За пахової грижі певні тканини (зазвичай – частина кишківника) проштовхуються через слабку ділянку нижніх м’язів живота і вилазять під шкірою. Це спричиняє здуття у ділянці паху, яке може бути болючим, зокрема під час кашлю, нахиляння вперед або за спроби підняти щось важке. До пахової грижі можуть призвести вроджене слабке місце у черевній стінці, важка атлетика, напружування, хронічний кашель. Сама собою пахова грижа не є небезпечною, але може спричинити серйозні ускладнення. Пахова грижа з часом може стати лише більшою і завжди потребує хірургічного втручання.

Пахова епідермофітія — це свербляча грибкова інфекція в зоні паху. Грибок стрімко розмножується у гарячих та вологих ділянках. Потіння, тертя і тісний одяг, що закриває пах, можуть сприяти його росту. Пахова епідермофітія зазвичай виникає у складках шкіри між стегнами й пахом. Інколи вона може поширитися до ануса. Пахова епідермофітія — інфекційне захворювання і може переходити від однієї особи до іншої через шкірний контакт чи спільне використання одягу, рушників або постільної білизни. Пахова епідермофітія найпоширеніша серед хлопців-підлітків і чоловіків. Вона також частіше виникає у людей зі зайвою вагою. Незважаючи на те, що пахова епідермофітія подразлива, вона не становить серйозної проблеми.

Пелагра – пізня стадія важкої недостатноті вітаміну В3 (ніацину). Існують чотири типові симптоми цієї хвороби, які в англійській мові починаються на літеру "D", – дерматит, діарея, деменція і смерть (death). Пелагра найпоширеніша в людей, у котрих харчування ґрунтується на кукурудзі, де не витачає ніацину, триптофану та незамінних амінокислот, з яких синтезується вітамін В3 в організмі. В Україні пелагра з’являється рідко, переважно в хронічних алкоголіків і людей з організмом, що погано засвоює триптофан. Ця хвороба у випадку нелікування є смертельною. У лікуванні пелагри вам допоможуть постільний режим, добавки ніацину до їжі й високобілкова дієта.

Пелюшковий дерматит – це подразнення шкіри, яке розвивається в немовлят у ділянці, закритій підгузком. Контактний пелюшковий дерматит проявляється почервонінням і лусочками на шкірі. Його причиною може бути подразнення шкіри від мокрих або брудних підгузків, натирання шкіри занадто тісними підгузками чи реакція на миючі засоби. Пелюшковий дерматит може виникати також унаслідок дріжджової або грибкової шкірної інфекції. У цьому випадку дерматит зазвичай з’являється у складках шкіри у вигляді цяток чи прищиків. Інколи до пелюшкового дерматиту призводить споживання нового харчового продукту або (у випадку грибкового пелюшкового дерматиту) антибіотиків, які приймає дитина чи мама, що годує. Переважно під час застосування спеціальних мазей або інших методів домашнього лікування за 1-2 дні пелюшковий дерматит минає.

Пемфігус (пухирниця) – це рідкісне захворювання, за якого на шкірі з’являються пухирі, а на слизових оболонках рота, носа, очей і геніталій – рани та виразки. Пемфігус – автоімунне захворювання, тобто імунна система людини починає атакувати здорову тканину. Існує декілька типів пемфігусу. Причина захворювання невідома, але встановлено, що найчастіше пемфігус уражає старших людей, східноєвропейських євреїв та жителів країн Середземномор’я. Це захворювання незаразне. Лікувати пемфігус треба обов’язково, оскільки без лікування хвороба може призвести до летального кінця.

Пептичні виразки — це ранки або отвори у слизовій оболонці шлунку чи верхньої частини кишечнику (дванадцятипалої кишки). Найчастіше стінки шлунку руйнують бактерії хелікобактер пілорі й шлунковий сік; НПЗП також іноді стають причиною виразок. Стрес не призводить до виразок, але може їх погіршити. Хоч раніше виразки були хронічним захворюванням, сучасні методи лікування значно краще їх під контролем.

Первинна уроджена глаукома – рідкісне та серйозне захворювання очей. Діти, народжені з первинною уродженою глаукомою, мають аномалію розвитку дренажної системи ока, яка перешкоджає відтоку внутрішньоочної рідини. Витікання рідини блокується, і вона накопичується в оці. Тиск, викликаний накопиченням рідини в оці, може пошкодити зорові нерви. У випадку, коли лікування первинної уродженої глаукоми не розпочати своєчасно, це може призвести до втрати зору. Термінова операція часто допомагає вирішити проблему і запобігає незворотним пошкодженням ока. У більшості дітей первинна уроджена глаукома діагностується до однорічного віку.

Первинний біліарний цироз печінки (ПБЦ) – довготривале захворювання, за якого печінкові жовчні протоки подразнюються та набрякають, сповільнюючи відтік жовчі (рідини, що допомагає організмові розщеплювати поживні речовини). У зв’язку з цим клітини печінки руйнуються, унаслідок чого виникає рубцювання або цироз структури печінки. Причини ПБЦ сьогодні невідомі, але встановлено: захворювання починається через проблеми з імунною системою, і найчастіше ПБЦ розвивається у жінок середнього віку. Без належного догляду єдиним шляхом лікування є трансплантація печінки, хоча немало людей живуть активно упродовж багатьох років після визначеного діагнозу, якщо приймають відповідні ліки та вітаміни.

Передменструальний синдром (ПМС) — це поширена патологія, що трапляється в багатьох жінок упродовж 2 тижнів перед менструацією. Важкість симптоматики у кожної жінки різна. Зазвичай пацієнтки скаржаться на здуття живота, подразливість, загальну слабкість, набряк і болючість грудей, пригнічений настрій. До частих симптомів також належить затримання рідини, яка може спричинити збільшення маси тіла аж до 1,4 кг, і мігрень. Причини ПМС достеменно невідомі. Один з очевидних чинників — коливання рівня гормонів упродовж менструального циклу. Важку форма ПМС, що проявляється важкою депресією та спалахами гніву на себе або інших, називають передменструальними дисфоричними розладами.

Передменструальні дисфоричні розлади (ПДР) — це важка форма передменструального синдрому, що розпочинається безпосередньо перед менструацією і минає впродовж менструації. ПДР зумовлюють коливання настрою – депресію, гнів, подразливість і напруження, важкість яких настільки виражена, що може впливати на працездатність, стосунки з людьми, соціальні відносини і навчання у школі. ПДР має невеликий відсоток жінок. Причина цього стану достеменно невідома, але важливу роль відіграють стрес, гормональні зміни, вразливість мозку до біохімічних змін та коливання рівня серотоніну в головному мозку. Симптоматику можна полегшити за допомогою медикаментів, корекції харчування, консультацій лікаря, змін способу життя.