Опік

Загальна інформація

  Опіки внаслідок дії високої температури називають термальними опіками. Термальні опіки можуть бути викликані гарячою їжею, рідинами з високою температурою, парою та вогнем. Якщо людина обпеклася, у неї можуть бути больові відчуття, набряки, утворення пухирів, а в тяжких випадках може виникнути шок чи розвиватися серйозна інфекція й інші ускладнення. Глибокий або значний за площею опік, опік таких важливих частин тіла, як обличчя або руки, є невідкладним станом і зазвичай потребує госпіталізації. Більшість незначних опіків можна лікувати в домашніх умовах. Більшість випадків опіків у дітей виникає унаслідок контакту із гарячими речовинами, а причиною опіків у дорослих переважно є відкритий вогонь.

Чого очікувати

  Опік найменшої тяжкості — це поверхневий опік, чи опік першого ступеня, за виглядом подібний до незначного сонячного опіку. При цьому пошкоджується лише верхній шар шкіри, що може спричинити почервоніння, біль, набряк, але він не призводить до утворення пухирів. Під час опіку другого ступеня — опіку дерми — пошкодження зазнають два шари шкіри. У цьому випадку можуть мати місце такі ж симптоми, як і в першому, але з появою пухирів на поверхні, з котрих просочується прозора рідина. Для заживання більшості опіків першого та другого ступенів може бути достатньо швидкого занурення у прохолодну (не холодну) воду, використання крему-антибіотика та накладання стерильної пов’язки. Незначні опіки можуть загоюватися від кількох днів до кількох тижнів і не спричиняють утворення шрамів. Глибокі опіки другого ступеня можуть загоюватися три тижні чи довше і зазвичай залишають після себе шрами. Найтяжчі опіки — ті, внаслідок яких пошкоджуються усі шари шкіри; вони — опіки третього ступеня. Через такі опіки знищуються усі три шари шкіри та можуть зазнавати пошкодження м’язи, сухожилля, кістки. За опіках третього ступеня необхідна госпіталізація, а інколи — й хірургічне втручання або фізіотерапія у випадку, коли шрамові тканини, утворені внаслідок опіку, заважають рухатись.

Cтан може погіршитися через

  Прикладання до місця опіку масла, олії, льоду чи льодяної води.

Діагностика

  Лікар ознайомиться з історією хвороби пацієнта та проведе фізичний огляд, щоб визначити ступінь тяжкості опіку.

Лікування

  До методів лікування опіків можуть належати:

— обробка рани, у тому числі видалення омертвілих часток (вирізання пухирів або мертвої тканини)

— знеболювальні ліки

— підняття ушкодженої ділянки вище рівня серця

— приймання антибіотиків у випадку розвитку інфекції

— внутрішньовенне введення рідини й електролітів з метою усунення зневоднення чи шокового стану

— пересадка шкіри — накладання частини здорової шкіри для стимуляції заживання обпеченої шкіри або заміни пошкодженої опіком шкіри, що не заживає

— фізіотерапія і трудова терапія, спрямована на усунення порушень рухливості, викликаних утворенням шрамів

— харчові добавки перорально або внутрішньовенно

— хірургічне видалення струпів, поверхонь із потовщеною шкірою, які стягуються та перекривають кровопостачання або утруднюють дихання

— косметична хірургія

Самолікування

  У випадку незначних опіків можуть допомогти такі стратегії самолікування:

— Занурюйтеся у прохолодну воду на 15 хв або до послаблення больових відчуттів.

— Не прикладайте до пошкодженої ділянки масло, лід, льодяну воду чи олію і не розривайте пухирі.

— Нанесіть безрецепутрний або виписаний за рецептом крем-антибіотик.

— Накрийте місце опіку матеріалом, який не прилипає, і зафіксуйте його за допомогою марлі або клейкої стрічки.

— Отримайте щеплення від правця тоді, коли вам уже час отримати його згідно з вашим графіком щеплень.

— Приймайте ацетамінофен для усунення болю.

— Очищайте опік, змазуйте його кремом-антибіотиком і замінюйте пов’язку щодня у процесі загоєння.

— Не чухайте місце опіку.

— Перевіряйте рану кожного дня на наявність ознак інфекції; якщо у рані почнеться інфекція, зверніться до лікаря.

Коли звернутись до лікаря

  Зверніться до лікаря, якщо розмір опіку перевищує 8 см, темніє або на ньому тріскається шкіра, з’явилися пухирі чи він не зовсім чистий, або якщо біль не слабшає упродовж дня. Варто також звернутися до лікаря у випадку наявності ознак інфекції, наприклад, посилення болю, почервоніння, набряк, виділення або жар.

Фактори ризику

  Підвищеного ризику в отриманні опіків зазнають люди похилого віку та діти у ранньому віці.