини надниркових залоз тощо. За відсутності лікування високий кров’яний тиск може призвести до пошкодження серця, артерій, нирок і значно збільшує ризик розвитку інсульту й серцевого нападу. Здорове харчування, низький уміст солі в стравах, регулярні фізичні вправи, відмова від куріння, відсутність надлишкової ваги і приймання лікарських препаратів ефективно знижують кров’яний тиск.

Чого очікувати

Оскільки високий кров’яний тиск часто є безсимптомним, важливо регулярно його провіряти, зокрема у старшому віці. Якщо у вас діагностовано артеріальну гіпертензію, ви можете контролювати тиск і знизити ризик розвитку серйозних проблем зі здоров’ям, ведучи здоровий спосіб життя і регулярно приймаючи ліки від підвищеного тиску.

Cтан може погіршитися через

Надмірне вживання алкоголю; куріння; шкідливу їжу; стрес; певні ліки; високий рівень цукру або холестерину в крові.

Діагностика

Лікар діагностує артеріальну гіпертензію на основі медичної історії, загального огляду і результатів показань кров’яного тиску впродовж певного періоду. Можливо, вам також знадобиться аналіз сечі, ЕКГ чи інші тести.

Лікування

Ви можете знизити кров’яний тиск, змінивши спосіб життя, який ви ведете. Коли ж цього не достатньо, лікар випише вам потрібні медичні препарати.

Лікарські препарати будуть залежати від вашого стану, рівня кров’яного тиску і можуть передбачати:

– діуретики (сечогінні), щоб допомогти вашому організмові позбавитися від надлишку рідини

– інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (і-АПФ) чи блокатори рецепторів ангіотензину II, які допомагають розслабити кровоносні судини

– бета-блокатори, котрі сповільнюють серцебиття

– блокатори кальцієвих каналів, що розслаблюють м’язи кровоносних судин

У випадку, коли ви все ще будете мати проблеми з контролем кров’яного тиску, лікар випише вам інші препарати.

Самолікування

Ви можете зменшити кров’яний тиск за допомогою:

– правильного харчування – з низьким умістом жирів і високим умістом клітковини

– чіткого ліміту солі – до 1,5 г щоденно або ³/₄ чайної ложки

– фізичних вправ упродовж 0,5 год. не менш ніж 5 днів на тиждень

– підтримування здорової ваги

– уникнення стресу

– невживання алкоголю або лімітування себе в межах не більше двох напоїв щоденно для чоловіків і одного – для жінок

– некуріння

Коли звернутись до лікаря

У випадку, коли ви контролюєте ваш кров’яний тиск удома і спостерігаєте, що він залишається високим, викличте лікаря. Рекомендується також  викликати лікаря, якщо у вас – побічні ефекти від лікарських засобів. Не припиняйте приймати ліки, не повідомивши про це вашого лікаря. Негайно зверніться до лікаря, якщо у вас – ознаки серцевого нападу або інсульту, в тому числі: біль, наповненість або здавлювання в грудях; біль чи дискомфорт у шиї, спині, ділянці живота, слабість однієї або двох рук; задишка; запаморочення; холодний піт; нудота; утруднене мовлення; раптове оніміння чи слабкість у ділянці обличчя, руки або ноги, особливо на одній стороні тіла; погіршення зору; раптове запаморочення, втрата рівноваги чи проблеми під час ходіння; раптовий сильний головний біль.

Фактори ризику

Похилий вік; спадкова схильність до підвищеного тиску; відсутність фізичного навантаження; шкідливе харчування; надмірне вживання солі; алкоголь; надлишкова вага; стрес; куріння; безсоння.