Минуло декілька років після того, як я вилікувалася від раку, тому ми вже нечасто згадуємо про нього у розмовах. Однак трапляється, що коли з тієї чи іншої причини йдеться про онкологію, тоді я лише кажу: “У мене сім років тому був рак грудей”. Після такої щирості люди зазвичай вражено замовкають, а згодом схвильовано запитують, чи зі мною все гаразд. Так, зі мною все добре. Так, це був скрутний період, але я зовсім не прагну заглиблюватися в цю тему. Я лише хочу поділитися з вами коротенькою інформацією, проте надалі розмовляти про рак не маю бажання. Цілком розумію, що люди в таких ситуаціях мають добрі наміри, але я напевно зараз скажу від імені всіх пацієнтів з онко: інколи (практично завжди) ми просто хочемо бути як усі.

Ось декілька підказок, як розмовляти (чи не розмовляти) з хворим на рак або з тим, хто хворів на нього:

1. Якщо ми лікуємось, не розпитуйте про наше самопочуття під час кожної зустрічі. Ви, найімовірніше, будете кільканадцятими за день, хто запитує про це. Тоді, коли ми захочемо поговорити про наше самопочуття, ми самі про це скажемо.
2. Не думайте, нібито ми можемо розмірковувати лише про дослідження раку. Навпаки, здебільшого ми бажаємо розмовляти про все, що завгодно, тільки не про рак!
3. Якщо ми жахливо виглядаємо, не нагадуйте нам про це. Не кажіть нічого, доки ми самі про це не почнемо говорити.
4. Замість того, аби запитати, що нам потрібно, запропонуйте самі щось. Наприклад: “Сходімо в кіно наступного тижня”. Або: “Я хочу принести тобі якісь смаколики”. Назвіть час. Назвіть день. Не залишайте дату відкритою для роздумів. Онкохворі приймають мільйони рішень кожного дня; не звалюйте на них ще вирішення ваших дій. Допоможіть їм, зорієнтуйте.
5. Не ображайтеся у тому випадку, коли ми не хочемо говорити про своє здоров’я. Це не тому, що ви недостатньо близька людина, аби поділитися з вами такою інформацією. Ми варимося у власному соку під назвою «рак» і найчастіше надто виснажені задля такої розмови.
6. Якщо ви хочете приїхати в гості, спочатку зателефонуйте. Не приїжджайте без попередження. У нас може бути сильна нудота чи депресія, і в такі моменти не хочеться нікого бачити.
7. Будьте другом. Виявляйте ініціативу. Ми ніколи цього не забудемо.

Найінтимніший аспект сексу – те, що ми робимо зі собою наодинці. Чимало людей ніяковіють від цього. Можливо їх у дитинстві присоромили батьки за дослідження свого тіла, давши дітям зрозуміти, що вони ніколи в житті не повинні займатися мастурбацією або принаймні відчувати дискомфорт від такого заняття.

Насправді мастурбація – це нормально на всіх етапах життя. Діти мастурбують для задоволення і самозаспокоєння з невеликим відтінком сексуальності. У період статевого дозрівання фантазії про мастурбацію починають обертатися навколо взаємних сексуальних стосунків, мотивуючи підлітків долати страх та відшуковувати реальні стосунки, що їх задовольнятимуть. У дорослих мастурбація може стати складнішою проблемою у наших сім’ях та відносинах. Як ми повинні реагувати у тому випадку, коли дізнаємося, що наші діти цим займаються? Чи повинні ми відмовлятися від мастурбації за повністю активного сексуального життя? Ми навели у статті поширені факти і міфи про це:

“Діти, які цим займаються, ризикують рано стати сексуально активними”. – МІФ. Усі діти займаються самостимулюванням. Вони досліджують власне тіло через торкання та відчуття: торкаючись до одних частин тіла, відчувають задоволення, до інших – біль. Дітей треба вчити, що мастурбація – інтимна справа, і найкраще займатися нею наодинці у власній спальні, тоді їхні тіла будуть відчувати задоволення. Як підтверджують дослідження, відповідна до віку інформація від мами чи тата про тіло та його сексуальну функцію фактично спричиняє меншу сексуальну розбещеність та ризикованість у підлітків. Надлишкова мастурбація в малих дітей може засвідчувати надмірну тривогу, стрес чи відсутність уваги батьків.

