Каліфорнійська лихоманка – грибкова інфекція, яка виникає у легенях унаслідок вдихання спор грибка кокцидіоідомікозу з ґрунту. Це захворювання часто трапляється в пустельних регіонах південно-західної частини США, а також у Центральній та Південній Америці. Здебільшого симптоми непомітні або легкі, схожі на грип, і зазвичай минають без лікування. Якщо інфекція не припиняється, хвороба може перетворитися на значно серйознішу форму, небезпечну для життя. У боротьбі з каліфорнійською лихоманкою ефективний засіб – протигрибкові препарати.

Камені у нирках формуються, коли надмірні відходи у сечі кристалізуються і перетворюються на темні тверді частки. Якщо камінь утворюється в сечоводі, котрий є каналом, що з’єднує нирки зі сечовим міхуром, то він діє, мов гребля, утримуючи сечу та викликаючи набряк нирок. Це призводить до дуже сильного болю. Окремі надто маленькі камені легко проходять, якщо пити велику кількість рідини. Однак камені більшого розміру переважно потрібно подрібнювати на менші частини за допомогою ударної хвилі, аби вони змогли пройти і бути видаленими з використанням цистоскопії. Жар або нудота за наявності каменів у нирках — це невідкладний медичний стан.

Камені у сечовому міхурі – невеликі камені, які формуються у сечовому міхурі. Деякі утворюються із каміння у нирках, що потрапило у сечовий міхур. Такі патології, як збільшена простата, пошкодження нерва й інфекції сечовивідних шляхів, можуть блокувати потік сечі, роблячи його концентрованішим. Камені у сечовому міхурі формуються із мінералів, що входять до складу сечі. Камені в сечовому міхурі не завжди мають симптоми, але тоді, коли вони подразнюють сечовий міхур, вони можуть викликати біль та кров у сечі.

Кампілобактер – це кишкова інфекція, спричинена бактеріями кампілобактер. До її симптомів належать: біль у животі, що викликає спазми; нудота; діарея; блювання. Хвороба зазвичай поширюється через вживання в їжу сирого чи недостатньо приготованого м'яса птиці, заражених продуктів, напоїв або непастеризованого молока. Контакт з інфікованою особою чи твариною також може призвести до передання цієї хвороби. Більшість людей одужують через декілька днів, вживаючи багато рідини та відпочиваючи. Проте тяжкі й тривалі інфекції лікують антибіотиками.

Грибкові інфекції, або кандидози, можуть виникнути в будь-якій частині тіла. Вони спричинені надмірно швидким ростом грибків чи дріжджів. У нормі в організмі завжди міститься мікрофлора з дріжджовими організмами та грибками. Проте тоді, коли вони розмножуються у більшій кількості ніж звично, то спричиняють такі симптоми. Грибкові інфекції можуть виникати у піхві, роті (під назвою "молочниця"), на шкірі, в місці нігтьового ложа, а також в інших частинах тіла. Попрілості можуть бути однією з форм кандидозу. Протигрибкових препаратів зазвичай достатньо, щоб вилікувати дріжджові й грибкові інфекції. У людей з надто ослабленою імунною системою кандидоз може поширитися на всьому тілові й стати серйозною проблемою.

Карциноїдний синдром – групи симптомів (до прикладу, свистяче дихання, почервоніння обличчя і діарея), які виникають у хворих із карциноїдним раком. Їх спричиняють потужні гормони, що виділяють карциноїдні пухлини. Оскільки вони ростуть повільно, цей синдром зазвичай з'являється у пацієнтів, у яких рак розвивався вже кілька років. Найчастіше карциноїдний синдром призводить до пухлини тонкого кишківника, що поширюється в печінку.

Катаракта – затуманена ділянка на лінзі ока. Вона може спричинити розмитість або нечітке бачення в тому оці. Катаракта – поширена проблема, особливо у людей віком понад 55 років. Значно рідше вона виникає у молодих людей і дуже рідко – у новонароджених. Стани, які підвищують ризик утворення катаракти, – це травми очей, глаукома і діабет. Більшість людей з катарактою мають її водночас у обох очах, проте переважно в одному оці ситуація гірша ніж в іншому. В світі катаракта – найчастіша причина сліпоти. Хірургічна заміна кришталика є ефективним методом і покращує зір у більшості людей.

Кератоконус – це захворювання ока, яке вражає рогівку, прозору опуклу поверхню, розташовану на передній частині ока, поверх райдужної оболонки. У випадку кератоконусу рогівка стає занадто тонкою і випинається у формі конуса, унаслідок чого зір погіршується, а зображення – розмитим і спотвореним. На ранній і середній стадії кератоконусу виправити зір можна за допомогою окулярів та контактних лінз. Захворювання переважно має легку форму, а з часом перестає прогресувати.

Кесонна хвороба виникає тоді, коли азот перетворюється на газоподібний стан в організмі. Це може трапитися під час польоту в розгерметизованому літаку на великій висоті чи після пірнання на значну глибину зі швидким підійманням на поверхню. Спочатку виникає біль у суглобах, голові та грудній клітці, спостерігається свербіння, загальна слабкість, сплутаність свідомості, задишка, висипка. У важких випадках можлива інвалідність або смерть.

Кила міжхребцевого диску виникає внаслідок витікання частини м'якого матеріалу, з якого складається міжхребцевий диск верхніх відділів хребта. Оскільки через це диск стає тоншим, виникає стискання нервів і/або спинного мозку, що проявляється болем у верхніх відділах спини, грудях чи животі. Можлива також слабкість ніг, порушення рівноваги, ходіння, функції тазових органів. У важких випадках можливий параліч нижче пояса. Кила грудного відділу трапляється рідше ніж в інших відділах хребта. Переважно перебіг хвороби безсимптомний. Найчастіша причина кили міжхребцевого диску – вікові зміни, хоча до неї також можуть призвести аварія, спортивна травма чи падіння.