Підступний ворог крові

Причиною постійного браку сил та повної відсутності життєвої енергії, низька продуктивність праці, коли навіть 3-4 філіжанки міцної кави впродовж дня не допомагають, досить часто є тривалий дефіцит заліза в організмі. Це сприяє появі клініко-гематологічного синдрому, анемії, у народі недокрів'я, що характеризується зниженням гемоглобіну, відповідального за транспортування кисню до тканин організму.

За оцінками ВООЗ, в країнах, що розвиваються кожна друга вагітна жінка і близько 40% дітей дошкільного віку страждають від анемії. Так, саме представниці слабкої статі частіше під прицілом недокрів’я в силу фізіології: сильних менструальних кровотеч, пологів. А от низький гемоглобін у чоловіків — привід для серйозніших побоювань. Представники сильної статі не вагітніють і не мають менструальних кровотеч, тому залізодефіцитна анемія у них зустрічається набагато рідше. Але недокрів'я у чоловіків часто є ознакою серйозних патологій, наприклад, колоректального раку.

Дефіцит заліза є основним і найбільш поширеним порушенням харчування в світі. Рівень поширення анемії у світі вражає. Це 2 мільярди людей (більше 30% населення світу), як із бідних, так і з економічно розвинутих країн. За таких умов хвороба набирає масштабного характеру. Оскільки анемія протікає тихо, часто її прояви маскуються під різноманітні симптоми.

Більшість людей не знають, що відчувають дефіцит заліза. Та і діагноз анемія може встановити лише лікар після опрацювання відповідних аналізів. Багато тих, що страждають зниженням рівня заліза у крові скаржаться на хронічну втому, головні болі, запаморочення, оніміння в верхніх і нижніх кінцівках, зниження загальної температури, блідість шкірних покривів, тахікардію, дратівливість, біль за грудиною, зниження працездатності, когнітивні порушення.

При гострій анемії обличчя стає блідим, западають щоки та очі, загострюється ніс; обличчя та кінцівки холонуть, на тілі виступає липкий піт, пульс стає слабким та частим. Хворий слабшає, виникають запаморочення, нудота та блювота, гикавка, зомління. При хронічних анеміях виникають різні порушення, пов’язані з недостатнім живленням тканин (сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся). Шкіра та слизові оболонки стають блідими, посилюється серцебиття, з`являється задишка при фізичних навантаженнях, запори, головний біль, спотворення смаку, позиви до сечовиділення, нетримання сечі.

За перших ознак захворювання необхідно звернутися до лікаря, який проведе необхідне обстеження і за потреби призначить лікування.

Якщо анемія викликана нестачею заліза – це поступово призводить до порушення всіх функцій організму, розвивається гіпоксія органів і тканин. Ігнорування недокрів'я, воно може сприяти розвитку серцевої недостатності.

Основними наслідками для здоров'я можуть бути несприятливий результат вагітності, порушення фізичного і когнітивного розвитку, підвищений ризик захворюваності дітей і зниження працездатності дорослих. Анемія причетна до 20% всіх випадків материнської смерті, за даними ВООЗ.

Від чого виникає анемія?

Анемія часто є вторинним захворюванням, тобто це прояв будь-якого загального захворювання. Недокрів’я може виникати як наслідок кровотеч, при підвищеному руйнуванні еритроцитів, при недостатній функції кісткового мозку та ін. Найпоширеніша анемія зумовлена дефіцитом заліза, яке необхідне для утворення гемоглобіну.

Така анемія найчастіше є наслідком втрати крові. Причиною може бути незначна, але тривала крововтрата, наприклад, при геморої, виразковій хворобі шлунку або дванадцятипалої кишки, часті вірусні захворювання. Зазвичай такий різновид недокрів’я спостерігається у жінок, які страждають тривалими та сильними менструальними кровотечами. У дітей нестача заліза,

яка призводить до розвитку анемії, може виникнути при неправильному харчуванні. Часто анемія виникає у вагітних через те, що збільшується потреба у вітамінах і мінералах.

Нерідко захворювання спричиняють навіть психічні явища: засмучення, переживання, переляк тощо. В окремих випадках хвороба виникає як наслідок поганого харчування, сидячого способу життя, надмірної розумової та фізичної праці.

Що робити для попередження анемії?

Найголовніше збалансовано харчуватися. Щоб не допускати цього стану треба більше часу проводити на свіжому повітрі, оптимізувати розумові та фізичні навантаження. Корисні холодні обтирання. При значних навантаженнях і вірусних захворюваннях потрібно достатньо вживати вітамінів, за необхідності пройти курс вітамінотерапії.

