Нетримання калу (енкопрез)

Загальна інформація

Маленькі діти з нетриманням калу, або енкопрезом, не можуть втримати калові маси і забруднюють ними нижню білизну чи одяг. Це переважно діти у віці від 4 років, які вже привчені до горщика. Енкопрез – не хвороба, а симптом, і його спричиняє зазвичай хронічний закреп. Дитина утримує в собі калові маси, що перевантажують кишівник. Згодом рідкі калові маси починають протікати повз тверді та з'являються на одязі впродовж дня чи ночі. Збентеження, стрес, складні поведінкові розлади також можуть впливати й погіршувати проблему. Лікування переважно дає швидкий ефект: педіатр допомагає батькам змінити харчуваня дитини, зменшити стрес і навчити її ходити в туалет частіше.

Чого очікувати

Деякі діти з енкопрезом не були повністю привчені до туалету. Проблема у дітей, привчених до горщика чи унітазу, може розвинутися після великих змін у житті, наприклад, початку шкільного життя або переїзду. Батьки іноді думають, що такі дії дитини є навмисними, але зазвичай це не так. Оскільки хронічні закрепи порушують контроль та відчуття випорожнень, деякі діти навіть не знають, що у них відбулась мимовільна дефекація. Дізнавшись про це, вони часто відчувають збентеження, сором і можуть не розказувати про свої мимовільні дефекації жодній людині, намагаючись приховати проблему. Батькам важливо не карати дитину, адже це лише погіршить ситуацію. Лікування полягає в розм’якшувані калу, змінах у харчуванні та зменшенні стресу. Треба навчити дитину ходити в туалет заздалегідь, у визначений час, декілька разів на день.

Cтан може погіршитися через

намагання присоромити чи покарати дитину.

Діагностика

Педіатр розпитає дитину та обстежить її. Може також знадобитися рентген.

Лікування

Лікування нетримання калу передбачає:

• приймання проносних ліків чи використання клізми з метою вимивання накопиченого калу;
• застосування препаратів для розм’якшення калу;
• дієту з високим вмістом клітковини – багато фруктів, овочів та круп;
• часте пиття води й інших рідин;
• медикаментозну терапію.

Самолікування

Не робіть клізми та не давайте проносних дитині без консультації з педіатром. Помічною є корекція харчування: дитині необхідно якнайбільше пити, їсти фрукти, овочі та крупи з високим вмістом клітковини. З психологічного погляду, потрібно робити все можливе, щоби зменшити стрес і сором, пов’язані з нетриманням калу. Намагайтеся не критикувати дитину. Загалом найкраще працювати разом з педіатром чи терапевтом і сформувати схеми, як привчити дитину користуватися туалетом частіше.

Коли звернутись до лікаря

Якщо дитина була привчена до горщика, однак регулярно забруднює трусики, зверніться до лікаря.

Фактори ризику

1) закрепи;

2) травми;

3) інфекції біля прямої кишки;

4) чоловіча стать;

5) дуже раннє або неуспішне привчання до туалету;

6) емоційні потрясіння;

7) стрес вдома.