Найінтимніший аспект сексу – те, що ми робимо зі собою наодинці. Чимало людей ніяковіють від цього. Можливо їх у дитинстві присоромили батьки за дослідження свого тіла, давши дітям зрозуміти, що вони ніколи в житті не повинні займатися мастурбацією або принаймні відчувати дискомфорт від такого заняття.

Насправді мастурбація – це нормально на всіх етапах життя. Діти мастурбують для задоволення і самозаспокоєння з невеликим відтінком сексуальності. У період статевого дозрівання фантазії про мастурбацію починають обертатися навколо взаємних сексуальних стосунків, мотивуючи підлітків долати страх та відшуковувати реальні стосунки, що їх задовольнятимуть. У дорослих мастурбація може стати складнішою проблемою у наших сім’ях та відносинах. Як ми повинні реагувати у тому випадку, коли дізнаємося, що наші діти цим займаються? Чи повинні ми відмовлятися від мастурбації за повністю активного сексуального життя? Ми навели у статті поширені факти і міфи про це:

“Діти, які цим займаються, ризикують рано стати сексуально активними”. – МІФ. Усі діти займаються самостимулюванням. Вони досліджують власне тіло через торкання та відчуття: торкаючись до одних частин тіла, відчувають задоволення, до інших – біль. Дітей треба вчити, що мастурбація – інтимна справа, і найкраще займатися нею наодинці у власній спальні, тоді їхні тіла будуть відчувати задоволення. Як підтверджують дослідження, відповідна до віку інформація від мами чи тата про тіло та його сексуальну функцію фактично спричиняє меншу сексуальну розбещеність та ризикованість у підлітків. Надлишкова мастурбація в малих дітей може засвідчувати надмірну тривогу, стрес чи відсутність уваги батьків.

“Якщо ви маєте дорослі стосунки, мастурбація вам не потрібна”. – МІФ. Більшість людей мастурбують упродовж всього життя. Ми маємо сонограми, де діти роблять це ще в утробі, а також свідчення людей, які займаються мастурбацією і у старшому віці. Коли ми стаємо дорослими чи статево дозріваємо, то починаємо розуміти силу розділення своїх сексуальних почуттів з кимось ще. Однак трапляються певні моменти, коли людина хоче відчути задоволення приватно – не обов’язково сексуального характеру. Можливо, необхідно трохи зняти стрес. Інколи люди займаються цим, бо в їхнього партнера інше лібідо й менші потреби, а інколи тому, що це приносить задоволення.

“Якщо ви мастурбуєте, отже, шлюбні стосунки вас не задовольняють”. – МІФ. Кеті щойно дізналася, що її чоловік мастурбує в душі. Як він сказав, займається цим майже кожного ранку, і вона була шокована. Найбільше хвилювалася, що він це робить, оскільки вважає її недостатньо сексуально привабливою. Він запевнив: річ не в ній – мастурбує, бо йому це приємно, швидко і подобається так починати день: “Ні, ти не перестала мене приваблювати, для мене це зовсім інше, ніж наші з тобою заняття коханням”.

“Через мастурбацію ви вивчаєте своє тіло”. – ФАКТ. Більшість хлопців починають мастурбувати та досягати оргазму, лишень вони статево дозрівають, після перших “мокрих” снів. Близько 75% дівчаток навчаються досягати оргазму через мастурбацію. Жінкам, що мають проблеми з оргазмом під час статевого акту, секс-терапевти часто рекомендують самовдоволення як шлях до оргазму без хвилювання про те, чи задовольняють вони партнера (окрім випадків, коли клієнт має моральні заперечення стосовно мастурбації).

“Це найшвидший шлях до оргазму”. – ФАКТ. Жінки неодноразово мені розповідають, що доводять себе до оргазму за 2 хв, а з партнером цей час збільшується до 45 хв. Мастурбація зазвичай спричиняється бажанням сексуального відчуття. Секс у парі може відбуватися за ініціативою одного партнера, і хоча він може спонукати до сексу і бажає ним займатися, але не обов’язково хоче сексуально втихомиритись. Партнер також може неправильно торкатися спеціальної точки, натискати на неї засильно або залегко чи обрати не той ритм, який приводить до оргазму.

“Вам більше подобатиметься це, ніж секс з партнером”. – ФАКТ та МІФ. Більшість людей кажуть, що хоча мастурбація спричиняє приємні відчуття в геніталіях, вона не дає їм настільки глибокого сприйняття завершеності та зв’язку, наскільки секс із партнером. Іноді, щиро кажучи, секс із партнером розчаровує, і люди повертаються до самовдоволення часто з використанням порнографії як стимулятора. У випадку, коли сексуальні розбіжності між партнерами призводять до душевного неспокою чи навіть розриву стосунків, секс-терапія та консультація пар можуть бути корисними, повернути в сім’ю щастя та гармонійні стосунки.

