Скарлатина — це червоний висип на тілі, викликаний стрептококовою бактерією такого ж типу, як і бактерія, що спричиняє ангіну. Скарлатина розвивається унаслідок стрептококової інфекції горла. Бактерії стрептококу виробляють токсин, який призводить до висипу в окремих людей. Не всі реагують на ці бактерії, та не всі люди, котрі мають ангіну, захворіють на скарлатину. Скарлатина може викликати червоний сверблячий висип на шиї, обличчі, який поширюється на інші ділянки тіла. На шкірі з’являються невеликі гульки, жорсткі на дотик, мов наждачний папір. Окрім того, хвороба може спричинити почервоніння, набряк язика, білі плями на горлі, біль у горлі, утруднене ковтання, опухання лімфатичних залоз та гарячку. У випадку, коли скарлатину не лікувати, вона може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, таких як ревматична лихоманка, проблеми з нирками, інфекції середнього вуха, менінгіт і нарив у горлі. Ангіну й скарлатину лікують антибіотиками, що також допомагають попередити ці рідкісні, але серйозні патологічні стани.

Склеродермія – це рідкісний імунний розлад, за якого у тканині накопичується колаген, унаслідок чого вона твердне. У хворих на склеродермію спостерігається натягнення, ригідність шкіри та тверді ґулі в її товщі. Крім шкіри, склеродермія може також уразити кровоносні судини й внутрішні органи – легені, серце, нирки, кишківник і призвести до небезпечних для життя ускладнень. Найчастіше така проблема трапляється у жінок 30–50 років. Повністю вилікувати склеродермію неможливо, проте постійним правильним лікуванням можна полегшити перебіг цього захворювання. Однак не забувайте, що причиною таких самих симптомів можуть бути й інші, поширеніші та менш небезпечні захворювання.

Сколіоз виникає, коли хребет викривляється в боки більше, ніж повинен. Найчастіше він з’являється у період статевого дозрівання і радше — у дівчат, аніж у хлопців. Лікарі переважно не знають, що спричиняє сколіоз. Іноді діти народжуються зі сколіозом; його можуть викликати і такі захворювання, як розщілина хребта або дитячий церебральний параліч. Під час хвороби одне плече або тазостегнова кістка можуть виглядати вищими за іншу. Сколіоз також може призвести до болю у спині або втоми. У більшості випадків викривлення помірне та не потребує лікування. Деяким дітям необхідний спеціальний корсет або (рідко) операція.

У більшості людей був сонячний опік — почервоніла, подразнена ділянка шкіри унаслідок надмірного перебування людини під дією сонячних променів або ультрафіолетового світла. Сонячні опіки є різних ступенів тяжкості: від легкого до тяжкого, частково — залежно від типу шкіри й тривалості перебування на сонці. Симптоми легкого сонячного опіку можна послабити у домашніх умовах за допомогою холодних компресів та зволожувальних лосьйонів. Тяжкий сонячний опік може спричинити жар, озноб і навіть шок. Для лікування деяких тяжких сонячних опіків потрібна госпіталізація. Хронічні сонячні опіки спричиняють пошкодження шкіри, що може призвести до передчасного старіння і значного морщення, а також підвищують ризик раку шкіри. Найкращий метод захисту від сонячного опіку — його попередження. Особливого захисту потребують діти, оскільки більшість випадків пошкодження шкіри трапляється в дитинстві.

Соціофобія спричиняє сильний стрес і тривожність під час щоденних соціальних ситуацій. Врахуйте: соціофобія різниться від сором’язливості й звичної нервозності, яку люди відчувають перед публічним виступом або побаченням. Людям зі соціофобією на той чи інший соціальний контакт – від оплати рахунку на касі до ланчу з колегою – хвороба може здатися непереборною проблемою. У них може бути сильний страх, що їх будуть оцінювати або вони виявляться в незручному становищі. Крім того, вони можуть боятися соціального контакту за багато днів до цього явища та постійно згадувати про нього після контакту. За такого стану найбільше страждає особисте життя, дружба та здатність ходити до школи чи на роботу. Проте соціофобію успішно лікують. Соціальна терапія та медпрепарати допомагають багатьом людям, котрі страждають на соціофобію.

Спазм стравоходу – раптове болюче скорочення м'язів стравоходу, яке триває кілька хвилин. Експерти не впевнені, чому саме це трапляється. Однак відомо, що спазм можуть спровокувати ковтання таблеток, великого шматка їжі або дуже гарячого чи дуже холодного напою. Люди, котрі страждають на печію, схильніші до таких спазмів. Це проявляється сильним болем, хоча іноді люди плутають спазм стравоходу зі серцевим нападом. У більшості випадків спазми стравоходу не потребують лікування, але хронічні спазми можуть призвести до інвалідності, в зв’язку з чим необхідні приймання медичних препаратів або хірургічне втручання.

Спайки виникають, коли рубці двох тканин, що зазвичай є окремими, "сплавлюються" між собою. Хоч спайки можуть виникати в будь-якому місці тіла, вони найчастіше трапляються в черевній порожнині (животі), ділянці таза та грудній клітці. Переважно спайки нешкідливі. Проте залежно від місця, де вони спостерігаються, спайки можуть спричинити ускладнення – біль, нездатність пропускати гази, блювання – і бути небезпечними. Спайки після абдомінальної хірургії особливо ризиковані й можуть потребувати хірургічного втручання з метою їх відокремлення.

Спінальний менінгіт – це набряк оболонок, які покривають спинний і головний мозок, такий стан небезпечний для життя. Найчастіше причиною менінгіту є вірус, але інколи його спричиняють бактерія або грибок. Симптоми менінгіту – значний головний біль, висока температура, ригідність (напруження) шийних м’язів, сильна втомлюваність, біль у горлі, сплутаність свідомості, висип на шкірі, біль у м’язах та судоми.

   Деякі харчові продукти можуть призвести до незвичних, іноді неприємних побічних ефектів. Спаржа може спричинити неприємний запах сечі. Буряк чи ревінь можуть зробити сечу червонуватою. Цибуля або часник можуть викликати неприємний запах з рота. Такий продукт, як квасоля, може призвести до надмірного накопичення газів, оскільки вона містить незасвоювані цукри. Локриця (солодець) може спричинити почорніння калу. Такі побічні ефекти не становлять загрози і швидко минають. Найкраща профілактика – це уникати продуктів, які мають для вас неприємні наслідки. У випадку, коли ви помічаєте тривалі зміни у вашому травленні після вживання того чи іншого продукту, зверніться до лікаря.

Шийний спондильоз – це артрит шиї, за якого хребці у шийному відділі хребта втрачають рідину, з віком стають ригідними, внаслідок чого легше ламаються. Інколи на хребцях можуть утворюватися нарости – остеофіти. Такі нарости звужують хребетний стовбур, спричинюючи ще одну проблему – стеноз шийного відділу хребта. Шийний спондильоз проявляється у вигляді болю та ригідності м’язів шиї, болю в плечах, руці чи грудній клітці й скрипучих звуків під час повертання голови. Зазвичай спокій, приймання медикаментів і фізіотерапія допомагають позбутися симптомів такого захворювання. У рідкісних випадках може бути необхідна операція.