Перикардит

Загальна інформація

Перикардит – це раптове або хронічне запалення перикарда – "мішка", який тримає серце на своєму місці й допомагає йому спокійно працювати. У випадку запалення внутрішня поверхня перикарда треться об серце, спричинюючи біль у грудях, тому під час гострого перикардиту виникає відчуття серцевого нападу. Найчастіше перикардит трапляється у чоловіків 20–50 років. Причиною зазвичай є віруси й інфекції, особливо респіраторні інфекції. У більшості випадків перикардит минає сам собою після нормального відпочинку і амбулаторного лікування. У складних випадках може бути потрібна операція, оскільки важкий нелікований перикардит може призвести до фатальних наслідків.

Чого очікувати

Переважно перикардит трапляється у гострій формі. Людина відчуває сильний, пронизливий біль, який посилюється під час кашлю, ковтання, глибокого дихання або лежання. Біль може полегшуватися, коли ви сидите і нахиляєтеся вперед. У вас також може бути лихоманка. Найімовірніше – лікар вирішить лікувати вас у лікарні за допомогою повноцінного відпочинку, безрецептурних протизапальних препаратів та ретельного контролю щодо можливих ускладнень. Зазвичай гострий стан минає впродовж декількох днів або тижнів, і ви можете повернутись до нормального життя.

Хронічний констриктивний перикардит розвивається тоді, коли листки перикарда ущільнюються та спаюються разом, стискають серце і не дають йому нормально працювати. У таких випадках частину перикарда, де є спайки, видаляють шляхом оперативного втручання. Хронічний перикардит може тривати декілька місяців, і вам найвірогідніше потрібно буде декілька років приймати виписані ліки.

Cтан може погіршитися через

Кашель; ковтання; глибоке дихання; лежання на спині; відсутність лікування.

Діагностика

Лікар ознайомиться з вашою медичною карткою і проведе  загальний огляд. Вам також знадобляться ЕКГ, рентген грудної клітки, ехокардіографія, аналізи крові, КТ або МРТ серця.

Лікування

Лікування перикардиту передбачає:

– спокій

– протизапальні медпрепарати від болю та запалення

– кортикостероїдні препарати для зменшення запалення

– антибіотики чи протигрибкові препарати

– наркотичні знеболювальні засоби

– пункцію перикарда – процедуру, під час якої в грудну клітку вводять голку або катетер, щоб видалити надлишкову рідину з перикарда

– перикардоектомію – операцію з видалення перикарда

– лікування основної причини, наприклад, ниркової недостатності або раку

Самолікування

Зменшенню ризику ускладнень чи повторного перикардиту сприятимуть такі методи самодопомоги:

– Своєчасне лікування.

– Цілковитий спокій.

– Уникнення енергійної діяльності, але з дозволу лікаря.

– Чітке дотримання плану лікування.

– Уважне спостереження, чи немає ознак ускладнення або рецидиву, особливо задишки.

Коли звернутись до лікаря

Проконсультуйтеся у свого лікаря, якщо: у вас з’явилися симптоми хронічного констриктивного перикардиту – задишка, пришвидшене серцебиття, набряки ніг, ступнів чи живота; біль у грудях невідомого походження.

Фактори ризику

Чоловіки 20–50 років; наявність серцевого нападу в анамнезі; операція на серці; існування аутоімунних розладів, таких як червоний вовчак або ревматоїдний артрит.