Поперекова грижа міжхребцевого диска – це зміщення одного з дисків у попереку. Такий стан призводить до тиску на нервові закінчення, що спричиняє поперечний біль, слабкість, оніміння або поколювання у попереку; людина також може відчувати біль у ступні, стегні чи нозі. Проте інколи люди можуть мати грижу міжхребцевого диска і не здогадуватись про це.  Найпоширеніша причина грижі міжхребцевого диска – старіння, хоча існує й інші причини, наприклад, підіймання важких предметів або падіння.

Порушення серцевого ритму, або серцева аритмія, – це стан, за якого неправильно працюють електричні імпульси, що контролюють серцебиття. Серце може битися занадто повільно, занадто швидко чи невпорядковано. Багато типів порушень серцевого ритму не завдають шкоди, але декотрі довготривалі аритмії можуть спричинити вібрацію в грудях, задишку, біль у грудях, запаморочення. Типовим прикладом порушення серцевого ритму є миготлива аритмія, коли верхні камери серця б’ються швидко і неритмічно. З часом такий стан перетворюється на небезпечний. Інший тип проблеми – фібриляція (мерехтіння) шлуночків – може призвести до смерті за лічені хвилини. У такому стані нижні камери серця дрижать і не помпують кров. Фібриляція шлуночків – це критичний стан, за якого використовують електричний шок (дефібрилятор), щоби змусити серце запрацювати.

Порфірія – це рідкісне генетичне захворювання, яке може уражати нервову систему та шкіру. Сонячне світло може легко обпекти людей із порфірією з подальшим утворенням пухирців і шрамів.  Важкі напади можуть спричинити біль у животі, судоми та втрату свідомості. У людей з порфірією – низький вміст ферментів, що запобігають утворенню важливого білка в еритроцитах. Ці хімічні речовини утворюються в крові, постійно зашкоджуючи організмові. Порфірія є хронічним захворюванням. Постійне лікування водночас із зміною способу життя та додатковими медикаментами може знизити частоту спалахів захворювання і полегшити симптоми. Гострі атаки порфірії потребують невідкладної медичної допомоги.

Постільні блощиці (Cimex lectularis) – паразити, які харчуються лише кров’ю. Вони найпоширеніші у помірних і тропічних регіонах. Ці маленькі пласкі комахи завдовжки близько 5 мм, жовтого чи червонувато-коричневого забарвлення, овальної форми та без крил. Постільні блощиці ховаються у матрацах, матрацних пружинах, диванних подушках, шторах та за плінтусами. Їх можна перевезти в інше місце у меблях, багажі й одягу. Укуси постільних блощиць проявляються у вигляді маленьких червоних ґуль, що сверблять, схожих на ті, які з’являються після укусів комара чи блохи. Безрецептурні антигістамінні й кортикостероїдні препарати місцевого застосування допомагають зменшити свербіння та полегшити стан. Якщо укус розшкрябувати, то можна занести туди інфекцію. Відтак знадобляться антибіотики. У деяких людей розвивається алергічна реакція – виникають сильні набряки та висипка. У рідкісних випадках укуси блощиць можуть спричинити напад астми чи серйозну системну алергічну (анафілактичну) реакцію. Серйозна алергічна реакція потребує негайної медичної допомоги.

  Посттравматичний синдром спостерігається у випадку повторення струсу чи інших травматичних пошкоджень мозку. Головний біль, запаморочення, тривога, дратівливість, мінливість настрою, проблеми з концентрацією уваги чи запам'ятовуванням, а також інші симптоми можуть проявлятися як відразу так і через кілька днів або тижнів після травми.  Причини, що викликають цю патологію, до кінця незрозумілі, але вона частіше виникає після струсів мозку внаслідок дорожньо-транспортних пригод або спортивних травм. Для посттравматичного синдрому не існує конкретного лікування, тож лікарі лікують лише його симптоми.

ПТСР – це тип тривожного розладу, що може з’явитися після пережитої небезпечної або травматичної події – війни, стихійного лиха, жорстокого поводження, нападу чи нещасного випадку. Лікарі достеменно не знають, чому в деяких людей виникає ПТСР. Люди з ПТСР часто страждають від нічних жахіть або яскравих спогадів про пережиту подію; у них спостерігаються проблеми зі сном, емоційне заціпеніння; вони стають дуже лякливими, напруженими, потерпають від почуття провини, депресії. Ці люди починають також уникати людей чи предметів, що нагадують їм про пережиту подію.

  Пошкодження  барабанної  перетинки – це виникнення отвору або розриву в барабанній перетинці, яка захищає  органи середнього та внутрішнього вуха  зі зовнішнього боку. До розриву барабанної перетинки може призвести інфекція середнього вуха, падіння або удар у ділянку вуха, гучні звуки чи фейєрверки, раптові зміни тиску під час польоту або підводного плавання, використання  ватних вушних  паличок, шпильок . Це може спричинити тимчасову  втрату слуху або деякі виділення з вуха. Розірвані барабанні перетинки зазвичай гояться самі собою, але іноді вам може  знадобитись хірургічне втручання.

Обертальна манжета плеча – це група м’язів, котрі покривають верхню частину плечової кістки, тримають кістку на місці в плечовому суглобі та дають змогу руці обертатися. Старіння, перевантаження м’язів і сухожиль упродовж тривалого часу або раптова травма, наприклад, автомобільна аварія чи падіння, можуть призвести до запалення, розтягнення або розриву обертальної манжети плеча. У таких випадках починає боліти плече, а рух плеча стає обмеженим. Відпочинок, прикладання льоду і фізіотерапія часто можуть вилікувати пошкодження, однак, щоб повністю відновити розірваний м’яз, може знадобитися операція.

Пошкодження плечового нервового сплетіння – пошкодження сітки нервових сплетінь у шиї та плечі, які керують рухами, відчуттями в плечі, руці й кисті руки. Найчастіше ці нерви можна пошкодити під час травми шиї або плеча. Більшість травм плечового сплетіння стаються у процесі пологів. Проте таке пошкодження можуть спричинити спортивні травми й інші нещасні випадки. У рідкісних випадках пошкодити плечове сплетіння може пухлина або запалення. Наслідки через пошкодження плечового сплетіння – від поколювання й оніміння певної ділянки руки до цілковитої неможливості рухати рукою. Більшість пошкоджень плечового сплетіння минають самі собою і лише в окремих випадках призводять до пожиттєвої непрацездатності.

Правець – це хвороба, яка за відсутності лікування часто призводить до смерті. Причиною правця є токсин – його виробляє бактерія Сlostridium tetani (клостридії правця). Зазвичай скарги починаються з того, що м’язи навколо щелеп дуже спазмуються, хворий не може відкрити рот і ковтати, у зв’язку з чим хворобу ще часто називають “стиснуті щелепи”. Бактерії правцю живуть у ґрунті й можуть проникнути у кров через відкриту рану, скалку, укус комах, рану від проколу (пірсингу). Правець найчастіше вражає літніх невакцинованих або неревакцинованих людей. Його можна лікувати у лікарні, але, за статистикою, 1 з 10 хворих помирає. Від правця не існує специфічного лікування – єдиним лікуванням є профілактика за допомогою вакцинації.