Пневмоторакс (колапс легені) виникає, коли простір навколо легень заповнюється повітрям, що змушує легені опускатися. У деяких важких випадках обидві легені можуть повністю опуститися, що потребуватиме невідкладної медичної допомоги. Колапс легені може трапитися від важкої травми грудної клітки, порушення її цілісності (найчастіше – флотуючі переломи ребер) або від таких дій, як дайвінг, куріння, польоти чи піші прогулянки на великій висоті. Певні захворювання легень також можуть спричинити цей стан. Інколи колапс легень відбувається без жодної причини. Це може призвести до задишки, гострого болю у грудях, втоми, посиніння шкіри та пришвидшеного пульсу.

Радон – це радіоактивний газ, який трапляється у гірських породах, ґрунті, воді, певних будівельних матеріалах та природньому газі.  Вдихання великої кількості радону упродовж тривалого періоду може спричинити рак легенів. Найчастіше першими симптомами є задишка, втома, кашель і втрата ваги. Радону не властивий ні запах, ні колір, ні смак, тому ви можете не мати уявлення, що контактуєте з небезпечною кількістю радону, хіба тоді, коли спеціально не перевірите власне помешкання на вміст цього газу. Радон може потрапити до вас у помешкання чи будівлю, де ви працюєте, через тріщини у стінах, фундамент або цокольний поверх. Радон також може бути і у водопостачанні, якщо у вас – своя криниця. Оскільки цей газ важчий за повітря, то радон здебільшого сконцентрований на нижніх поверхах або у підвалі будинку.

Круп — поширена серед дітей вірусна інфекція, яка вражає дихальні шляхи та викликає їх набрякання, що може призвести до гучного й утрудненого дихання. Це захворювання найчастіше вражає дітей до 3 років, але може траплятися й у дітей старшого віку. Більшість дітей одужує без лікування. Якщо у вашої дитини — серйозні труднощі з диханням, негайно зверніться за медичною допомогою або телефонуйте за № 103. Протинабрякові препарати можуть полегшити дихання. У рідкісних випадках хворих на круп дітей госпіталізують і дають кисневу маску.

  Ларингіт — це запалення гортані. Усередині гортані містяться голосові зв’язки. Набряклі, подразнені голосові зв’язки викликають хрипоту або втрату голосу. Ларингіт зазвичай триває короткий час, але може бути хронічним. Застуда або віруси грипу та перевантаження голосових зв’язок становлять причину більшості випадків ларингіту. До інших причин належать надмірне вживання алкоголю, куріння, шлунково-стравохідний рефлюкс (ГЕРХ), алергії, а також у рідкісних випадках бактерії або грибок. Голосові зв’язки відновлюються унаслідок відпочинку, вдихання вологого повітря, вживання великої кількості рідини, відмови від куріння. До лікування хронічного ларингіту можуть належати тренування голосових зв’язок або хірургічне втручання.

Легенева гіпертензія – стан, під час якого спостерігається високий кров’яний тиск у кровоносних судинах легень. Через це права частина серця змушена працювати інтенсивніше, щоб помпувати кров до легень під цим тиском. Тому легенева гіпертензія є серйозним станом, який може призвести до серцевої недостатності. Причиною легеневої гіпертензії можуть бути певні захворювання легенів та серця, вроджені вади серця, аутоімунні захворювання, ВІЛ, інші захворювання, але іноді конкретну причину так і не вдається визначити. Люди з легеневою гіпертензією страждають від задишки, пришвидшеного серцебиття і запаморочення під час активності. У них може з’явитися також набряк на ногах і щиколотках, біль у грудях, втома, синюшний колір губ чи шкіри, запаморочення, слабкість.

Легенева емболія – це захворювання, за якого кров’яний згусток, що формується у венах, рухається легеневими венами і блокує їх. У вас може бути задишка навіть тоді, коли ви відпочиваєте, або відчуваєте, ніби у вас – серцевий напад. Легеневий емболізм є невідкладним станом, адже закупорка однієї центральної чи декількох маленьких вен може призвести до летальних наслідків. Препарати для розрідження крові – стандартне лікування. Більшість людей, що отримують лікування від емболії легенів, виживають. Старшим людям, які можуть мати ще супутні захворювання і повністю не обстежені та не отримують необхідного лікування, загрожує смерть.

Легеневий фіброз – це серйозний хронічний стан, за якого у легенях утворюються рубці й знижується їхня еластичність. Рубці заважають легеням функціонувати, унаслідок чого ускладнюється дихання. Легеневий фіброз може виникнути через приймання певних ліків або медичні стани, опромінення та контакт із токсичними речовинами, хоча у деяких випадках легеневий фіброз з’являється без видимих причин. У людей з легеневим фіброзом часто спостерігаєються хронічний кашель, задишка, втома і нездатність до фізичних навантажень.

Хвороба легіонерів – це складний тип пневмонії, спричинений бактерією легіонеллою. Зазвичай такі бактерії існують у теплій воді, наприклад, у гідромасажних ваннах, розпилювачах, системах кондиціонування великих будівель. Легіонелла призводить до ще одного, хоча й не настільки важкого захворювання – понтіакської лихоманки. Заразитися хворобою легіонерів чи понтіакською лихоманкою можна, вдихнувши бактерію з випарами, але від людини до людини ця хвороба не передається. Симптомами хвороби легіонерів є головний біль, остуда, висока температура, кашель, біль у м’язах і грудях, втома та втрата апетиту. В процесі понтіакської лихоманки спостерігаються також головний біль, підвищена температура, болі в м’язах. Понтіакська лихоманка переважно минає сама собою, натомість хвороба легіонерів може призвести до смерті. Хворобу легіонерів лікують антибіотиками.

Набряк легенів – небезпечне для життя ускладнення, коли в легенях накопичується рідина. Пацієнтам з набряком легенів важко дихати, а кров не отримує достатньої кількості кисню для нормального функціонування організму. Найчастішою причиною є серцева недостатність. До цього ускладнення також можуть призводити порушення серцевого ритму, гіпертонічний криз, ниркова недостатність, діабет, інфекції, інгаляційне отруєння димом або газом, певна патологія легенів, гірська хвороба й інші хвороби. Ризик розвитку набряку легенів збільшується з віком.

  Монооксид вуглецю (СО) – безбарвний газ без запаху, який може спричинити важке та смертельне отруєння. Він міститься у бензинових і дизельних вихлопах, дров'яних і гасових обігрівачах, а також може утворюватись з усього, що горить, – палива, газових обігрівачів, камінів. Монооксид вуглецю небезпечний навіть у невеликих кількостях, оскільки він зв'язується з клітинами крові набагато швидше й ефективніше, ніж кисень. Якщо обігрівачі й печі використовують неналежно, рівень монооксиду вуглецю може швидко досягати небезпечних рівнів у таких закритих приміщеннях, як кімната або гараж. Отруєння чадним газом може спричинити головний біль, запаморочення, нудоту та блювання. Однак людина, яка спить або перебуває у стані алкогольного сп'яніння, може не відчувати симптомів.