Міжнародна асоціація гематологів радить при легкій формі найпоширенішої залізодефіцитної анемії збагатити раціон такими продуктами: телячою печінкою, пісним м'ясом індички, червоною рибою. Корисна пшоняна каша, особливо з жовтим гарбузом, гречана каша. Вживайте більше багатих на вітамін С ягід та фруктів: суницю, малину, виноград, банани, горіхи, цибулю та ін. Серед напоїв надайте перевагу шипшиновому чаю, за відсутності інших протипоказів, а також сокам-фреш та сирим чи запеченим яблукам на десерт. Дієтологи радять хворим на залізодефіцитну анемію обмежено вживати молокопродукти, а також чорний чай та каву. Вони містять в своєму складі речовини, що перешкоджають всмоктуванню заліза. Тому не варто поєднувати чаювання або кавову паузу з прийомом їжі. Якщо лікар рекомендував приймати препарати із залізом, випити чашку чаю або кави можна за 1 годину до або через 2 години після їхнього прийому.

Тоді, коли я лікувалася від раку, шкільні друзі моєї доньки почергово допомагали нашій сім’ї з обідами. Інші друзі приїхали зі Східного узбережжя та готували для нас їжу. Ми були всім дуже вдячні за це.

І, кажучи цілковито відверто, було би чудово, якщо б така допомога тривала ще кілька місяців після закінчення найважчого періоду. Я люблю готувати, але в процесі лікування та й тривалий час після нього я почувалася занадто втомленою, аби готувати.

Тоді, у 2010 р., коли я лікувалася, мені необхідно було змиритися з цим. Однак тепер існує кращий вихід – готові набори їжі. Я не впевнена, чи харчувалася б ними, бо не люблю, коли мені вказують, що робити і що їсти. Проте декілька моїх знайомих з групи підтримки надзвичайно задоволені такими наборами, стверджуючи, що вони дуже зручні, корисні й часто вигідні за вартістю. Одна жінка навіть сказала: за допомогою річного набору їжі вона змогла схуднути.

Якщо ви не любите готувати або не маєте на це часу, такі набори їжі можуть стати супервирішенням проблеми. Всього за декілька років виробництво наборів їжі перетворилося на півторамільярдний бізнес і впродовж наступних декількох років очікувано зросте ще вдвічі.

Зараз на ринку існує близько сотні компаній з виробництва готових наборів їжі. Всі вони пропонують купони та спеціальні пропозиції за перше замовлення. Ви можете зробити спеціальне дієтичне замовлення (до прикладу, безглютенове чи палеолітичне) або вилучити зі замовлення певні складники, вказати кількість калорій або зазначити максимальний час, що плануєте витратити на приготування доставлених продуктів. Деякі служби навіть працюють разом зі сервісом доставки продуктів, скажімо, з Instacart.

Ціни теж різні. Мінімальна вартість – приблизно 9–12 доларів за одне споживання їжі. Отже, обіди на тиждень для особи коштуватимуть близько 60 доларів США. Інгредієнти доставляють розфасованими з відповідними рецептами. Це щось середнє між домашніми макаронами та купленою їжею на винесення.

Рак – надто важка хвороба, тому якщо ви отримуєте стрес ще й через їжу, ви можете полегшити собі життя, зауваживши мої поради.

Вам сказали, що потрібно скоротити натрію? Цю пораду часто дають лікарі, особливо тим, хто має підвищений кров'яний тиск, - але простіше сказати, ніж зробити. Насправді, скорочення поверхні натрію може бути дуже важким.

Коли люди думають про зниження вмісту натрію в раціоні, вони вважають, що це означає усунення соляного шейкере за столом - одна з найпоширеніших речей, які я чую від моїх пацієнтів, полягає в тому, що вони "ніколи не додають сіль до їжі". На жаль, це ні означає, що вони їдять дієту з низьким вмістом натрію.

Фактично, лише 5% дієтичного натрію додають під час домашнього приготування і лише 6% додають за столом. Більше 75% американців натрію їдять з ресторану, фасованої та переробленої їжі. Решта 12% дієтичного натрію природно зустрічається у продуктах харчування. Іншими словами, ваша їжа завантажується натрієм ще до того, як ви забрати соляний шейкер!

Дієтичні рекомендації для американців за 2015-2020 рр. Рекомендують споживати менше 2300 мг натрію в день, тобто кількість натрію в одній чайній ложці солі. Але пам'ятайте, що 2300 мг є верхньою межею рекомендованого споживання натрію - краще підходити до 1500 мг. Навіть люди, які дуже активні і втрачають натрію через пітливість, не потребують понад 1500 мг на добу. Середній американець займає удвічі більше: 3400 мг на добу.

Де ми отримуємо весь цей натрій? Більше 40% натрію, який ми їмо щодня, настає лише з декількох продуктів:

Найпопулярніші джерела натрію

Хліб та рулети
Холодні відруби і м'ясо витриманого
Піца
Птиця
Супи
Бутерброди
Сир
Макаронний посуд (не включаючи маку та сир)
М'ясні страви
Закуски
Давайте подивимося на типовий бутерброд, який більшість людей вважатиме здоровим вибором. Ця графіка з CDC показує, що насправді цей "здоровий" бутерброд - це насправді соляна бомба.

Натрій є підлий. Він прямий погляд. Предмети, які ми вважаємо корисними для нас, оскільки вони "м'які" або "високі білки" або "цільне зерно", можуть бути завантажені натрієм - і навіть не солоними. Щоб дійсно отримати відчуття того, наскільки натрій ви приймаєте, ви повинні почати займатися детективом та читанням панелей харчування (я впевнений, що ви будете шоковані). І не забувайте дивитись на ваші напої - у Gatorade є 110 мг на чашку.