Мастурбацією починають займатися переважно в дитинстві, вона незрідка є частиною дорослого життя, навіть попри чудові й задовільні партнерські сексуальні стосунки. І хоча це, можливо, соромно визнати, але кожен займається нею в той чи інший момент життя, і мастурбація становить природну складову сексуального буття.

Ми розкажемо про два неефективні домашні способи лікування гострого фарингіту.

Нові клінічні випробування засвідчили, що ні жуйка без цукру, ні пробіотики не допомагають полегшити симптоми чи пришвидшити вилікування хворого горла під час бактеріальної інфекції.

Головний дослідник університету Саутгемптона в Англії Майкл Мор зазначає: раніше лікарі вважали, нібито жуйка з підсолоджувачем ксилітом, замінником цукру, покриває горло тонкою плівкою і допомагає запобігти поширенню стрептококових бактерій. Він також додає: на думку деяких лікарів пробіотики простимулюють імунну систему, внаслідок чого шкідливі стрептококові бактерії будуть вилучені.

«Дехто стверджував, що пробіотики можуть навіть допомогти протистояти вірусній інфекції горла», – констатує Мор, професор дослідження первинної медико-санітарної допомоги. Однак його команда, здійснивши чотирирічні дослідження понад 700 пацієнтів зі захворюваннями на горло, не виявила значної користі від використання будь-якого цього засобу.

Мор дійшов висновку, що для лікування стрептококових інфекцій горла потрібно використовувати засоби з доведеною ефективністю. “Звичайні знеболювальні засоби, такі як спреї чи льодяники, є і анестетиками, і антисептиками та на певний час можуть полегшити біль”, – аргументує Мор.

Віруси спричиняють більшість захворювань горла, однак близько 20% захворювань, зумовлені бактеріями, найчастіше стрептококами.

Згідно з даними Американського центру контролю та запобігання захворювань лише лабораторні аналізи можуть підтвердити стрептококову інфекцію. Проте, за даними Товариства інфекційних захворювань Америки, дуже часто для лікування хворого горла безпідставно призначають антибіотики. Близько 70% пацієнтів з хворим горлом приймають антибіотики, хоча у випадку вірусної інфекції вони не допомагають і зменшити біль під час стрептококової інфекції також не можуть.

Побоюючись зростання резистентності до антибіотиків, Мор та його команда вирішили зробити тести цих двох домашніх засобів лікування.

Учасників клінічних випробувань розділили на дві групи: одна тестувала користь від жуйки, а інша – від пробіотиків. Пробіотики – це бактерії, які вважаються корисними для здоров’я. Тим, хто тестував жуйку, давали пластинки, підсолоджені ксилітом чи сорбітолом, або казали не застосовувати жуйку взагалі.

Результати засвідчили, що ксиліт здатний стримувати ріст бактерій і покривати стінки горла плівкою. Підсолоджувач сорбітол такого ефекту не має, але його ввели в тестування для перевірки, чи не сприяє заспокоєнню больових відчуттів у горлі збільшене слиновиділення.

Групі з тестування пробіотиків видали капсули, які містили або справжній пробіотик, або плацебо.

Висновок: ні жуйка з ксилітом, ні пробіотики не забезпечили ефективного лікування симптомів хворого горла.

“Засобів проти хворого горла існує більш ніж достатньо, – стверджує д-р Джек Енде, президент Американського коледжу медиків. – Є така давня аксіома: якщо вам пропонують величезну кількість засобів лікування, жоден з них насправді не буде ефективним”. Він слушно радить: коли у вас болить горло, можна полоскати його солоною водою, з’їсти ложку меду чи прийняти аспірин, ібупрофен або ацетамінофен з метою полегшити стан.

Необхідно також перевірити, чи спостерігаються у вас типові для застуди симптоми. Якщо ви кашляєте або часто пчихаєте, то, найімовірніше, у вас немає стрептококової інфекції. “Перечекайте вдома, замість того, аби піти до лікаря, – радить Енде. – Ліків проти застуди не існує, і все, що ви зможете зробити, – це потенційно заразити інших людей у кімнаті очікування”.

У випадку, коли простежуються вираженіші симптоми – висока температура чи набряклі гланди, це вже є підставою запідозрити стрептококову інфекцію та звернутися до лікаря. Лікар може призначити вам антибіотики проти стрептококової інфекції. Однак не дивуйтеся, якщо антибіотиків вам не призначать, заспокоюють Енде і Мор. “Інфекція минає самостійно. Це насправді так, – констатує Енде. – Антибіотики скорочують час одужання на день чи два, але не більше”.

Проте згідно з рекомендаціями Центру контролю за захворюваннями антибіотики призначають для запобігання ревматизму.

Дослідження опубліковано 18 грудня в журналі «CMAJ».