Spina bifida – уроджений дефект нервової трубки, під час якого хребет не повністю закривається перед народженням. Це спричиняє випинання спинного мозку і тканин, котрі його оточують зі спини дитини, що призводить до ушкодження нервів. Спіна біфіда може викликати слабкість у стегнах і ногах, частковий або повний параліч, втрату контролю над сечовим міхуром чи кишківником, судомні напади, аномалії розвитку ніг і ступнів, надмірне накопичення рідини усередині черепа і відсутність здатності до навчання. Лікарі не можуть точно визначити причини цього захворювання, але вважають, що рівень фолієвої кислоти упродовж раннього періоду вагітності може відігравати важливу роль у розвитку захворювання. Spina bifida у більшості випадків діагностується ще під час вагітності.

Аневризма головного мозку – слабке місце у кровоносній судині мозку, яке надувається та наповнюється кров’ю. У випадку, коли в такому місці судина розірветься, це може призвести до крововиливу в мозок. Один зі симптомів такого розриву називають “найсильнішим головним болем у житті”. Розрив аневризми головного мозку може спричинити інсульт або смерть, тому в такій ситуації вкрай важлива негайна медична допомога. Проте до самого моменту розриву аневризма головного мозку може зовсім себе не проявляти. Якщо ви курите чи маєте високий кров’яний тиск, атеросклероз або інші фактори ризику, вам необхідно регулярно проходити скринінгові обстеження. Раннє виявлення аневризми судин головного мозку значно полегшує її лікування. Типовим лікуванням є моніторинг та операція.

  Аносмія — це повна втрата нюху. Основні причини її виникнення — старіння, травми голови, синусити, інфекції верхніх дихальних шляхів. Якщо причиною втрати нюху були певні інфекції або застій у носових ходах, то лікування може полегшити симптоми аносмії. В інших випадках, зокрема тоді, коли це викликано віковим чинником, аносмія може бути постійним явищем. Аносмія не загрожує життю, але може вплинути на якість вашого життя. Може виявитися, що ви не в стані смакувати їжу або насолоджуватися приємними ароматами. Вона також може бути небезпечною, оскільки ви можете не розпізнати запаху диму, отруйних випарів або зіпсованих продуктів харчування. Вивчення певних стратегій адаптації може допомогти вам упоратися з постійною відсутністю нюху.

Асептичний менінгіт, або вірусний менінгіт, – це запалення у зоні навколо головного та спинного мозку. Зазвичай його спричиняє вірус, рідше – грибки, хвороби, котрі переносять комахи, й інші патології. Асептичний менінгіт переважно не настільки серйозний, наскільки бактеріальний менінгіт, що може становити загрозу для життя. До його симптомів належать висока температура, головний біль, біль у шиї та нерухомість шиї, нудота, надмірна втома, дезорієнтація, чутливість до світла. Найчастіше асептичний менінгіт минає самостійно за допомогою відпочинку, вживання великої кількості рідини та знеболювальних засобів. Проте будь-які ознаки менінгіту завжди вважаються невідкладним станом. Симптоми асептичного менінгіту часто такі самі, котрі спостерігаються у випадку бактеріального менінгіту, що за відсутності лікування становить загрозу для життя.

Асептичний менінгіт, або вірусний менінгіт, — інфекція у зоні навколо головного та спинного мозку. Зазвичай її спричиняє вірус. Рідше причиною є грибки, хвороби, які переносять комахи, й інші патології. У дітей асептичний менінгіт може викликати жар, нерухомість шиї та надзвичайну сонливість. Асептичний менінгіт — це серйозна хвороба, однак діти переважно повністю видужують після неї. Попри те, будь-які ознаки менінгіту завжди вважаються невідкладним станом. Симптоми асептичного менінгіту часто такі самі, як і під час бактеріального менінгіту, що за відсутності лікування становить загрозу для життя.

Ахалазія – рідкісний стан, за якого ускладнюється надходження їжі й рідини зі стравоходу в шлунок. Причиною цього є проблеми з м’язами, нервами стравоходу та нижнього стравохідного сфінктера (м’яза, що в нормальному стані повинен би розслаблятися і давати змогу їжі просуватися крізь нього). Достеменно невідомо першопричини пошкоджень м’язів та нервових закінчень. Серед ймовірних причин називають інфекції й аутоімунні захворювання. Зазвичай ахалазія уражає людей 25–60 років та іноді дітей. Полегшити прояви ахалазії можна за допомогою ліків, ін’єкцій, ендоскопії або операції. У випадку, коли ахалазію не лікувати, це може призвести до недоїдання та сильної загальної слабкості.

Боковий аміотрофічний склероз (БАС) – рідкісне серйозне захворювання, що уражає нервові клітини в головному та спинному мозку і спричиняє слабкість м’язів та втрату контролю над ними. Це – дегенеративне захворювання, яке неможливо повністю вилікувати, але лікування може сповільнити прогресування хвороби та полегшити симптоматику. Захворювання у 5–10% випадків передається спадково, а чоловіки хворіють дещо частіше, ніж жінки. Пам’ятайте: БАС – рідкісне захворювання, особливо у людей до 50 років, у зв’язку з чим потрібно звернути увагу передусім на менш серйозні захворювання, які можуть призвести до подібної симптоматики, приміром, слабкості м’язів.

Больовий синдром м’яза, який піднімає анус (m. levator ani), – різновид болю у прямій кишці, що виникає унаслідок спазмів тазових м’язів. Можливими причинами можуть бути набряк або інфекції. У жінок патологія трапляється частіше, зазвичай вони відчувають біль у лівому боці прямої кишки. Для полегшення такого виду болю необхідно встати і походити кімнатою. У випадку, коли це не дасть потрібного ефекту, може допомогти масаж, теплові процедури та ліки.

Внутрішньочерепна гематома виникає під час травми голови, коли у мозку чи між мозком і черепом накопичується кров. Гостру субдуральну гематому спричиняє раптова швидка кровотеча у мозок, що зазвичай є наслідком важкої травми голови. Підгострі субдуральні гематоми призводять до симптомів, які можуть проявити себе через декілька днів або тижнів після травми. Хронічна субдуральна гематома розвивається у мозку через тижні чи місяці після травми. Переважно гематоми трапляються в алкоголіків чи літніх людей. Епідуральна гематома виникає, коли унаслідок удару кров’яні судинки, розміщені між мозком і черепом, розриваютсья і з них починає витікати кров. Здебільшого у таких випадках симптоми проявляються відразу. Оскільки внутрішньочерепна гематома виникає усередині черепа і може тиснути на мозок, цей стан загрожує життю людини і зазвичай потребує невідкладної допомоги.

Вроджена міотонія – це рідкісне спадкове захворювання, наслідком якого є ригідність (напруженість) м’язів. Люди з вродженою міотонією не можуть швидко розслабити м’язи після напруження. Міотонія – захворювання вроджене, але воно може нічим не проявлятися аж до 2-3-річного віку, іноді – довше. Хворі на вроджену міотонію можуть часто давитися їжею, у них виникають труднощі у процесі ковтання, задишка, відчуття стискання в грудях за фізичної активності, а також спазми м’язів у випадку руху, що поступово послаблюються під час повторних рухів. Більшість людей з вродженою міотонією вчаться жити з хворобою, хоча у певних випадках симптоми згодом слабшають або зовсім зникають.