Хоча це коштує всякої детективної роботи - перевантаження натрію стає етапом для посилення інфаркту та інсульту. Надзвичайний натрій у нашому крові породжує більше води, що зберігається всередині наших кровоносних судин, збільшуючи об'єм крові та підвищуючи артеріальний тиск. Вищий артеріальний тиск означає більший знос у ваших артеріях, прискорення накопичення бляшки та схильність до розриву судин. І це означає підвищений ризик серцевого нападу та інсульту.

Підвищена стійкість води в кров'яних судинах також може призвести до набряку - накопичення рідини всередині тканин, як у вас у ногах та навколо щиколотки. Якщо у вас виникає набряк гомілковостопного суглоба, одним з найважливіших речей, які ви можете зробити, це зменшити кількість натрію у вашому раціоні.

І, якщо функція серця підірвана з будь-якої причини, збільшення обсягу крові може стати додатковим навантаженням на серце, що призводить до утруднення дихання і навіть накопичення рідини в легенях. Пацієнти з діагнозом "застійна серцева недостатність" повинні бути особливо обережними щодо зменшення вмісту натрію в раціоні.

Люди поважного віку даремно витрачають свій час та гроші, приймаючи добавки з кальцієм та вітаміном D, сподіваючись, що так вони зможуть довше зберегти кістки міцними. Це засвідчують нещодавні дослідження.

Як виявляють дані, зібрані з десятків клінічних випробувань, доказів того, що добавки захищають старших людей від переломів стегна чи інших кісток, не існує. “Регулярне приймання цих добавок не є необхідним для немолодих людей, – обґрунтовує провідний дослідник д-р Цзя-Го Джао, хірург-ортопед лікарні Тяньцзіня в Китаї. – Гадаю, пора вже припинити вживання добавок з кальцієм та вітаміном D”.

Проте не всі експерти погодились із цим. Хірург-ортопед д-р Деніел Сміт вважає, що, заперечуючи користь таких добавок, дослідники доходять надто сміливих висновків. “Загальна картина, яка, здається, втрачається в цьому дослідженні, полягає в тому, що перелом стегна може мати катастрофічні наслідки», – зазначає Сміт, асистент відділення ортопедії Медичної школи Ікан на горі Синай у Нью-Йорку. З погляду Сміта, “навіть невеличка потенційна користь добавок з кальцієм та вітаміном D у запобіганні переломів стегна чи інших кісток набагато перевищує мінімальні ризики, пов’язані з регулярним прийманням цих добавок”.

Медики з давніх-давен радили старшим людям додатково приймати кальцій із вітаміном D, аби вберегти кістки від ламкості, оскільки з віком вони стають занадто крихкими.

За даними Національного інституту охорони здоров’я США, близько 99 % кальцію міститься в кістках та зубах людини, і організм не може сам виробляти цей мінерал. Недостатня кількість кальцію спричиняє остеопороз, а для засвоєння кальцію організм також потребує вітамін D.

Національний фонд боротьби з остеопорозом радить жінкам до 50 років та чоловікам  до 70 щоденно приймати 1000 мг кальцію. Жінкам після 50 і чоловікам після 70 потрібно кожного дня приймати 1200 мг кальцію.

Для аналізу Джао з колегами ґрунтовно простудіювали значну кількість медичної літератури в пошуках клінічних випробувань, спрямованих на тестування корисності добавок з кальцієм та вітаміном D. Вони отримали дані з 33 різних клінічних випробувань, залучаючи до них понад 51 тис. учасників у віці 50 чи більше років.

Клінічні випробування здійснювали переважно у США, Великій Британії, Новій Зеландії й Австралії. Доза добавок і частота їх приймання у різних випробуваннях була різною.

У зведених даних не виявлено значного зв’язку між прийманням добавок з кальцієм та вітаміном D і ризиком переломів стегна чи інших кісток, порівняно з людьми, котрі отримували плацебо або взагалі не одержували лікування.

І кальцій, і вітамін D, як пояснює Джао, – дуже важливі для здорових кісток, але результати цього дослідження засвідчують, що треба вживати продукти з кальцієм та достатньо бувати на сонці, а не приймати синтетичні добавки. “Кальцій, який міститься в продуктах харчування, незамінний для здоров’я скелета, – констатує Джао. – Найбільше кальцію в молоці, овочах, фруктах і бобових”.

Вітамін D синтезується в шкірі у відповідь на ультрафіолетове випромінювання В при сонячному світлі, а у продуктах цього вітаміну мало. Фізичні заняття на сонці повинні повністю забезпечити вас необхідним вітаміном D.

Проте, за Смітом, потенційні джерела цих поживних речовин у продуктах підтверджують одне зі слабких місць огляду даних дослідження. «Незважаючи на те, що дослідження спрямоване на розгляд проблем, пов’язаних з прийманням добавок з кальцієм та вітаміном D, і заперечуючи доцільність приймання цих добавок, дослідники навіть не розглядають питання, чи отримують учасники дослідження достатню кількість кальцію та вітаміну D з продуктів харчування або сонячних променів», – зазначає Сміт.

