Варикоцеле — варикозне розширення вен мошонки. Венозний вузол, що утворюється, на дотик може бути схожим на маленьку кульку з водою. Варикоцеле найпоширеніше серед чоловіків 15—25 років і зазвичай виникає з лівого боку. Хоча це захворювання часто не потребує лікування, воно іноді призводить до безпліддя. Переважно причини варикоцеле залишаються невідомими. Інші захворювання, наприклад, грижі або, зрідка, пухлини, також можуть спричинити варикоцеле.

Зазвичай сеча тече лише в одному напрямку — з нирок через трубочки, які називають сечоводами, до сечового міхура. Якщо сеча тече у зворотному напрямку — зі сечового міхура через сечоводи до нирок, — це називають везико-уретеральним рефлюксом. Таке захворювання найпоширеніше серед немовлят і дітей. Воно може бути первинним чи вторинним. Під час первинного везико-уретерального рефлюксу діти народжуються з дефектом клапану, який повинен блокувати потік сечі у зворотному напрямку зі сечового міхура до нирок. Вторинний везико-уретеральний рефлюкс пов’язаний зі закупоркою, переважно через інфекцію сечовивідних шляхів. Найпоширеніша ознака везико-уретерального рефлюкса — інфекція сечовивідних шляхів. Помірний везико-уретеральний рефлюкс у дітей часто минає сам собою. У важких випадках дітям можуть знадобитись медикаменти або хірургічне втручання. Іноді везико-уретеральний рефлюкс може призвести до ураження нирок, якщо його не лікувати. Інфекцію сечовивідних шляхів завжди потрібно лікувати антибіотиками.

Вживання рідини перед сном може спричинити необхідність сечовипускання вночі. Зазвичай більшість людей можуть утримувати сечу в міхурі впродовж 6—8 год. сну. Це можливо завдяки тому, що сеча стає концентрованішою та зменшується в об’ємі вночі. Але коли ви вживаєте рідину перед сном, зокрема алкоголь або напої, що містять кофеїн, ви можете прокидатися кілька разів уночі для сечовипускання. Позиви до сечовипускання, принаймні двічі на ніч, називають ніктурією.

Випадіння сечового міхура відбувається тому, що стінки піхви послаблюються, не можуть більше підтримувати сечовий міхур, і він опускається у піхву. Такий стан призводить до дискомфорту та проблем зі сечовипусканням. Полегшити симптоми можна багатьма способами. У деяких випадках лікарі рекомендують операцію, щоби поставити сечовий міхур на місце.

Водянка яєчка — накопичення прозорої рідини, яке спричиняє набряк мошонки у чоловіків. За відчуттям це нагадує маленьку повітряну кульку з водою. Найвища ймовірність розвитку гідроцеле виявляється у середньому чи старшому віці, але людина також може народитися з такою патологією. Водянка яєчка не становить небезпеки у випадку, коли не пов’язана з інфекцією, пухлиною або паховою грижею, опухлістю частини черевної порожнини, що може становити загрозу для життя. У дітей водянка яєчка зазвичай минає упродовж першого року життя. Чоловікам переважно немає необхідності лікуватися, якщо такий стан не створює дискомфорту.

Гемолітично-уремічний синдром – стан, який руйнує червоні кров’яні клітини і може призвести до пошкодження нирок. Це серйозне захворювання, що потребує негайного лікування. Найчастіше гемолітично-уремічний синдром уражає дітей. Зазвичай він проявляється після зараження кишковою паличкою, але може виникнути і після зараження іншими типами інфекцій. У дорослих теж трапляється гемолітично-уремічний синдром, але не так часто, як у дітей. Ознаки гемолітично-уремічного синдрому – блювання, діарея, надмірна збудливість, слабкість, висока температура, рідке або відсутнє сечовипускання, поява синців від найменшого удару. Цей синдром у важких випадках може бути смертельно небезпечним.

Гідронефроз – це стан, коли одна чи дві нирки збільшуються від накопичення у них сечі, яка не може потрапити з нирки у сечовий міхур. У випадку раптового гідронефрозу хворий відчуває нестерпний біль. Важливо діагностувати гідронефроз вчасно для запобігання незворотнього пошкодження нирки. Причиною гідронефрозу можуть бути камені в нирках, тромб, пухлина, збільшена простата або збільшена матка під час вагітності. Лікування зазвичай полягає в усуненні закупорки, щоби сеча могла виходити з нирки.

Гіперактивний сечовий міхур може спричинити раптовий сильний позив до сечовипускання. Це може трапитися, якщо внаслідок пошкодження нерва сечовий міхур скорочується тоді, коли не потрібно. Народження дитини, інфекції, діабет, проблеми з передміхуровою залозою й апоплексичний удар (інсульт) — одні з причин виникнення гіперактивного сечового міхура. Він поширеніший серед людей похилого віку, але може виникнути в будь-якому віці. Гіперактивний сечовий міхур може викликати часті сечовипускання або раптові нагальні позиви до сечовипускання. Якщо гіперактивний сечовий міхур не лікувати, це може призвести до обмеження життєдіяльності людини через незручності, які він спричиняє.

Гломерулонефрит — різновид серйозного захворювання нирок. Під час цього захворювання припиняється нормальна фільтрація крові нирками. Існує два типи такого захворювання: гострий гломерулонефрит настає раптово, часто після інфікування, наприклад, стрептококом; хронічний гломерулонефрит розвивається повільніше. Симптоми виявляються через темну, пінисту, з бульбашками сечу, набрякання та високий артеріальний тиск. Такі захворювання, як цукровий діабет і системний червоний вовчак, можуть спровокувати гломерулонефрит. Він може минути унаслідок лікування або сам собою. Проте може погіршитись із часом. Швидке лікування дуже важливе; воно може попередити незворотнє ушкодження нирок.

Гостра ниркова недостатність виникає, коли нирки раптово втрачають спроможність фільтрувати відходи і воду із крові. Це може статися унаслідок основного захворювання, травми чи інфекції та призвести до пошкодження нирки, якщо не вжити негайних заходів. Зазвичай така ситуація означає лікування захворювання, що спричинило недостатність, але може також передбачати діаліз для виведення токсинів і зайвої рідини з крові. Ви можете не відчувати симтомів недостатності або ж відчувати себе дуже погано. Недостатність може призвести до летальних наслідків, однак переважно за фахового лікування люди повністю одужують.