CREST-синдром — це тип системної склеродермії, рідкісного аутоімунного захворювання, що призводить до затвердіння тканин у всіх частинах організму. Колаген може накопичуватися у шкірі, спричиняючи затверділість та відчуття негнучкості у руках та пальцях, інших частинах тіла. CREST-синдром може впливати й на такі органи, як легені, нирки, кишківник. У деяких людей хвороба має легку форму. У випадку інших — CREST-синдром загрожує життю. Цей синдром невиліковний, але лікування допомагає послабити симптоми. Треба звернути увагу, що багато менш серйозних станів можуть спричиняти подібні симптоми.

Азотний наркоз може виникнути унаслідок вдихання стисненого повітря під час дайвінгу. Найчастіше це трапляється, коли дайвер дихає стисненим повітрям на глибині понад 30 м. Однак інколи така ситуація може статися і на меншій глибині. Азотний наркоз спричиняє труднощі концентрації, легковажність, раптову тривогу або піднесений настрій, погіршення координації рухів, утому, галюцинації та кому, що у важких випадках може призвести до смерті.

Алкогольне сп’яніння трапляється за вживання такої кількості алкоголю, якої достатньо для того, щоби змінити поведінку, обмежити фізичні й розумові здібності людини. У випадку, коли концентрація алкоголю в крові (ВАС) становить 0,08 проміле, згідно зі законом людина вважається такою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Залежно від ваги більшість людей досягають рівня 0,08 ВАС після 2—3 склянок спиртного упродовж 1 год. Однак реакція на алкоголь у різних людей неоднакова. Дехто п’яніє і від меншої кількості алкоголю. Це залежить від того, як організм абсорбує алкоголь та виводить його. Отруєння алкоголем трапляється, коли людина споживає велику кількість алкоголю упродовж короткого проміжку часу. Таке отруєння становить загрозу для життя і потребує невідкладної медичної допомоги. Причиною алкогольного отруєння часто є вживання надмірної кількості спиртних напоїв.

Алкогольний делірій трапляється тоді, коли людина вживала велику кількість алкоголю тривалий період, а відтак раптово перестала пити. Симптомами можуть бути тривога, депресія, головний біль, страхіття, втома, пітливість і мимовільне тремтіння. Серед важких симптомів можливі спантеличеність, галюцинації (біла гарячка) чи судомні напади. Симптоми алкогольного делірію можуть варіювати від того, наскільки багато ви вживали алкоголю. У важких випадках симптоми можуть становити загрозу життю.

Анафілактичний шок – це важка алергічна реакція, яка стрімко розвивається після впливу провокуючого чинника (алергену), наприклад, певної їжі, медикаментів, ужалення комах або контакту з латексом. У випадку, коли негайно не надати допомоги, він може бути смертельним. Телефонуйте за № 103 або викликайте швидку медичну допомогу відразу після підозри, що у вас чи у когось біля вас починається ця реакція. Ознаки анафілактичного шоку – проблеми з диханням, кропивниця, здавлення горла, запаморочення, блювання, втрата свідомості, які можуть виникнути і через хвилини, і через кілька годин після впливу алергену.  Укол епінефрину (адреналіну) може зупинити реакцію. Лікар може також дати вам інші препарати, наприклад, антигістамінні або стероїдні. Якщо у вас – анафілаксія (часті випадки розвитку анафілактичного шоку), лікар може запропонувати вам носити зі собою комплект для швидкої допомоги, аби скористатись ним у випадку майбутніх нападів.

Ангіоедема – набряк під шкірою, що найчастіше трапляється внаслідок алергічної реакції, аналогічно до кропивниці. Однак кропивниця – це набряклі пухирці на шкірі, ангіоедема ж – припухлість під шкірою, вона часто з'являється навколо очей і губ. У людей може розвинутися ангіоедема і кропивниця як реакція на укус комахи чи домашньої тварини, на медикаменти, вживання певної їжі, вплив сонця або інших подразників. Здебільшого конкретної причини знайти не вдається. Ви можете лікувати легкі форми в домашніх умовах. У декого може виникнути хронічна ангіоедема, а важкі випадки, що можуть призвести до утрудненого дихання, можуть загрожувати життю.

Аневризма аорти найчастіше трапляється в черевному відділі, але ¼ з них – у грудному відділі. Найчастішою причиною є атеросклероз. Аневризма виникає тоді, коли зовнішня стінка аорти – основної артерії, яка постачає кров до організму, – роздувається мов кулька. У випадку розриву чи розшарування може виникнути внутрішня кровотеча, дуже небезпечна для життя. Здебільшого аневризми безсимптомні, навіть попри великий розмір. Проте іноді можливий біль у грудях чи спині, охриплість або задишка. Розрив аневризми аорти зазвичай смертельний. Для профілактики розриву необхідний скринінг та раннє лікування медикаментами чи оперативно.

Аневризма головного мозку – слабке місце у кровоносній судині мозку, яке надувається та наповнюється кров’ю. У випадку, коли в такому місці судина розірветься, це може призвести до крововиливу в мозок. Один зі симптомів такого розриву називають “найсильнішим головним болем у житті”. Розрив аневризми головного мозку може спричинити інсульт або смерть, тому в такій ситуації вкрай важлива негайна медична допомога. Проте до самого моменту розриву аневризма головного мозку може зовсім себе не проявляти. Якщо ви курите чи маєте високий кров’яний тиск, атеросклероз або інші фактори ризику, вам необхідно регулярно проходити скринінгові обстеження. Раннє виявлення аневризми судин головного мозку значно полегшує її лікування. Типовим лікуванням є моніторинг та операція.

Аневризма черевного відділу аорти – це стан, коли стінка аорти, головної артерії, що переносить кров у організм, послаблюється і надувається у черевній порожнині, мов надувна кулька. Причиною аневризми може бути куріння, високий кров’яний тиск і атеросклероз (затвердіння артерій). Якщо аневризму вчасно не діагностувати і не лікувати, вона може розірватися і спричинити масивну внутрішню кровотечу, загрозливу для життя. Під час розриву аневризми аорти ви можете відчути раптовий біль, втратити свідомість і отримати шок. Однак доки аневризма не розірвалася, вона може нічим не проявлятися. Аневризму черевного відділу аорти на ранній стадії, коли її ще можна вилікувати, може визначити лише профілактичний скринінг. Лікування передбачає операцію або спостереження за розвитком цього стану.

Антибіотикоасоційована діарея (ААД) — це часті водянисті випорожнення, які трапляються після приймання антибіотиків. Окрім знищення бактерій, що спричиняють інфекцію, антибіотики також можуть знищувати корисні бактерії у шлунково-кишковому тракті. Такі корисні бактерії зазвичай не дають шкідливим бактеріям надміру розмножуватися у кишківнику, завдяки чому створюється баланс. Приймання антибіотиків може порушити цей баланс і дати шкідливим бактеріям кількісну перевагу. Це може призвести до легкої чи тяжкої водянистої діареї — до 15—20 разів на день. Окрім того, у хворого можуть спостерігатися інші симптоми, наприклад, черевні судоми. У деяких випадках потрібно лише поповнювати баланс рідини в організмі. Лікар також може відмінити антибіотики. Проте у випадку, коли діарея має тяжкий стан, необхідна негайна медична допомога. До неї можуть належати внутрішньовенне вливання рідин та приймання нових антибіотиків. Найтяжчі випадки викликає бактерія, яку називають Clostridium difficile.