Огляд доказів містить також велику кількість даних від “Ініціативи жіночого здоров’я”, фундації досліджень здоров’я жінок поважного віку в США, – повідомляє Андреа Вонґ, віце-президент з наукових та нормативних питань при Раді з відповідального харчування – торгової асоціації, яка представляє виробників харчових добавок. “На жаль, дані фундації широко визнані такими, що мають власні обмеження стосовно суб’єктів, які не приймали добавки за протоколом, а також тих, хто приймав кальцій і добавки з вітаміном D самостійно, поза протоколом, перед і під час дослідження”, – стверджує Вонґ. На думку віце-президента, використання даних фундації могло спотворити загальні результати аналізу.

Окрім того, останні аналізи даних фундації засвідчили, що у людей, які почали приймати кальцій та вітамін  D, знизився ризик переломів шийки стегна чи інших кісток. Люди повинні обговорювати індивідуальні потреби кальцію або вітаміну D зі своїми лікарями. «Тоді, коли існує можливість знизити ризик важких переломів, приймаючи добавки з кальцієм та вітаміном D, людей не варто відмовляти від приймання цих добавок за допомогою метааналізу, який має рекомендаційний характер і не може знадобитися всім людям», – підсумовує Вонґ.

Новий аналіз опубліковано 26 грудня у «Журналі американської медичної асоціації».

Як ви, можливо, читали в новинах, Тайгер Вудс зараз одужує після нещодавньої операції на спині – четвертої операції на спині за останні декілька років. Колись найкращого гольфіста у світі Тайгера було вперше прооперовано у 2014 р., але відтоді навіть після ще двох операцій спортсмен не може успішно повернутися до змагань. Безсумнівно, він надіється, що ця остання операція врешті-решт допоможе йому повернутися і змагатися на найвищому рівні без виснажливого болю.

Тайгер – один з багатьох професійних спортсменів, які, прагнучи швидко повернутися до гри, не очікують на одужання, а погоджуються на операцію. На жаль, багато з них потім усвідомлюють: швидше – не означає краще.

Стів Керр, колишній гравець NBA та нинішній тренер NBA, продовжує боротися з ускладненнями після операції на попереку й настійливо попереджує: “...Якщо у вас проблеми зі спиною, в жодному випадку не зважуйтесь на операцію. Я кажу це щиросердно. Реабілітація, реабілітація, реабілітація. Нікому не дозволяйте туди лізти”. Це мудра порада чи лишень емоції нещасної людини, якій не пощастило з результатом?

І найважливіше: коли потрібна операція на спині всім нам, не фаховим спортсменам? Що робити, коли будівельник, медсестра чи садівник з болями в спині хочуть повернутися на роботу, але не можуть згинатися та піднімати важкі речі? Навіть в офісі може виникнути біль у спині, якщо занадто тривале сидіння погіршує стан. Або, можливо, ви лише хочете знову пограти у гольф з друзями, поганяти м’яча з дітьми чи зайнятися домашніми справами…

Як ви даєте раду болеві, занепокоєнню щодо звикання до знеболювальних препаратів? Як вирішуєте – робити чи не робити операцію?

Майже у кожному випадку я даю пацієнтам пораду спробувати вирішити проблему без операції. Назву декілька причин, чому зазвичай пропоную нехірургічний шлях:

1.                          Тіло – достатньо непоганий цілитель. Незалежно від того, що саме травмовано – м’язи, суглоби, зв’язки чи диски, тіло має свої механізми зцілення. Наприклад, дослідження засвідчили: грижі міжхребцевих дисків з часом зменшуються, 76% з них за рік минають, а біль від грижі міжхребцевого диска переважно зникає впродовж трьох місяців. Інші симптоми, такі як слабкість, ішіас та оніміння, або минають, або значно зменшуються також приблизно за рік. Видається, наша імунна система допомагає зцілити грижу чи екструзію диску, для цього потрібні лише час, терпіння та певна віра.

2.                          Поволі їдеш – далеко будеш. Так, операція може зняти біль швидше, аніж очікування, доки він зникне сам, хоча це спокусливо, зокрема тоді, коли ви хвилюєтеся щодо роботи або ж не можете нормально встати з дивана. Однак наскільки добре жити весь час з хірургічно вправленою спиною, а не зціленою завдяки власним вбудованим механізмам одужання (у поєднанні з реабілітацією)? Серед потенційних проблем, які можуть трапитися на шляху, – прогресуючі дегенеративні захворювання диска в оперованій зоні, вище або нижче від ділянки, що була під’єднана до апаратури, а також ризик необхідності подальших операцій у майбутньому. Цікаво зауважити: авторитетне дослідження результатів лікування спинальних пацієнтів (SPORT) виявило – операція дає позитивні результати у випадку таких проблем, як грижа поперечного диска і стеноз хребта у перші чотири післяопераційні роки, але надалі ефект помітно знижується.

