Вія потрапляє в око надзвичайно часто. Це не становить серйозної проблеми, але через неї в оці може відчуватися свербіння, печіння, почервоніння, розпливатися зображення. Зазвичай око саме почне мружитися та смикатися, щоби вія випала з нього. Допомагає також промивання чистою водою. Проте у випадку, коли проблема не зникає, зверніться до лікаря.

Вторинна відкритокутова глаукома – це стан, за якого в оці внаслідок травми утворюються рубці та підвищується тиск. Зазвичай око травмується після удару в нього тупим предметом – м’ячем, кулаком, боксерською рукавичкою чи подушкою безпеки. Вторинна відкритокутова глаукома – рідкісний стан, що нелегко діагностувати. У певних випадках хвороба розвивається через багато років після травми. Спочатку така глаукома зовсім не проявляється, але офтальмолог під час обстеження може помітити підвищений тиск в оці. Згодом глаукома може призвести до втрати зору. Проте за вчасного виявлення та лікування хворобу можна усунути.

Глаукома – захворювання очей, що за відсутності лікування може призвести до втрати зору. Коли в оці накопичується рідина, це створює підвищений внутрішньоочний тиск, який може пошкодити зоровий нерв. Існує декілька видів глаукоми. Найпоширеніша відкрита кутова глаукома. Вона розвивається повільно, упродовж багатьох років, спочатку вона проявляючись темрявою на краях вашого бачення. Глаукому можуть спричинити проблеми зі здоров’ям, певні лікарські препарати чи успадковані генетичні стани. За того чи іншого типу глаукоми вчасне та правильне лікування допоможе запобігти втраті зору.

Глаукома — це група патологій очей, за яких в оці збирається рідина, створюючи тиск на нього. Такий тиск на око спричиняє пошкодження зорового нерва, що є основним нервом позаду ока, а також викликає поступову втрату зору. Під час глаукоми з нормальним тиском втрата зору настає навіть за нормального тиску. Причиною хвороби може бути надзвичайно ламкий зоровий нерв чи зниження інтенсивності кровотоку до зорового нерва. Глаукома з нормальним тиском найчастіше виникає у людей після 60 років. Медикаменти, лікування лазером і традиційне хірургічне втручання не може її вилікувати повністю чи відновити нормальний зір, але ці заходи можуть зберегти зір.

Гостра закритокутова глаукома – невідкладний стан, оскільки рідина, яка накопичується в оці, тисне на оптичний нерв і може призвести до сліпоти. Гостра закритокутова глаукома спричиняє раптовий біль, почервоніння, затуманення зору чи нудоту. Більшість видів глаукоми є безболісними і розвиваються роками; на відміну від них гостра закритокутова глаукома розвивається у межах 1 год. Декотрі лікарські препарати, а також загальний стан здоров’я можуть підвищити ризик розвитку цього захворювання. Якщо у такому випадку вчасно не отримати лікування, ви можете втратити постіний зір упродовж одного або двох днів. Якісне лікування за допомогою спеціальних препаратів та хірургічного втручання можуть зупинити ушкодження та зберегти зір.

Пресбіопія – стан, за якого очі не можуть фокусуватися на ближніх предметах. Пресбіопія – це не хвороба, а стан, пов’язаний зі старінням, і перші прояви його спостерігаються після 40 років. Причиною пресбіопії є те, що з часом кришталик ока поступово втрачає еластичність. Люди з пресбіопією починають відчувати: вони не здатні сфокусувати погляд на близьких об’єктах; у них з’являється головний біль та відчуття напруження очей під час роботи або читання.

Дальтонізм – це стан, за якого людина не розрізняє певні кольори або відтінки кольорів. Найпоширенішою формою дальтонізму є нездатність розрізнити червоний та зелений кольори. Ще один тип дальтонізму – неможливість розрізнити блакитний і жовтий кольори. За третього, дуже рідкісного типу дальтонізму, людина не бачить жодних кольорів, окрім відтінків сірого. Здебільшого дальтонізм зумовлений генетикою. Він виникає унаслідок проблеми в нервових клітинах, котрі обрамляють сітківку. Через те, що у цих клітинах немає певних пігментів, вони не можуть реагувати на деякі кольори. Призвести до дальтонізму можуть також ті чи інші ліки й очні хвороби. Найчастіше на дальтонізм страждають чоловіки.

У хворих на діабет можуть розвиватись діабетичні захворювання очей – це назва групи захворювань очей. Усі вони призводять до зниження зору, навіть сліпоти. Найпоширенішою є діабетична ретинопатія, пов’язана з ушкодженням кровоносних судин сітківки ока. Спершу кровоносні судини можуть набухати, звідти в око можуть просочуватись компоненти плазми крові, але зазвичай на цьому етапі зір ще не погіршується. Поступово в деяких хворих у сітківці ока розростаються аномальні кровоносні судини, кров витікає у центр ока, затьмарює зір й іноді спричиняє відшарування сітківки. Хворі на діабет схильніші до захворювання на катаракту та глаукому. Тримайте рівень цукру в крові під контролем і щорічно проходьте обстеження очей, аби запобігти діабетичним захворюванням ока.

Під час закупорки слізної протоки сльози не витікають з ока, тому воно заповнюється слізьми і подразнюється. Очі завжди продукують сльози для захисту. За нормальношо стану вони витікають у маленький отвір, розташований у куточку ока біля носа. Якщо ця трубочка закупорюється, сльози не можуть витікати. Маленькі діти часто народжуються зі закупоркою слізної протоки, коли мембрана протоки неправильно відкривається. У дорослих інколи теж спостерігається такий стан, причиною якого є старіння, травма, інфекція чи пухлина. Протока може пробитися сама собою, а обережне промивання очей може принести полегшення. У випадках, коли причина закупорки набагато серйозніша, допомогти може медикаментозне лікування або операція.

Блефарит – це запалення повік, яке переважно виникає у місці росту вій. Сиптомами блефариту є почервоніння, подразнення та свербіння повік, утворення кірки. Причинами блефариту можуть бути бактерії, лупа та розацея. Блефарит незаразний і зазвичай не призводить до проблем зі зором. Делікатне умивання повік теплою водою та дитячим шампунем може бути достатнім для ефективного лікування. Проте лікар, запідозривши бактеріальну інфекцію, може вам порадити місцевий антибіотик. У тяжчих випадках лікар може призначити протизапальні очні краплі.