Інфекція пальця може розпочатися з того моменту, коли бактерії, віруси або грибок проходять через шкіру внаслідок укусу, порізу чи рани іншого типу. Інфекцію можуть спричинити і такі дії, як кусання нігтів, задирки на нігтях, смоктання пальця, накладні нігті або процедура манікюру нестерильними інструментами. Інфекція може бути розташована навколо нігтя, на кінчику пальця, між пальцями, на шкірі чи навіть усередині пальця. Приймання препаратів, спрямованих на нейтралізацію інфекції та дренування гною з пальця, зазвичай є ефективне, але у складних випадках можливе хірургічне втручання. Якщо у вас – підозра на інфікування пальця, постарайтесь негайно звернутись до лікаря. Нехтуючи кваліфікованим лікуванням, ви наражаєтесь на небезпеку втратити можливість повноцінно рухати пальцем або, у важких випадках, на його ампутацію.

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) поширеніші серед жінок, виникаючи тоді, коли бактерії зі шлунково-кишкового тракту або навколо ануса потрапляють у сечовивідний канал (канал, яким відходить сеча зі сечового міхура – уретри). Бактерії можуть спричинити інфекцію лише в сечовивідному каналі чи сечовому міхурі або там і там одночасно. Якщо їх не лікувати, ІСШ можуть призвести до інфекційних захворювань нирок – болючих, а іноді небезпечних для життя. ІСШ зазвичай легко виявити, але окремі з них можуть не мати жодних симптомів. У випадку, коли ІСШ переходять у ниркову інфекцію, людина може відчути біль у боці або попереку, остуду, лихоманку чи буде блювати.

Інфекційна еритема – заразна вірусна інфекція (збудник – парвовірус B19), яка призводить до невеликої висипки на обличчі, тулубі й кінцівках. Найчастіше на неї хворіють діти 5–14 років. У дорослих може бути біль у суглобах чи набряк у процесі висипки. Заразитися цією інфекцією можна повітряно-краплинним шляхом або через посуд. Інфекція зазвичай поширюється в одній сім’ї; трапляються спалахи і в школах. Інфекційна еритема переважно минає самостійно, але пацієнти з хронічною анемією чи імунодефіцитом можуть потребувати лікування. Дуже рідко у вагітних може виникнути важка анемія плоду і викидень.

  Вушний канал – місце, сприятливе для росту бактерій, зокрема у випадку потрапляння всередину води. Діти та підлітки, котрі влітку проводять багато часу в басейні, найсхильніші до інфекції. Однак захворіти може кожен. Найпоширенішими збудниками є бактерії, що називають псевдомонадами. Інфекція також може бути викликана іншими бактеріями та грибком. Гостра форма інфекції триває до чотирьох тижнів. Хронічна форма може тривати понад чотирих тижні з рецидивами 4 рази або більше на рік. Зазвичай інфекції вушного каналу лікуються за допомогою антибактеріальних крапель чи антибіотиків. Проте пацієнти, хворі на діабет, або пацієнти з ослабленою імунною системою перебувають у зоні ризику розвитку тяжчої інфекції – злоякісного поверхневого отиту. Злоякісний поверхневий отит може поширитися на інші тканини, у тому числі на кістку та основу черепа, що може бути небезпечним для життя.

Інфекція грудей — це інфікування тканини грудей. Така проблема виникає переважно у матерів, котрі годують грудьми. Проте іноді вона трапляється у жінок, які не годують грудьми. Інфекція грудей може спричинити біль у грудях та/або їх набрякання, лихоманку й інші, схожі на грип симптоми. Вона з’являється, коли бактерія проникає в тканини грудей через тріщини чи маленькі пошкодження соска. Іноді інфекцію грудей можуть спричиняти рідкісні форми раку.

  Інфекція мозку – стан, який виникає,  коли  головний мозок, спинний мозок або мембрани, що їх оточують, запалюються. Мозкові інфекції можуть бути небезпечними для життя, тому дуже важливо негайно звернутись за медичною допомогою. Існують різні типи інфекцій  мозку. Менінгіт  – це інфекція мембран, які оточують головний  і спинний мозок. Енцефаліт – інфекція головного мозку. Інфекцію мозку  також  часто можуть спричинити різні  віруси і бактерії. Іншими, менш поширеними причинами, можуть бути грибки, паразити, інфекційний пріонний  білок і абсцеси (гнійники) на головному чи спинному мозку.  Окремі види енцефаліту  можуть також передаватись через укуси комарів і кліщів. Інфекція мозку призводить до набряку головного мозку  і може викликати  сонливість, лихоманку, головний біль, біль у шиї та скутість рухів, нудоту, втому, розгубленість, чутливість до світла, судоми, втрату свідомості, кому. Лікування залежить від причини хвороби і, відповідно, може здійснюватись різними способами – від  самостійного лікування у домашніх умовах до госпіталізації та внутрішньовенного введення ліків.

Інфекція нирок — це бактеріальна інфекція однієї чи обох нирок. Не вилікувана до кінця інфекція сечового міхура, зазвичай унаслідок бактерій Escherichia coli, спричиняє більшість інфекцій нирок. Інші бактерії, такі як Staphylococcus saprophyticus, також можуть рухатися кровотоком до нирок і викликати інфекцію. Інфекція нирок — поширена хвороба, зокрема серед жінок, особливо під час вагітності. Хворий може відчувати біль у спині, озноб, мати жар, нудоту, а також блювати. У випадку, коли розпочати лікування на ранньому етапі, таку інфекцію можна усунути за допомогою антибіотиків. Якщо лікування не було розпочате на ранньому етапі, інфекція може завдати невідновлюваних ушкоджень ниркам або викликати інфікування крові, що є станом, який загрожує життю. Люди, хворі на діабет, або ті, хто мають послаблену імунну систему, схильніші до тяжких інфекцій нирок.

   Інфекція середнього вуха – найпоширеніший тип дитячої бактеріальної інфекції, хоча вона може вражати і дорослих. Вушні інфекції часто спричиняються алергіями, застудою й інфекціями гайморових пазух. Коли канали, що ведуть від середнього вуха до задньої частини горла, розпухають і блокуються, створюються умови, де бактерії або ж віруси можуть швидко рости. Це призводить до накопичення рідини, що тисне на барабанну перетинку і викликає біль, а деколи – і втрату слуху.

Ірит — це запалення райдужної оболонки, забарвленої частини ока. Таке запалення спричиняє почервоніння, біль, нечіткість зору та чутливість до світла. Ірит зазвичай починається швидко. Він переважно уражає лише одне око. У випадку, коли його не лікувати, ірит може призвести до катаракти, глаукоми та безповоротної втрати зору. Якщо вчасно розпочати лікування, симптоми минають, не зачепивши зір.

Ішемічна хвороба серця (ІХС) виникає, якщо кровоносні судини, котрі доставляють кров до серця, ушкоджуються або звужуються. Зазвичай це трапляється через атеросклероз, коли жирова речовина накопичуються й утворює бляшки на внутрішній поверхні стінок артерій серця. Бляшки звужують просвіт артерії, що зменшує надходження крові через них  і ускладнює отримання серцем необхідного об’єму крові з киснем. Її нестача може викликати біль у грудях, задишку та втому. Якщо артерія повністю блокується і кров нею не надходить, – це називають серцевим нападом.