3.                          Цибуля має багато шарів. Значною проблемою нашого ставлення до болю, в тому числі з проблемами спини, є те, що біль розглядаємо суто з фізичного погляду. Інакше кажучи, ми думаємо, нібито біль спричиняє структурна проблема, тому операція повинна цю проблему усунути. Не так швидко! Не лише хребет зі своїм з’єднанням нервів, суглобів, дисків, м’язів та м’яких тканин, а й інші чинники теж впливають на наше самопочуття, наприклад, стрес, депресія, тривожність, безсоння, погані стосунки. Ці проблеми, які зазвичай пов’язані з болями в попереку, не зникнуть після операції. У випадку ж, коли хвилюєтесь, що залежите від знеболювальних засобів, то не існує жодної гарантії, нібито ваша залежність зникне сама собою після операції. Ви не можете розраховувати, що операція вирішить усі проблеми, які вас турбують.

4.                          Ви не зустрінете багатьох лікарів, котрі мали операцію на спині. У лікарів проблеми зі спиною трапляються так само часто, як і у всіх інших людей. Однак чи часто лікар лікує власну спину операцією? Мій досвід підтверджує: майже ніколи. Чому? Тому що ми бачимо страждання наших пацієнтів з болями у попереку, які не зникають після важких операцій, і зазвичай обираємо інший шлях. Якщо спинальний хірург з подібною до вашої проблемою не хоче, аби хтось оперував йому спину, то чому ви повинні цього хотіти?

Незалежно від того, яке лікування ви оберете, спробуйте поставити на шальки терезів необхідність негайного полегшення і розроблення довготермінового плану, щоби зробити ваш хребет максимально здоровим.

Не дивуйтеся, якщо наступного разу, коли ви звернетеся до лікаря стосовно болю, він порадить вам проконсультуватися з фахівцем з акупунктури. Нещодавно Управління продовольства і медикаментів (FDA) оприлюднило рекомендацію лікарям ознайомитися з додатковими альтернативними методами лікування болю, враховуючи акупунктуру та хіропрактику.

Якщо ви такі самі, як і більшість моїх пацієнтів, то не будете проти альтернативних методів лікування, хоча все ще ставитесь до них трохи скептично і не впевнені, чи акупунктура – легальний метод лікування. З огляду FDA, на мою думку, саме внесок лікаря тут є ключовим. Пацієнтові важливо переконатись, чи лікар насправді вірить у рекомендації, які дає, використовуючи власний досвід та знання, чи лише хоче позбутися його, швидше зайнятися іншим пацієнтом і уникнути призначення ще більшої дози знеболювальних препаратів. Існує значна різниця між висловами лікаря – “Спробуймо акупунктуру, вона допомогла багатьом моїм пацієнтам” і “А чому б не використати акупунктуру, бо не знаю, що можна ще порадити на цей момент”.

Ми запровадили лікування акупунктурою в нашому центрі декілька років тому і переконалися: голковколювання дуже успішно допомагає лікувати біль, перепади настрою, травми голови і навіть абстинентні симптоми. Гадаю, нашим пацієнтам важливо знати, як ретельно ми вивчали це питання, поки дійшли висновку, що акупунктура повинна бути в нашому центрі. Окрім того, я особисто лікувався голковколюванням декілька років тому, коли мав значний ішіас через екструзію диска в попереку. Тобто зараз я можу прямо глянути пацієнтові в очі й порадити акупунктуру, оскільки лікувався нею сам і вона мені допомогла. Вочевидь, що тісніше лікар пов’язаний з конкретною клінічною ситуацією, то краще він зможе скерувати пацієнта на подібну терапію.

Цікаво також зауважити: в еру надзвичайних технологій та інновацій ми говоримо про лікування, якому близько 3 тис. років (тоді для лікування використовували уламки скель і камені) та яке допомагає вирішити найбільшу проблему здоров’я сучасної людини – хронічний біль і залежність від опіоїдів. Інакше кажучи, теорія акупунктури пов’язана з поняттям «ци», або “життєва енергія”, що, як вважають, тече в тілі через канали, котрі часто називають меридіанами. Вважається також, що погане здоров’я та хвороби безпосередньо пов’язані з перебоями проходження цієї життєвої енергії через тіло. Введення акупунктурних голок у ключові точки тіла відкриває блокаду і дає змогу ци текти в тілі й відновлювати здоров’я. А хто б не хотів кращого ци?

Впродовж багатьох років наука намагається зрозуміти, як ця антична філософія лікування хвороб вписується у те, що ми зараз називаємо сучасною медициною. З погляду деяких дослідників, акупунктура модифікує ендокринну систему і може знизити рівень гормонів стресу. Натомість інші вважають, що вона стимулює імунну систему та приплив крові до хворих місць. Ще одні дослідження засвідчили: акупунктура збільшує рівень ендорфінів, наших природних знеболювальних. А як підтвердили досліди на тваринах, налоксон (сполука, що блокує ефекти опіоїдів), може пригнічувати знеболювальний ефект акупунктури.

