Пілонідальна кіста формується під шкірою у ділянці куприка і зазвичай містить залишки шкіри та волосся. Ці кісти переважно формуються у підлітків або тих, кому до 20 років, і в дуже рідкісних випадках з’являються у віці понад 40 років. Вони також типовіші у чоловіків, аніж у жінок. Експерти вважають, що кісти викликані зазвичай вростанням волосся у складки між сідницями. Коли волосся проникає у шкіру, природною реакцією організму є утворення навколо нього кісти. Однак у деяких випадках кіста може бути і без волосся. Кісти, що виступили на поверхню, можуть бути і дуже малими, і такими великими, мов м’яч для гольфу. Незважаючи на те, що вони абсолютно доброякісні, пілонідальні кісти можуть викликати подразнення, бути непривабливими та болючими. Крім того, кіста на поверхні може розірватись, інфікуватись і утворити абсцес, який потребує негайної медичної допомоги.

Позаматкова вагітність виникає, коли запліднена яйцеклітина прикріплюється десь поза маткою, зазвичай – у фаллопієвій трубі. Це може загрожувати життю, у зв’язку з чим необхідне негайне хірургічне втручання. Адже фаллопієва труба може розірватись, що може призвести до серйозної внутрішньої кровотечі. У випадку, коли таке трапляється, біль може бути надто сильним, і ви не зможете стояти або втратите свідомість. Оскільки плід не може вижити за позаматкової вагітності, застосовують медичні препарати або операцію, щоб видалити ембріон або іноді – яєчник чи фаллопієву трубу.

Пупкова грижа виникає, коли частина кишківника випинається між м’язами під шкірою біля пупка. Це зазвичай трапляється у немовлят упродовж місяця після народження. Доки триває вагітність, невеличкий отвір серед м’язів живота навколо пупка дає змогу пуповині з’єднувати немовля з матір’ю. Якщо він не закривається повністю після народження, петля кишківника може вилізти через цей отвір, утворивши грижу. Переважно лікарі можуть обережно вправити частину кишківника, яка випирає, на місце, а грижа повністю минає самостійно у віці до 2 років.  Проте у рідкісних випадках кишківник застрягає між м'язами (защемлена грижа) та потребує хірургічного втручання. Дорослі, котрі страждають на ожиріння, вагітні жінки або жінки, що народили, схильніші до появи пупкової грижі.

Спайки виникають, коли рубці двох тканин, що зазвичай є окремими, "сплавлюються" між собою. Хоч спайки можуть виникати в будь-якому місці тіла, вони найчастіше трапляються в черевній порожнині (животі), ділянці таза та грудній клітці. Переважно спайки нешкідливі. Проте залежно від місця, де вони спостерігаються, спайки можуть спричинити ускладнення – біль, нездатність пропускати гази, блювання – і бути небезпечними. Спайки після абдомінальної хірургії особливо ризиковані й можуть потребувати хірургічного втручання з метою їх відокремлення.