Черевна мігрень – одна з форм мігрені – найчастіше спостерігається у дітей 5-9 років, але може виникати і у дорослих. Черевна мігрень переважно проявляється болем у животі, нудотою і блюванням. Симптоми можуть тривати від 1 год. до 3 днів, минати впродовж декількох тижнів чи місяців, а згодом повторюватися. Біль зазвичай минає сам собою з віком. Проте діти, які мали черевні мігрені, ймовірно можуть страждати і від інших видів мігреней у дорослому віці.

Черевний тиф – загрозливе для життя захворювання, яке спричиняється бактерією сальмонела. Лихоманка, біль у всьому тілі, головний біль, слабкість і відсутність апетиту – його найпоширеніші симптоми. Черевний тиф дуже заразний, доки не почати лікування. Ним можна заразитись через заражені продукти або воду, а також близький контакт з інфікованою людиною. Він найчастіше трапляється у країнах, що розвиваються, у зв’язку з поганую санітарєю. Це захворювання рідкісне в нашій країні, а більшість його випадків зв’язана з міжнародними мандрівками до країн третього світу. Якщо його не лікувати, черевний тиф може бути смертельним. Антибіотики виліковують його, але декотрі люди стають стійкими носіями інфекції та потребують подальшого лікування. Зробивши щеплення перед поїздкою, можна запобігти захворюванню на черевний тиф.

   Діти через допитливість часто засовують собі у ніс чужорідні предмети. Це може спричинити біль, нежить, носову кровотечу, закладеність носа, виділення з носа й утруднене дихання носом. Малюки та діти від 1 до 8 років нерідко підбирають дрібні предмети, такі як шматки їжі чи тканини, маленькі іграшки, намистинки, олівці, та запихають їх собі у ніс. Чужорідне тіло також може потрапити у ніс унаслідок падіння обличчям вниз або удару предметом в обличчя. Ви можете самостійно видалити предмет з носа дитини. Однак у випадку, коли предмет знаходиться надто глибоко, знадобиться допомога лікаря. Більшість дітей не мають проблем після видалення предмета, за умови, що чужорідне тіло з носа було видалене якомога швидше. Завжди існує ризик, що предмет може переміститись глибше у горло та спричинити здушливіть, а це може призвести навіть до смерті.

Чума — рідкісна бактеріальна інфекція, збудником якої є чумна паличка. Найчастіше люди заражуються через бліх, котрі кусали інфікованих гризунів. У рідкісних випадках можна заразитись чумою, потримавши в руках інфіковану тварину. Легенева форма чуми легко поширюється серед людей через кашель. Вона може викликати високу температуру, утруднене дихання, судоми, сильний головний біль, біль у животі, діарею, блювання, відмову органів та кровотечу. Чума була великою проблемою у Середньовіччі, від якої помирали мільйони людей. Однак зараз вона трапляється лише у певних районах, де її переносять гризуни.

Бубонна чума (обмежена лімфатичними вузлами), від якої також помирали мільйони людей у Середньовіччі, передається досить важко.