З мого погляду, найзахопливіша наука про те, як акупунктура може лікувати біль, вивчає всі різноманітні шляхи, котрі можуть змінити те, що відбувається в мозку. Нейропластичність – це здатність мозку змінюватися, адаптовуватися та реорганізуватися, а як відомо, хронічний біль може призвести до обширних нейропластичних змін. Дослідження з використанням спеціальних методів візуалізації головного мозку, наприклад, функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) зараз підтверджує, що акупунктура може сприяти позитивним змінам мозкової активності в різних частинах мозку, включно зі змінами у больових сітках. Інакше кажучи, ми можемо почати спостерігати, як акупунктура фактично знеболює всередині мозку.

Існує декілька головних методик акупунктури. Основне голковколювання – це традиційний метод, коли в різні меридіани тіла вводять тонесенькі акупунктурні голки. Фахівці з акупунктури можуть застосовувати різні варіації до такого способу, скажімо, електроакупунктуру, тоді в голку подають електричний струм; припалювання, за якого використовується тепло, та здавлювання, коли до акупунктурних точок додатково застосовують стискання. І, звісно, банки, які привернули увагу всіх людей, коли на Олімпійських іграх в Ріо камери зафіксували фіолетові кола на всьому тілі в плавця Майкла Фелпса.

Який би метод ви не обрали, для позитивного результату здебільшого необхідно декілька процедур. Я зазвичай рекомендую спочатку запрактикувати курс із 3–6 сеансів (один або два рази на тиждень). Безперечно, голкотерапевти є різними, тому варто провести дослідження для пошуків необхідного вам фахівця.

Ми розкажемо про два неефективні домашні способи лікування гострого фарингіту.

Нові клінічні випробування засвідчили, що ні жуйка без цукру, ні пробіотики не допомагають полегшити симптоми чи пришвидшити вилікування хворого горла під час бактеріальної інфекції.

Головний дослідник університету Саутгемптона в Англії Майкл Мор зазначає: раніше лікарі вважали, нібито жуйка з підсолоджувачем ксилітом, замінником цукру, покриває горло тонкою плівкою і допомагає запобігти поширенню стрептококових бактерій. Він також додає: на думку деяких лікарів пробіотики простимулюють імунну систему, внаслідок чого шкідливі стрептококові бактерії будуть вилучені.

«Дехто стверджував, що пробіотики можуть навіть допомогти протистояти вірусній інфекції горла», – констатує Мор, професор дослідження первинної медико-санітарної допомоги. Однак його команда, здійснивши чотирирічні дослідження понад 700 пацієнтів зі захворюваннями на горло, не виявила значної користі від використання будь-якого цього засобу.

Мор дійшов висновку, що для лікування стрептококових інфекцій горла потрібно використовувати засоби з доведеною ефективністю. “Звичайні знеболювальні засоби, такі як спреї чи льодяники, є і анестетиками, і антисептиками та на певний час можуть полегшити біль”, – аргументує Мор.

Віруси спричиняють більшість захворювань горла, однак близько 20% захворювань, зумовлені бактеріями, найчастіше стрептококами.

Згідно з даними Американського центру контролю та запобігання захворювань лише лабораторні аналізи можуть підтвердити стрептококову інфекцію. Проте, за даними Товариства інфекційних захворювань Америки, дуже часто для лікування хворого горла безпідставно призначають антибіотики. Близько 70% пацієнтів з хворим горлом приймають антибіотики, хоча у випадку вірусної інфекції вони не допомагають і зменшити біль під час стрептококової інфекції також не можуть.

Побоюючись зростання резистентності до антибіотиків, Мор та його команда вирішили зробити тести цих двох домашніх засобів лікування.

Учасників клінічних випробувань розділили на дві групи: одна тестувала користь від жуйки, а інша – від пробіотиків. Пробіотики – це бактерії, які вважаються корисними для здоров’я. Тим, хто тестував жуйку, давали пластинки, підсолоджені ксилітом чи сорбітолом, або казали не застосовувати жуйку взагалі.

Результати засвідчили, що ксиліт здатний стримувати ріст бактерій і покривати стінки горла плівкою. Підсолоджувач сорбітол такого ефекту не має, але його ввели в тестування для перевірки, чи не сприяє заспокоєнню больових відчуттів у горлі збільшене слиновиділення.

Групі з тестування пробіотиків видали капсули, які містили або справжній пробіотик, або плацебо.

Висновок: ні жуйка з ксилітом, ні пробіотики не забезпечили ефективного лікування симптомів хворого горла.

“Засобів проти хворого горла існує більш ніж достатньо, – стверджує д-р Джек Енде, президент Американського коледжу медиків. – Є така давня аксіома: якщо вам пропонують величезну кількість засобів лікування, жоден з них насправді не буде ефективним”. Він слушно радить: коли у вас болить горло, можна полоскати його солоною водою, з’їсти ложку меду чи прийняти аспірин, ібупрофен або ацетамінофен з метою полегшити стан.

Необхідно також перевірити, чи спостерігаються у вас типові для застуди симптоми. Якщо ви кашляєте або часто пчихаєте, то, найімовірніше, у вас немає стрептококової інфекції. “Перечекайте вдома, замість того, аби піти до лікаря, – радить Енде. – Ліків проти застуди не існує, і все, що ви зможете зробити, – це потенційно заразити інших людей у кімнаті очікування”.

