Деякі чоловіки приймають добавки з тестостероном у випадку, коли організм виробляє недостатньо чоловічого гормону або у них спостерігаються проблеми з досягненням та утримуванням ерекції. Добавки з тестостероном насправді можуть допомогти за існування певних проблем, але вони часто призводять до інших побічних дій – збільшення грудей, зменшення яєчок, проблеми зі сечовипусканням, частих ерекцій, надлишкового росту волосся, ускладненого дихання, акне. Приймання тестостерону збільшує також ризик раку простати.

Вузловий зоб – це поширене захворювання, що проявляється ненормальним наростом у щитовидній залозі, який може регулювати ріст і обмін речовин. Дефіцит йоду, наявність інших захворювань щитовидної залози, кісти, запалення чи раку можуть бути причиною вузлового зоба. Нарости або вузли майже завжди доброякісні, неканцерогенні й дуже рідко є ознакою раку щитовидної залози. Вам зазвичай не потрібно лікувати доброякісних вузликів, однак тоді, коли вони діагностовані як ракові, їх варто видалити хірургічним шляхом. Інші методи лікування залежатимуть від причини та симптомів цього захворювання.

Гіпергідроз виникає, якщо збуджена нервова система стимулює надмірну функцію потових залоз. Ця надмірна пітливість може розпочатися ще в дитинстві або вже у дорослому віці. У деяких випадках людина може мати надмірну пітливість лише однієї ділянки. Це, наприклад, підошви ніг, долоні рук, обличчя або пахви (первинний фокальний гіпергідроз). Такий стан може, однак, захопити і весь організм (генералізований гіпергідроз). Надмірне потовиділення може значно вплинути на життя і роботу людини, зокрема тоді, коли гіпергідроз – він на долонях. Мокрий одяг та взуття через таку надмірну пітливість можуть бути незручними, пригнічувати, а їхня постійна заміна – дорого коштувати. Ліки, спеціальні антиперспіранти, ін'єкції ботокса й електромагнітні процедури можуть допомогти у лікуванні цього стану. В тяжких випадках лікар може запропонувати хірургічне втручання, щоб видалити окремі потові залози.

Гіперпаратиреоз — це порушення роботи паращитовидних залоз, під час якого вони секретують забагато паратгормону (ПТГ). ПТГ потрібен для підтримання балансу кальцію та фосфору в організмі. Коли паращитовидні залози виробляють забагато ПТГ, рівень кальцію у крові зростає, що спричиняє гіперпаратиреоз. Надлишок кальцію у крові може призвести до утворення каменів у нирках. Нестача фосфору може вразити кістки та зуби. Переважно причиною гіперпаратиреозу є доброякісна (неракова) пухлина, інколи ж одна чи більше цих залоз збільшуються та стають гіперактивними (гіперплазія). У дуже рідкісних випадках причиною є рак. Гіперпаратиреоз може викликати невизначене почуття втоми та слабкості, підвищену спрагу, ослаблення розумової діяльності й переломи кісток. Іноді хворі не відчувають жодних симптомів. Лікування залежить від виду і тяжкості хвороби. Можливі приймання медикаментів, хірургічне втручання або цілковита відсутність лікування.

  Гіпертиреоз – синдром, який виникає під час підвищеної секреції тиреоїдних гормонів щитовидною залозою. Щитовидна залоза – це залоза, що має форму метелика і розташована навколо передньої частини трахеї. Її функція полягає у контролі використання енергії організмом. У випадку надлишку тиреоїдних гормонів організм працює у пришвидшеному темпі. Це спричиняє втрату ваги, тремтіння, втому, чутливість до спеки, безсоння та проблеми з концентрацією. Найпоширеніша причина – базедова хвороба й аутоімунні захворювання. Вузловий зоб, запалення щитовидної залози, споживання великої кількості йоду або неконтрольоване приймання тиреоїдних гормонів також може призвести до гіпертиреозу. Гіпертиреоз є достатньо поширеним захворюванням і частіше трапляються у жінок.

  Гіпоглікемія виникає у людей з діабетом, коли їхній рівень цукру в крові надто низький, зазвичай нижче 3,9 ммоль/л. Це може трапитися, якщо ви не поїли чи підвищили фізичну активність, не збільшивши кількості їжі, або прийняли завелику дозу інсуліну. Низький рівень цукру може спричинити пітливість, збентеженість, головний біль і втому. Якщо вчасно не почати лікувати, низький рівень цукру в крові може викликати непритомність, судоми або кому. Тому дуже важливо розпізнати, коли у вас низький рівень цукру, і прийняти негайні заходи, скажімо, випити склянку соку, з'їсти цукерку чи прийняти таблетки глюкози.            

 Гіпокальціємія – рідкісне захворювання,  під час якого спостерігається  дефіцит кальцію у крові. Кальцій важливий не лише для здорових кісток і зубів, а й для згортання крові, функціонування м’язів та нервів. Гостра форма гіпокальціємії може призвести до серцево-судинної недостатності й низького артеріального тиску, що піддаються лікуванню. Ниркова недостатність, низький рівень вітаміну D і магнію, деякі медикаментозні захворювання та хвороби крові, хіміотерапія, алкоголізм, малоактивні паращитовидні залози можуть спричинити  гіпокальціємію. У вас можуть спостерігатись, наприклад, поколювання, спазми і болі у м’язах, сплутаність свідомості. Підвищення рівня кальцію, інколи під час внутрішньовенного введення, сприятиме полегшенню. Летальні випадки від гіпокальціємії трапляються дуже рідко.

  Гіпопаратиреоз – рідкісний стан, за якого паращитовидні  залози у ділянці шиї не виробляють достатньої кількості важливого гормону. Це призводить до низького рівня кальцію і високого рівня  фосфору в крові, що може спричинити посмикування м'язів, судоми, спазми, відчуття поколювання, а також  затримання розвитку в дітей.  Хірургічне втручання у ділянці шиї, променева терапія і спадкові хвороби  можуть призвести  до гіпопаратиреозу. Щоденні харчові добавки допоможуть тримати  рівень кальцію та фосфору під контролем. Своєчасне лікування може допомогти запобігти розвитку тривалих розладів.

   Гіпопітуїтаризм – це рідкісне захворювання, під час якого знижується або повністю припиняється вироблення гормонів гіпофіза. Оскільки ці гормони відіграють вирішальну роль у багатьох функціях організму, таких як ріст, обмін речовин і статевий розвиток, гіпопітуїтаризм може викликати безліч різних симптомів, повязаних з цим. Гіпопітуїтаризм можуть також спричинити доброякісні пухлини, черепно-мозкові травми або інфекції. Більшість людей добре переносять лікування  основної проблеми та проблем для полегшення симптомів, але у певних випадках лікування може тривати упродовж усього життя.  Варто пам'ятати, що чимало менш серйозних станів теж можуть давати такі самі симптоми.

Гіпотиреоз виникає, коли щитовидна залоза не може виробляти достатню кількість тиреоїдних гормонів. Щитовидна залоза — залоза, яка нагадує форму метелика й обернута навколо передньої частини трахеї. Цей орган контролює, як організм використовує енергію. Якщо тиреоїдних гормонів не вистачає, процеси в організмі сповільнюються, що спричиняє збільшення ваги та постійне відчуття втоми. Жінки більш схильні до захворювань щитовидної залози, ніж чоловіки. Гіпотиреоз достатньо часто трапляється й добре піддається лікуванню.