Генітальний герпес (у жінок)

Загальна інформація

Генітальний герпес – це хвороба, що передається статевим шляхом і викликана вірусом простого герпесу. Генітальний герпес у жінок спричиняє маленькі міхурці всередині та навколо піхви й ануса, поколювання і біль; у деяких випадках можливий розвиток висипу всередині піхви. Згодом міхурці можуть лопати й утворювати струпи, а через 1–2 тижні уражені поверхні загоюються. Розрізняють два види вірусу герпесу – HSV1 і HSV2. Більшість випадків генітального герпесу викликав вірус HSV2; HSV1 переважно уражає ротову порожнину та губи. Проте вірус HSV1 може поширюватися на статеві органи під час орального сексу. Герпес частіше передається за наявності елементів висипу в процесі контакту, але існує можливість заразитися навіть за відсутності симптоматики. Крім того, матері з активною інфекцією можуть під час пологів передати герпес дитині. У пацієнтів із ослабленою імунною системою, наприклад, інфікованих ВІЛ, герпес може уражати інші органи, у тому числі очі, легені чи стравохід. У період між загостреннями симптоматики немає, однак вірус залишається “схованим” у нервових клітинах і може повторно активуватися будь-коли. Вірус герпесу невиліковний, але противірусні препарати можуть запобігти рецидивам та скоротити їхню тривалість. Згодом рецидиви стають легшими і трапляються усе рідше.

Чого очікувати

У багатьох людей не існує жодної симптоматики, або у них вона легка, тому такі люди можуть не знати, що мають герпес. У випадку, коли симптоматика усе-таки виникає, то зазвичай це трапляється через 2 тижні після контакту з вірусом. Перший прояв хвороби може бути важчого перебігу і тривати довше, ніж наступні рецидиви; крім того, під час першої атаки вірусу частіше спостерігається висока температура, біль у м’язах та голові. У більшості людей виникає 4–5 рецидивів упродовж першого року хвороби, потім кількість рецидивів зменшується. Симптоми, які засвідчують появу рецидиву, – поколювання, біль чи підвищена чутливість певної ділянки тіла, а незабаром з’являються міхурці. Переважно елементи висипу загоюються через 1–2 тижні, а противірусні препарати можуть запобігти розвитку рецидиву і скоротити його тривалість.

Cтан може погіршитися через

Тісну білизну; статевий акт; інфіковані міхурці.

Діагностика

Лікар підтвердить діагноз генітального герпесу на підставі анамнезу, загального огляду та гінекологічного обстеження, аналізів крові, аналізу мазка з висипу.

Лікування

Лікування генітального герпесу передбачає:

– противірусні препарати

– антибіотики, якщо елементи висипу стають інфікованими бактеріями

Самолікування

Рекомендації для самостійного догляду під час генітального герпесу:

– носіть вільну спідню білизну з бавовни та уникайте нейлону

– мийте уражені ділянки делікатним милом, але в жодному випадку – не ароматизованим

– намагайтесь не бути на спеці й сонячному світлі, яке подразнює уражені ділянки

– за потреби приймайте знеболювальні препарати

– не користуйтеся гелем для душу, жіночими дезодорантами й антибактеріальним милом

– для зменшення болю нанесіть прохолодну, зволожену тканину на болючу ділянку чи прийміть гарячу ванну

Результати деяких досліджень підтвердили, що приймання добавок, котрі містять лізин, або нанесення мазі з лізином може запобігти інфікуванню та допомагає у лікуванні герпесу.

Коли звернутись до лікаря

Зверніться до лікаря у випадку, коли у вас спостерігається будь-яка симптоматика герпесу, особливо якщо ви вагітні або інфіковані ВІЛ. Зверніться за невідкладною медичною допомогою після появи високої температури, задишки, загальної слабкості чи тоді, коли ви не можете сходити в туалет. Якщо у вас – перший вияв герпесу, але ви не можете потрапити на прийом до вашого лікаря, зверніться у відділення невідкладної допомоги.

Фактори ризику

Статеві відносини з носієм герпесу; оральний секс із особою, яка має герпес на губах; наявність кількох статевих партнерів.