У випадку, коли простежуються вираженіші симптоми – висока температура чи набряклі гланди, це вже є підставою запідозрити стрептококову інфекцію та звернутися до лікаря. Лікар може призначити вам антибіотики проти стрептококової інфекції. Однак не дивуйтеся, якщо антибіотиків вам не призначать, заспокоюють Енде і Мор. “Інфекція минає самостійно. Це насправді так, – констатує Енде. – Антибіотики скорочують час одужання на день чи два, але не більше”.

Проте згідно з рекомендаціями Центру контролю за захворюваннями антибіотики призначають для запобігання ревматизму.

Дослідження опубліковано 18 грудня в журналі «CMAJ».

Як підтверджують нові дослідження, вплив алкоголю на здоров’я серця, хороший чи згубний, може частково залежати від доходу того, хто випиває.

Наприклад, дослідження понад 200 тис. дорослих норвежців упродовж 30 років засвідчує, що декілька порцій алкоголю на тиждень знижують ризик смерті від серцевих хвороб. Однак така тенденція була найвираженішою у заможніших людей.

Це з одного боку. З іншого – вживання алкоголю у більшій кількості – від чотирьох до семи порцій на тиждень – підвищувало ризик смерті від серця, але тільки в людей з “найнижчим соціоекономічним статусом”. Такі результати дослідження команди за керівництва Ейріка Дегеруда з Норвезького інституту громадського здоров’я в Осло. Результати не змогли довести причинно-наслідковий зв’язок. Проте дослідники вважають, що будь-яка рекомендація стосовно здоров’я, де основна увага приділяється алкоголю, повинна врахувати рівень доходу, оскільки, здається,  наслідки випивання змінюються залежно від товщини гаманця.

Однак регулярне пияцтво є руйнівним для здоров’я незалежно від фінансового становища. Люди, які регулярно щотижня напиваються, наражають себе на небезпеку фатальних серцевих хвороб незалежно від того, скільки грошей вони мають, – повідомляють дослідження.

Результати ґрунтуються на аналізі даних про здоров’я та фінансове благополуччя понад 208 тис. дорослих норвежців. Всі вони народилися у 1960 р. або раніше і всі брали участь впродовж 30 років у обов’язкових переписах, які проводилися в Норвегії між 1960 та 1990 рр.

Два кардіологи дотримуються думки: вплив випивання на серце не може бути “універсальною пропозицією” для всіх.

Щодо потенційної користі від двох-трьох порцій алкоголю на тиждень, то, за твердженням д-ра Майкла Ґойфмана, багаті отримуватимуть більше вигоди, хоча причини такої тенденції наразі незрозумілі. Можливо, у бідних людей організм руйнується навіть від невеликих доз алкоголю, припускає Ґойфман, який очолює відділення клінічної кардіології в клініці Норсвел Хелс у Квінсі (Нью-Йорк). Або ж заможніші люди, котрі вживають дві-три порції алкоголю на рік, частіше стараються харчуватися здоровою їжею та займатися фізичними вправами, тому невелика кількість випитого алкоголю їм корисна.

Які б не були причини, Ґойфман вважає, що дослідження “не потрібно інтерпретувати як заохочення до вживання алкоголю, оскільки він може дуже несприятливо впливати на людей з різними медичними проблемами”.

“У своїй практиці я раджу пацієнтам випивати в помірних кількостях. Згубний вплив алкоголю на інші органи переважає будь-яку потенційну користь для серця”, – зауважує д-р Рейчел Бонд, котра допомагає керувати відділом серцевого здоров’я жінки у лікарні Ленокс Хіл, що в Нью-Йорку. “Оскільки моїм пацієнтам, звісно, не потрібно повністю відмовлятися від алкоголю, я інформую їх про ризики від надмірного вживання, – роз’яснює вона, – і з боку серцево-судинної системи, і з боку загального здоров’я та самопочуття, незалежно від соціоекономічного статусу”.

Норвезькі дослідження були опубліковані 2 січня у журналі «PLOS Medicine».

І знову ця пора року. Люди поспішають купити абонемент у спортзал та вичистити кухонні шафи, присягаючись, що саме цей рік стане тим роком, коли вони нарешті приймуть чітке рішення зменшити зайву вагу.

Проте для досягнення цієї мети не потрібно повністю переосмислювати свій спосіб життя. Маленькі кроки можуть зробити великі зміни у вашому тілі та вашому здоров’ї.

Почати можна різними шляхами. Розглянемо вісім незначних змін:

• Змінюйтеся поетапно. Неважливо, скількох зайвих кілограмів ви хочете позбутися – інший спосіб життя для схуднення може видатися надсильним завданням. «Тому не намагайтесь змінити все і відразу,» – радить дієтолог Саманта Геллер з Нью-Йоркського медичного центру. “Змініть порцію їжі за раз або навіть частину порції, але розпочніть уже негайно, і вже за місяць ви переконаєтеся у хороших змінах», – стверджує дієтолог. Замість того, аби думати, як позбутися 20 кг, вирахуйте 5 % від вашої ваги. Для людини, що важить 80 кг, це дорівнює 4 кг.

