Набряк легенів – небезпечне для життя ускладнення, коли в легенях накопичується рідина. Пацієнтам з набряком легенів важко дихати, а кров не отримує достатньої кількості кисню для нормального функціонування організму. Найчастішою причиною є серцева недостатність. До цього ускладнення також можуть призводити порушення серцевого ритму, гіпертонічний криз, ниркова недостатність, діабет, інфекції, інгаляційне отруєння димом або газом, певна патологія легенів, гірська хвороба й інші хвороби. Ризик розвитку набряку легенів збільшується з віком.

Пиття великої кількості води чи інших рідин зазвичай спричиняє часте сечовипускання. Однак тоді, коли ви п’єте забагато рідини, ви можете розбавити натрій у крові до небезпечно низького рівня. Цей загрозливий для життя стан називається гіпонатріємією, або водною інтоксикацією. В організмі натрій бере участь у регулюванні кров’яного тиску, підтримуванню балансу рідин і допомагає нормально функціонувати нервовій системі та м’язам. Замала кількість натрію в організмі дає змогу надлишку води переміщуватись у середину клітин, від чого вони розбухають. Хоча більшість клітин в організмі має простір для розширення, набряклі клітини мозку притискаються до черепа, що викликає головний біль, сплутаність свідомості, втому, конвульсії та галюцинації. Рідини й електроліти, які вводять внутрішньовенно, допомагають відновити рівень натрію. Марафонці й інші атлети, від котрих вимагають витривалості, перебувають у групі ризику до гіпонатріємії. Проте багато людей п’ють більше рідини, ніж потребує їхній організм, без жодних шкідливих наслідків. Загалом у помірному кліматі лікарі рекомендують здоровим дорослим людям пити 8—9 чашок води на день.

Силові тренування додають сили, енергії та витривалості, зміцнюють кістки. Проте багаторазові повтори та підіймання значної ваги збільшують ризик травм. Окрім того, надмірні силові тренування можуть призвести до болю та судом у м'язах, розтягнень зв’язок або сухожиль, травм спини і плечей. Гіпертрофія чи збільшення розміру м’язів можуть також спричинити пошкодження нервів. Підіймання занадто великої ваги, неправильна техніка, перетренування – найпоширеніші причини перенапруження м’язів. Корекція техніки, відпочинок, повільніше збільшення навантаження допоможуть позбутися тих чи інших симптомів.

Надрив колінних зв’язок виникає тоді, коли зв’язки, які скріплюють м’язи та кістки чи колінний суглоб, розтягуються або розриваються. Стрибки, біг, заняття важким спортом без попередньої розминки можуть спровокувати розтягнення зв’язок і м’язів настільки, що спричинять їхній надрив. У декотрих людей можуть розвинутися надриви від перевантаження на роботі. Такі надриви незрідка називають розтягненням м’язів. Надриви колінних зв’язок часто загоюються самі собою упродовж кількох тижнів, а відпочинок, обезболювальні препарати, прикладання льоду й інше лікування допоможе позбутися симптомів.

Надрив м’язів грудної клітки трапляється тоді, коли м’язи навколо верхньої частини хребта розтягуються або рвуться. Причиною надриву може бути старіння, неправильна постава чи травма. Під час надриву м’язів грудної клітки відчувається біль або ригідність у верхній частині спини. Найчастіше локацією надриву є плече або шия.

   Якщо надто швидко їсти, їжею можна подавитися, тобто їжа може потрапити у трахею і застрягнути. У випадку, коли їжа повністю блокує трахею, до легень не може потрапити кисень, що становить надзвичайну ситуацію і  якщо їжу вчасно не видалити з трахеї, це може призвести до ушкодження мозку та смерті.

Надшлуночкова (суправентрикулярна) тахікардія – такий вид пришвидшеного серцебиття, коли імпульс виникає у верхніх камерах серця (передсердях). Інша назва надшлуночкової тахікардії – "пароксизмальна надшлуночкова тахікардія". Слово "пароксизмальна" означає "час від часу", тобто тахікардія виникає раптово і самостійно минає через декілька хвилин або годин. Надшлуночкова тахікардія спричиняє різні симптоми, у тому числі відчуття тривоги, слабкість і занепокоєння. Вона також може бути викликана деякими ліками, певними успадкованими захворюваннями або синдромом Вольфа–Паркінсона–Уайта. Куріння, вживання алкоголю та наркотиків або стрес слугують своєрідним спусковим гачком для початку цього виду тахікардії, але інколи у вас може не існувати чіткої причини пришвидшеного серцебиття. Зазвичай надшлуночкова тахікардія не становить небезбеки для життя, однак часті випадки можуть ослабити серцевий м’яз і з часом його пошкодити.

Напади гарячки — це напади, які трапляються, коли у дитини значно піднімається температура. Вони можуть статися у дітей від 6 місяців до 5 років. Зазвичай тоді, коли вони трапляються, температура тіла дитини перевищує 38,8 °С. Напад гарячки може спричинити втрату свідомості, а також тремтіння чи сіпання кінцівок. Напади можуть тривати від кількох секунд і до 15 хв. У рідкісних випадках тривалість нападів може перевищувати 1 год. Незважаючи на те, що напади гарячки лякають батьків, зазвичай вони не завдають шкоди і не викликають будь-яких тривалих проблем. У рідкісних випадках у дітей, у котрих спостерігаються напади гарячки, може розвинутися епілепсія.

Якщо у людини — напад паніки, вона відчуває раптовий інтенсивний страх, який неможливо контролювати. Люди, що зазнали нападу паніки, часто відчувають, ніби у них — серцевий напад, втрата контролю і вони задихаються або вмирають. Під час нападу паніки людина також може відчувати біль у грудях, нудоту, в неї може бути задишка, озноб, пітливість, запаморочення або відчуття задухи. Лікарі достеменно не знають, що спричиняє напади паніки, але вони можуть бути пов’язані з генетикою чи стресом.

Нарколепсія — це патологія мозку, за якої пацієнти патологічно сплять упродовж дня. Вони можуть ненавмисно засинати на період від кількох секунд до кількох хвилин, іноді під час того чи іншого заняття. Нарколепсія також спричиняє поганий нічний сон. Симптоматика зазвичай виникає у людини 10—25 років, але трапляється практично в кожному віці. Ліки допомагають боротися з надмірною сонливістю вдень і сприяють кращому сну вночі.