Варикоцеле — варикозне розширення вен мошонки. Венозний вузол, що утворюється, на дотик може бути схожим на маленьку кульку з водою. Варикоцеле найпоширеніше серед чоловіків 15—25 років і зазвичай виникає з лівого боку. Хоча це захворювання часто не потребує лікування, воно іноді призводить до безпліддя. Переважно причини варикоцеле залишаються невідомими. Інші захворювання, наприклад, грижі або, зрідка, пухлини, також можуть спричинити варикоцеле.

Водянка яєчка — накопичення прозорої рідини, яке спричиняє набряк мошонки у чоловіків. За відчуттям це нагадує маленьку повітряну кульку з водою. Найвища ймовірність розвитку гідроцеле виявляється у середньому чи старшому віці, але людина також може народитися з такою патологією. Водянка яєчка не становить небезпеки у випадку, коли не пов’язана з інфекцією, пухлиною або паховою грижею, опухлістю частини черевної порожнини, що може становити загрозу для життя. У дітей водянка яєчка зазвичай минає упродовж першого року життя. Чоловікам переважно немає необхідності лікуватися, якщо такий стан не створює дискомфорту.

Генітальні бородавки – захворювання, що передається статевим шляхом (ЗПСШ) і проявляється бородавковими наростами на пенісі, мошонці, стегнах, у паховій зоні та навколо ануса. У рідкісних випадках бородавки можуть також виникати навколо рота і в горлі. Збудниками цього ЗПСШ є понад 40 типів папіломи вірусу людини (ПВЛ), які передаються під час статевого акту. ПВЛ може передаватися від інфікованої людини навіть тоді, коли вона не відчуває жодних симптомів. Бородавки з’являються, оскільки організм вже не може боротися з інфекцією: вони можуть виникнути через декілька місяців або років після інфікування. Бородавки можна видалити за допомогою спеціальних медпрепаратів, випалення або замороження, лазера чи хірургічно. Однак видалення бородавок не позбавить ВПЛ, тому бородавки можуть з’являтися знову. Вакцинація може захистити хлопчиків та юнаків від інфекцій ВПЛ, які призводять до появи бородавок.

Дефіцит тестостерону — це нестача чоловічого сексуального гормону, яка може впливати на статевий потяг чоловіка, його зовнішність і психічний стан. Тестостерон допомагає чоловічому тілу перетворюватися із хлопчика на зрілого чоловіка, він важливий для розвитку м’язів, здорового рівня кров’яних тілець та сексуальної функції. Після 30 років рівень тестостерону в чоловіків починає поступово знижуватися. Окрім того, його рівень може бути низьким через пошкодження яєчок, рак і лікування раку, захворювання, що впливають на гіпоталамус та гіпофіз, а також застосування деяких медикаментів. Замісна гормональна терапія може підвищити рівень тестостерону до нормального у більшості чоловіків.

Епідидиміт — набряк епідидимісу, трубки, через яку сперма рухається від яєчок. Найчастіше таке захворювання трапляється у чоловіків до 40 років. Неодноразовими причинами цього захворювання є бактерії з навколишнього середовища або збудники хворіб, що передаються статевим шляхом, які можуть поширюватися зі сечовивідних каналів або сечового міхура до епідидимісу. Хоч симптоми можуть бути болісними (і тривожними), пероральні антибіотики зазвичай швидко лікують епідидиміт.

Еректильна дисфункція – це постійна неспроможність досягти й утримувати ерекцію статевого члена у чоловіків. Нерегулярні труднощі з ерекцією є поширеним та нормальним явищем, а найчастішою причиною можуть бути алкоголь або стрес. Еректильна дисфункція становить постійну проблему. До неї можуть призвести певні медичні препарати, стрес, травми, високий кров’яний тиск, затвердіння артерій, цукровий діабет, інші порушення здоров'я. Хоч еректильна дисфункція частіше з’являється у чоловіків з віком, вона не є невідворотною, і лікування може допомогти у будь-якому віці. Еректильна дисфункція також може бути ознакою іншого захворювання, що потребує індивідуального лікування.

Коли з віком передміхурова залоза збільшується, вона може тиснути на сечовий міхур та уретру, викликаючи проблеми зі сечовипусканням. До симптомів належать слабкий потік сечі або виділення сечі з перебоями, неможливість стриматися, часте сечовипускання, зокрема вночі. Сечовипускання відразу після того, як ви відчули в цьому потребу, і намагання звільнити сечовий міхур може допомогти послабити симптоми. Доступні також відповідні медикаменти; якщо вони не діють, можнуть провести операцію для зменшення розміру передміхурової залози.

Кіста яєчка — це поширена неракова пухлина розміром з горошину, що з’являється позаду чи біля верхньої частини яєчок. Такі пухлини виникають, коли сперма акумулюється у голівці епідидиміса (спіральної трубки, в якій знаходиться і через яку транспортується сперма). Сперматоцеле зазвичай безболісні, але можуть призводити до дискомфорту чи відчуття важкості у мошонці. Вони можуть виникати спонтанно або внаслідок травми, запалення чи закупорення епідидиміса. Якщо вони невеликі або безболісні, то не потребують лікування.

Нетримання сечі – це втрата контролю над сечовим міхуром, що призводить до мимовільного виділення сечі. Існує три типи нетримання. Перший – ургентне нетримання сечі (імперативне нетримання) виникає, коли позив до сечовипускання такий сильний, що ви часто не встигаєте впору добігти до ванної кімнати. Другий – нетримання від переповнення сечового міхура, яке виникає, коли ви відчуваєте, ніби ніколи повністю не спорожнюєте сечовий міхур і сеча несподівано підтікає. Третій – стресове нетримання, тобто виділення сечі під час фізичної активності або тоді, коли ви кашляєте, чхаєте чи встаєте. У чоловіків стресове нетримання зазвичай виникає після оперування раку простати або у випадку захворювання простати. Під час операції на простаті пошкоджується м’яз сфінктера, що контролює витікання сечі. Нетримання сечі може бути неприємним явищем, але воно лікується.  За лікування стресового нетримання сечі у чоловіків можна застосовувати вправи для зміцнення м’язів тазового дна, процедури, які ґрунтуються на технології біологічного зворотного зв'язку, ін'єкційну терапію та хірургію.

Нетримання сечі через переповнення сечового міхура відбувається, коли сечовий міхур стає переповненим і сеча витікає у невеликих кількостях. Найчастішою причиною цього у чоловіків є збільшена простата, яка перешкоджає виходу сечі зі сечового міхура. Нетримання сечі через переповнення сечового міхура також може бути зумовлене пошкодженням нерва у зв’язку з діабетом чи фізичною обструкцією. Симптоми можна полегшити за допомогою внесення певних змін у спосіб життя — обмежити вживання напоїв, що містять кофеїн, і алкоголю, а також ходити в туалет за регулярним графіком. Медикаментозна терапія у процесі лікування нетримання сечі через переповнення сечового міхура також ефективні. Якщо ж вона не дала результату, можна провести операцію для послаблення симптомів.