Вагінальний пролапс

Загальна інформація

Вагінальний пролапс трапляється, коли піхва, матка або інші органи таза починають «випадати» зі свого місця через те, що м’язи та зв’язки, які їх підтримують, розтягуються та слабшають. У випадку важкої форми ці органи можуть випиратися з вагінального отвору. Стрес через вагітність і вагінальні пологи, а також втрата м’язового тонусу з віком можуть спричинити таке захворювання. У багатьох жінок, хворих на вагінальний пролапс, відсутні будь-які симптоми, але він може призводити до болю під час сексу, тиску на таз чи сечовий міхур або до нетримання калу. Лікування — від спеціальних вправ до хірургічного втручання — загалом залежить від того, наскільки прогресуючим є вагінальний пролапс.

Чого очікувати

У випадку легкої форми пролапсу можуть бути відсутні симптоми і не потрібне жодне лікування. Якщо ж вагінальний пролапс прогресує, ви можете помітити випуклість у вагінальному отворі та відчути, неначе сидите на маленькому м’ячику або щось випадає з вашої піхви. В окремих випадках може бути важко контролювати випорожнення, і у вас може протікати сеча під час сміху, кашлю чи фізичних навантажень. Статевий акт може стати некомфортним. Лікування зазвичай починається із вправ Кегеля та фізіотерапії з метою зміцнення тазової ділянки та сповільнення вагінального пролапсу. Вам можуть установити песарій — зйомний пристрій у вигляді діафрагми, який утримує випадаючий орган на його місці. У випадку, коли вагінальний пролапс має тяжку форму або у вас проявляються постійні симптоми, ви можете прийняти рішення про проходження операції для виправлення слабких ділянок тазової структури підтримки органів та/або лікування нетримання. Тоді пацієнт проводить один-чотири дні в лікарні та, найімовірніше, зможе повернутися до нормального життя десь через три місяці.

Cтан може погіршитися через

Сміх, кашель або фізичне навантаження, що призводить до нетримання сечі; стояння; піднімання ваги або кашель, які можуть посилювати тиск на тазовий відділ упродовж дня.

Діагностика

Лікар ознайомиться з історією хвороби та проведе фізичний огляд.

Лікування

Якщо у вас спостерігаються симптоми вагінального пролапсу, можна використати методи лікування. До таких методів належать:

— вправи Кегеля з метою зміцнення м’язів тазового дна, полегшення проблем зі сечовим міхуром, а також сповільнення прогресування вагінального пролапсу

— фізіотерапія для зміцнення м’язів тазового дна

— песарії — зйомні пристрої, які вставляють у піхву з метою підтримки пролапсуючого органу

— хірургічна корекція

— гістеректомія — хірургічне видалення матки

Самолікування

Симптоми вагінального пролапсу можна послабити завдяки таким методам самолікування:

— якщо нетримання сечового міхура становить проблему, варто обмежити кількість спожитої рідини (у тому числі напоїв, які містять кофеїн і алкоголь); повинно бути корисним також тренування сечового міхура — випорожнення сечового міхура за графіком

— регулярні вправи Кегеля можуть покращити контроль над сечовим міхуром; лікар пояснить вам, як правильно їх робити

— якщо у вас з’явилися проблеми з випорожненням кишківника, добавте клітковину до свого раціону, щоб попередити запор і напруження; також може бути корисним проносний засіб чи засіб для розм’якшення калу

— підтримуйте здорову вагу тіла або схудніть, якщо у вас — зайва чи надмірна вага

—  не піднімайте тяжких предметів

— киньте курити, оскільки куріння може призвести до послаблення тканин та хронічного кашлю

Коли звернутись до лікаря

Якщо у вас спостерігаються симптоми вагінального пролапсу, проконсультуйтеся з лікарем.

Фактори ризику

Вагітність; вагінальні пологи (зокерема у випадку тривалих пологів та народження великої дитини); старіння; менопауза; зайва вага; хронічний кашель через куріння або такі патології, як астма чи захворювання органів дихання; хронічний запор; хірургічне втручання в тазову ділянку; вагінальний пролапс у близьких родичів у анамнезі.