“Якщо ви маєте дорослі стосунки, мастурбація вам не потрібна”. – МІФ. Більшість людей мастурбують упродовж всього життя. Ми маємо сонограми, де діти роблять це ще в утробі, а також свідчення людей, які займаються мастурбацією і у старшому віці. Коли ми стаємо дорослими чи статево дозріваємо, то починаємо розуміти силу розділення своїх сексуальних почуттів з кимось ще. Однак трапляються певні моменти, коли людина хоче відчути задоволення приватно – не обов’язково сексуального характеру. Можливо, необхідно трохи зняти стрес. Інколи люди займаються цим, бо в їхнього партнера інше лібідо й менші потреби, а інколи тому, що це приносить задоволення.

“Якщо ви мастурбуєте, отже, шлюбні стосунки вас не задовольняють”. – МІФ. Кеті щойно дізналася, що її чоловік мастурбує в душі. Як він сказав, займається цим майже кожного ранку, і вона була шокована. Найбільше хвилювалася, що він це робить, оскільки вважає її недостатньо сексуально привабливою. Він запевнив: річ не в ній – мастурбує, бо йому це приємно, швидко і подобається так починати день: “Ні, ти не перестала мене приваблювати, для мене це зовсім інше, ніж наші з тобою заняття коханням”.

“Через мастурбацію ви вивчаєте своє тіло”. – ФАКТ. Більшість хлопців починають мастурбувати та досягати оргазму, лишень вони статево дозрівають, після перших “мокрих” снів. Близько 75% дівчаток навчаються досягати оргазму через мастурбацію. Жінкам, що мають проблеми з оргазмом під час статевого акту, секс-терапевти часто рекомендують самовдоволення як шлях до оргазму без хвилювання про те, чи задовольняють вони партнера (окрім випадків, коли клієнт має моральні заперечення стосовно мастурбації).

“Це найшвидший шлях до оргазму”. – ФАКТ. Жінки неодноразово мені розповідають, що доводять себе до оргазму за 2 хв, а з партнером цей час збільшується до 45 хв. Мастурбація зазвичай спричиняється бажанням сексуального відчуття. Секс у парі може відбуватися за ініціативою одного партнера, і хоча він може спонукати до сексу і бажає ним займатися, але не обов’язково хоче сексуально втихомиритись. Партнер також може неправильно торкатися спеціальної точки, натискати на неї засильно або залегко чи обрати не той ритм, який приводить до оргазму.

“Вам більше подобатиметься це, ніж секс з партнером”. – ФАКТ та МІФ. Більшість людей кажуть, що хоча мастурбація спричиняє приємні відчуття в геніталіях, вона не дає їм настільки глибокого сприйняття завершеності та зв’язку, наскільки секс із партнером. Іноді, щиро кажучи, секс із партнером розчаровує, і люди повертаються до самовдоволення часто з використанням порнографії як стимулятора. У випадку, коли сексуальні розбіжності між партнерами призводять до душевного неспокою чи навіть розриву стосунків, секс-терапія та консультація пар можуть бути корисними, повернути в сім’ю щастя та гармонійні стосунки.

Мастурбацією починають займатися переважно в дитинстві, вона незрідка є частиною дорослого життя, навіть попри чудові й задовільні партнерські сексуальні стосунки. І хоча це, можливо, соромно визнати, але кожен займається нею в той чи інший момент життя, і мастурбація становить природну складову сексуального буття.