З погляду Геллер, коли ви позбудетесь 5 % від своєї ваги, то можете значно знизити ризик багатьох хвороб, таких як предіабет, діабет 2 типу, певні типи раку, захворювання серця. Ви також зменшите кров’яний тиск, холестерин і А1С (показник цукру в крові за тривалий період). «А про таке думати набагато менш непосильно», – зазначає вона.

• Прагніть до негативного балансу калорій. Упродовж багатьох років ви, напевно, чули: для того, аби позбутися 500 г, вам потрібно споживати на 3500 калорій менше. Проте дослідження засвідчили: не все так просто.

Як зауважує дієтолог Моден Нельсон з Колумбійського університету здоров’я в Нью-Йорку: “це працює математично, але не працює психологічно; тіло захищає свою вагу”. Але вам потрібен негативний баланс калорій для втрати ваги. Це означає, що вам необхідно вживати менше калорій, аніж витрачаєте під час фізичної активності й тренувань.

І Нельсон, і Геллер роз’яснюють: дуже низькокалорійні дієти не працюють у довготерміновій перспективі, адже організм переходить у режим голодування. “Ви не повинні худнути занадто швидко, бо це лякає організм, і він починає думати, що їжі нема”, – констатує Геллер.

• Розкладіть на тарілці. Нельсон – прихильниця простого методу тарілки. Половина тарілки має бути наповнена овочами, четвертина – білковим продуктом і ще четвертина – крохмальним (вуглеводним). З’ївши це і відчуваючи, що все-таки голодні, обов’язково наповніть тарілку так само. “Не «дозаправляйтеся» макаронами зі сиром”, – рекомендує вона. Вранці можна замінити овочі фруктами.
• Визначне свій проблемний час. Нельсон радить своїм клієнтам подумати про відтинок дня, коли вони мають найбільші проблеми з їжею. Це може бути проміжок перед вечерею, коли діти вимагають їсти, а ви голодні і настільки втомлені, що не маєте сили готувати, тому накуповуєте фаст-фуд. Це може бути ніч, коли настає затишок і ви нарешті можете розслабитися, наприклад, з келихом вина та перекусити.

У такі моменти надто важко зауважувати, скільки калорій ви споживаєте. Вам нелегко зупинитися та подумати про самообмеження. Тому заздалегідь розплануйте цей час і підготуйте здорові закуски. Подивіться, чи маєте в холодильнику продукти, з яких можна швидко щось приготувати, аби не купувати фаст-фуд”. Так пропонує Нельсон.

• Кожне вживання їжі повинне містити білок. Саме він не дає цукру в крові різко підвищуватися, а потім так само різко знижуватися. Якщо не з’їсти хоч трішечки білка, то ви дуже швидко зголоднієте знову через раптове зростання та зменшення цукру в крові.

За Геллер, обов’язково треба їсти білок на сніданок. “Споживаючи білок зранку, ви якнайкраще підготуєтеся до нового дня. Можна з’їсти яйця або йогурт, горіхове масло на цільнозернових тостах чи навіть залишки після вчорашньої вечері”, – зазначає вона.

• Контролюйте. І Геллер, і Нельсон стверджують: для схуднення обов’язково потрібно контролювати, що саме і скільки ви споживаєте. “Це і не збуджує, і не захоплює, але інформує та допомагає”, – каже Геллер. І констатує: багато людей дуже дивуються, коли хтось починає записувати кожен шматочок, який з’їдає, і скільки насправді їсть впродовж дня. Такий щоденник харчування можна вести в зошиті або використати сучасні технології; зараз є безліч схожих додатків на телефоні, наприклад, MyFitnessPal, FitDay та See How You Eat (додаток, що дає змогу використовувати власні світлини для ведення щоденника).

“Ви можете користуватися своїм трекером їжі з метою бачити, що відбувається, коли ви харчуєтесь правильно, а коли ні. Якщо одного вечора ви переїдаєте, то можете переглянути записи і переконатися: можливо, ви пропустили обід і тому були дуже голодними. Ви можете взяти це собі до уваги, аби такого вже не допускати”, – роз’яснює Геллер.

• Не вживайте калорійних напоїв. З погляду обох експерток, люди часто отримують порожні калорії, вживаючи солодкі газовані напої та соки. “Це, просто кажучи, того не вартує – випивати зайві калорії”, – зауважує Нельсон. Алкогольні ж напої, такі як вино і пиво, можна вводити до методу тарілки. Склянкою напою можна замінити вуглеводну частину порції.
• Налаштувати себе на успіх, згідно з Нельсон, буде легше, коли запланувати для себе певні винагороди. За кількакілометрову прогулянку чи тижневий контроль їжі подаруйте собі дещо значніше, аніж слово “молодчина”. Це не має бути річ велика та коштовна. Ви, до прикладу, можете купити журнал, який вам подобається, але який ви зазвичай не купуєте, або лосьйон для тіла, дорожчий за той, що ви переважно використовуєте.