Антибіотикоасоційована діарея (ААД) — це часті водянисті випорожнення, які трапляються після приймання антибіотиків. Окрім знищення бактерій, що спричиняють інфекцію, антибіотики також можуть знищувати корисні бактерії у шлунково-кишковому тракті. Такі корисні бактерії зазвичай не дають шкідливим бактеріям надміру розмножуватися у кишківнику, завдяки чому створюється баланс. Приймання антибіотиків може порушити цей баланс і дати шкідливим бактеріям кількісну перевагу. Це може призвести до легкої чи тяжкої водянистої діареї — до 15—20 разів на день. Окрім того, у хворого можуть спостерігатися інші симптоми, наприклад, черевні судоми. У деяких випадках потрібно лише поповнювати баланс рідини в організмі. Лікар також може відмінити антибіотики. Проте у випадку, коли діарея має тяжкий стан, необхідна негайна медична допомога. До неї можуть належати внутрішньовенне вливання рідин та приймання нових антибіотиків. Найтяжчі випадки викликає бактерія, яку називають Clostridium difficile.

Апендицит — серйозна інфекція апендикса, відростка у вигляді маленької пальцеподібної трубки, розташованого в місці з’єднання товстого та тонкого кишківників. Близько половини пацієнтів з апендицитом відчувають біль у животі, який починається біля пупка, а згодом переміщується у нижню праву частину живота. Якщо швидко не розпочати лікування, апендикс, найімовірніше, лусне, поширюючи інфекцію черевною порожниною та спричиняючи перитоніт, загрозливий для життя. Хірургічне видалення апендикса, назване апендектомією, може запобігти цьому. Пік захворюваності припадає на вік від 10 до 30 років.

Апластична анемія виникає, коли кістковий мозок не може виробити достатньої кількості кров’яних клітин. За нестачі кров’яних клітин ви можете відчувати слабкість, задишку, стомлення, мати пришвидшене серцебиття, блідість шкірних покривів, кровоточивість ясен, синці, часті інфекції та кровотечі з носа. У половині випадків не існує чіткої причини такого захворювання. На думку експертів, апластичну анемію спричиняє те, що імунна система помилково атакує здорові клітини. Вагітність, деякі лікарські препарати, хіміотерапія, променева терапія, а також уроджені захворювання можуть викликати такий стан. Апластична анемія дуже підвищує ризик мати небезпечні для життя інфекційні захворювання. Важка форма апластичної анемії може призвести до смерті, якщо її не лікувати.

Лікування передбачає переливання крові, імуносупресори, трансплантацію кісткового мозку.

Асептичний менінгіт, або вірусний менінгіт, – це запалення у зоні навколо головного та спинного мозку. Зазвичай його спричиняє вірус, рідше – грибки, хвороби, котрі переносять комахи, й інші патології. Асептичний менінгіт переважно не настільки серйозний, наскільки бактеріальний менінгіт, що може становити загрозу для життя. До його симптомів належать висока температура, головний біль, біль у шиї та нерухомість шиї, нудота, надмірна втома, дезорієнтація, чутливість до світла. Найчастіше асептичний менінгіт минає самостійно за допомогою відпочинку, вживання великої кількості рідини та знеболювальних засобів. Проте будь-які ознаки менінгіту завжди вважаються невідкладним станом. Симптоми асептичного менінгіту часто такі самі, котрі спостерігаються у випадку бактеріального менінгіту, що за відсутності лікування становить загрозу для життя.

Асептичний менінгіт, або вірусний менінгіт, — інфекція у зоні навколо головного та спинного мозку. Зазвичай її спричиняє вірус. Рідше причиною є грибки, хвороби, які переносять комахи, й інші патології. У дітей асептичний менінгіт може викликати жар, нерухомість шиї та надзвичайну сонливість. Асептичний менінгіт — це серйозна хвороба, однак діти переважно повністю видужують після неї. Попри те, будь-які ознаки менінгіту завжди вважаються невідкладним станом. Симптоми асептичного менінгіту часто такі самі, як і під час бактеріального менінгіту, що за відсутності лікування становить загрозу для життя.

Аскаридоз – це інфікування круглими глистами (аскаридами), найбільшими  кишковими паразитами. Круглі черви поширені у всіх регіонах світу. Такі глисти існують у тонких кишках, а яйця червів виходять через кал. Якщо людина користується туалетом надворі або побутові стоки застосовують у вигляді добрива, земля може стати інфікованою яйцями глистів. Споживання продуктів, вирощених у зараженому ґрунті, або потрапляння пальців у рот після їхнього контакту з інфікованим брудом може призвести до зараження паразитами.  Аскариди можуть бути завдовжки 20–35 см. У більшості людей – випадки нетяжкі, а симптоми можуть бути відсутні. Проте у серйозних випадках можуть відбутися блокування кишківника чи інші тяжкі ускладнення, які потребують хірургічного втручання. Такі глисти можна знищити за допомогою відповідних медикаментів.

   Астигматизм – поширена вада ока, яка призводить до нечіткого зору. Якщо кришталик або рогівка – передня зовнішня прозора поверхня очного яблука – мають незначні дефекти, вони можуть заломлювати світло неправильно. Ви можете бачити спотворене зображення і зблизька, і здалека. Окуляри або контактні лінзи зазвичай вирішують цю проблему.

  Астма – хронічне захворювання, яке спричиняє набряк та звуження дихальних шляхів. Зазвичай діти з астмою майже весь час дихають нормально. Коли вони зазнають впливу таких тригерів (пускових чинників загострення), як дим, вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів, або контактують з алергеном, тоді дихальні шляхи набухають, і навколо них стискаються м'язи, внаслідок чого у дітей починаються кашель, задуха та хрипи. Астма належить до найпоширеніших хронічних захворювань у дітей. Хоч астма – серйозне захворювання, медикаменти допомагають тримати симптоми під контролем. Більшість хворих на астму дітей можуть бути активними, грати у спортивні ігри та нормально жити.

Астма — захворювання легенів, що спричиняє набрякання та заплення дихальних шляхів. Астма значно ускладнює процес дихання. У деяких хворих на астму симптоми помірні, але в інших можуть бути важкі симптоми, що заважають звичайному життю. Під час тяжкої форми астми існує ризик важкого, загрозливого для життя нападу астми. Симптоми нападу астми — це хрипи, відчуття стискання у грудній клітці, кашель і задишка. Лікарі достеменно не знають, що викликає астму, проте відомо, що на її перебіг впливає поєднання факторів зовнішнього середовища й генів. Тригери (безпосередні пускові чинники загострення астми), такі як куріння, забруднення повітря, алергії, фізичні вправи, стрес, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) і застуда, можуть призвести до нападів астми. Астма – захворювання, що триває все життя; її можна контролювати, але неможливо вилікувати. Уникання тригерів (причин нападів) астми та приймання медикаментів допомагають більшості хворих запобігати виникненню нападів і тримати перебіг хвороби під контролем.

Асцит – це стан, коли у черевній порожнині виникає зайва рідина. Захворювання печінки є найчастішою причиною асциту, але його можуть спричинити й інші патології, такі як застійна серцева недостатність, панкреатит і рак яєчників. Під асциту живіт може виглядати великим, також може бути біль і набряк у цій зоні. Коли ж накопичується велика кількість рідини, це може призвести до задишки. У певних випадках асцит може стати причиною серйозної інфекції. Однак у деяких хворих на асцит симптоми відсутні.