Алергічна реакція виникає, коли імунна система людини надмірно реагує на алерген або нешкідливу, за нормальних умов, речовину. До поширених алергенів належать клітини шкіри тварин, пилок квітів, пил, медикаменти, укуси комах, а також харчові продукти, наприклад, як арахіс, цитрусові й молюски. Здебільшого алергічні реакції незначні, але деякі можуть мати тяжку форму і загрожувати життю. Тяжкі реакції називають анафілаксією. Анафілаксія – невідкладний стан, оскільки за ненадання негайної медичної допомоги людина може померти. До заходів невідкладної медичної допомоги належить ін'єкція епінерфину (медикаментозного адреналіну).

Алкоголізм – стан, за якого організм стає фізично залежним від алкоголю. Люди, хворі на алкоголізм, продовжують пити навіть тоді, коли це може призвести до проблем зі здоров’ям, стосунками чи обов’язками. Проявами алкоголізму є збільшення дози алкоголю для досягнення потрібного ефекту, випивання на самоті, провали в пам’яті після випивання, втрата контролю над кількістю випитого, здатність не вживати їжі, ховання алкоголю, тремор зранку.

Алкогольне сп’яніння трапляється за вживання такої кількості алкоголю, якої достатньо для того, щоби змінити поведінку, обмежити фізичні й розумові здібності людини. У випадку, коли концентрація алкоголю в крові (ВАС) становить 0,08 проміле, згідно зі законом людина вважається такою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Залежно від ваги більшість людей досягають рівня 0,08 ВАС після 2—3 склянок спиртного упродовж 1 год. Однак реакція на алкоголь у різних людей неоднакова. Дехто п’яніє і від меншої кількості алкоголю. Це залежить від того, як організм абсорбує алкоголь та виводить його. Отруєння алкоголем трапляється, коли людина споживає велику кількість алкоголю упродовж короткого проміжку часу. Таке отруєння становить загрозу для життя і потребує невідкладної медичної допомоги. Причиною алкогольного отруєння часто є вживання надмірної кількості спиртних напоїв.

Алкогольний делірій трапляється тоді, коли людина вживала велику кількість алкоголю тривалий період, а відтак раптово перестала пити. Симптомами можуть бути тривога, депресія, головний біль, страхіття, втома, пітливість і мимовільне тремтіння. Серед важких симптомів можливі спантеличеність, галюцинації (біла гарячка) чи судомні напади. Симптоми алкогольного делірію можуть варіювати від того, наскільки багато ви вживали алкоголю. У важких випадках симптоми можуть становити загрозу життю.

   Алопеція – медичний термін,  що означає втрату волосся, чи облисіння. Цей термін застосовують для багатьох типів облисіння – від типової втрати волосся у чоловіків до облисіння, спричиненого хіміотерапією. Облисіння у чоловіків, яке є найпоширенішим типом утрати волосся, може прогресувати  впродовж певного періоду. Що раніше починається цей період, то більша у вас загроза облисіння. Деякі види випадіння волосся, викликані фізичним стресом, певними хворобами або хірургічним втручанням, можуть статися раптово. Окремі медичні препарати можуть також бути причиною випадіння волосся. Облисіння може бути наслідком основного захворювання, такого як вовчак або діабет. Вогнищева алопеція – аутоімуне захворювання, що призводить до випадіння волосся у вигляді шкірних плям у ділянці голови  й інших місцях тіла. Певні види випадіння волосся є постійними. Деякі види цієї проблеми можуть минути самі собою або за допомогою відповідного лікування.

Ліниве око – стан, коли мозок надає перевагу одному оку перед іншим. Незважаючи на те, що обидва ока є здоровими, мозок починає сприймати інформацію лише від одного. Така ситуація можлива за дитячої косоокості або тоді, коли одне око бачить краще ніж інше. Зазвичай амбліопія проявляється до 8 років. Що швидше проблему буде діагностовано, то легше її можна подолати. Лікування полягає у заклеюванні здорового ока, аби мозок був змушений використовувати слабше око.

Амебіаз – це кишкова інфекція, спричинена одноклітинним паразитом Entamaeba histolytica. Найчастіше захворювання трапляється у тропічних країнах, що мають погані санітарні умови. Більшість людей не відчувають жодних симптомів амебіазу, але у близько 10–20% інфікованих спостерігаються діарея, спазми в животі, надмірне газоутворення, підвищена температура тіла і втомлюваність. Амебіазом заражуються під час мандрівок у теплі країни через заражену їжу та воду. Проте хвороба може передаватися і від людини до людини через брудні руки або після контакту з ротом чи заднім проходом інфікованої особи.

Первинна аменорея означає відсутність менструацій до 16 років. У декотрих випадках дівчинка також може не мати будь-яких інших ознак пубертатного періоду, наприклад, лобкового волосся або збільшення грудей. Вторинна аменорея – відсутність менструації упродовж 6 місяців після зафіксованого менархе або трьох послідовних циклів. Існує три основні причини цієї проблеми – анатомічна, порушення яєчників, ендокринна.

Амілоїдоз – це група рідкісних захворювань, які вражають усі органи й тканини людини. Протеїни починають накопичуватись в організмі, вражаючи, зокрема, серце, нирки, кишківник, нервову систему, м’язи та шкіру. Тканини стають щільними, й органи можуть поступово припиняти нормально працювати. Амілоїдоз – серйозне захворювання. Прогноз на майбутнє залежить від того, яка частина тіла уражена. Майте на увазі, що інші поширеніші й менш серйозні захворювання можуть спричинити такі самі симптоми.

Анальна тріщина — невеликий розрив тканини ануса. Вона спричиняє біль та кровотечу, особливо під час випорожнення. У випадку, коли симптоми можуть бути тривожними, це — незагрозлива патологія. Анальні тріщини у дорослих виникають через запори, хронічну діарею, вагітність і хворобу Крона. Анальні тріщини — часте явище у немовлят. Зазвичай анальна тріщина загоюється самостійно. У рідкісних випадках хронічні анальні тріщини потребують таких методів лікування, як хірургічне втручання.