Епідемічний паротит – це заразне вірусне захворювання, що спричиняє хворобливе набрякання залоз, які виробляють слину. Вірус також викликає головний біль, болюче відчуття обличчя, лихоманку, біль у м'язах та горлі. Іноді епідемічний паротит може призводити до набряків в болю в яєчках у підлітків та дорослих чоловіків. Хвороба поширеніша серед дітей, але той, хто не мав щеплення або раніше не хворів на епідемічний паротит, може захворіти у будь-якому віці. Лікування передбачає: знеболювальні препарати, пакети з льодом, щоб зменшити набряки, відпочинок. Дітям та підліткам не потрібно давати аспірину, бо існує загроза рідкісної, але небезпечної  хвороби, яку називають синдромом Рея. Оскільки епідемічний паротит швидко поширюється, санітарно-епідеміологічна служба рекомендує ізолювати хворих на 5 днів після початку набрякання залоз. Більшість людей повністю одужують після епідемічного паротиту й отримують імунітет від цієї хвороби на все подальше життя. Завдяки регулярним щепленням епідемічний паротит сьогодні трапляється рідко.

  Епідермальні кісти (кісти сальної залози) – це маленькі гулі, які з'являються під поверхнею шкіри зазвичай на обличчі, шиї або тулубі. Вони повільно збільшуються та наповнені жировою або схожою на сир речовиною, що складається з білка кератину. Такі кісти часто з'являються унаслідок пошкодження волосяного фолікула чи серйозного травмування шкіри. Епідермальні кісти не шкідливі, але вони можуть подразнюватися та боліти у випадку, коли інфікуються.

Епідидиміт — набряк епідидимісу, трубки, через яку сперма рухається від яєчок. Найчастіше таке захворювання трапляється у чоловіків до 40 років. Неодноразовими причинами цього захворювання є бактерії з навколишнього середовища або збудники хворіб, що передаються статевим шляхом, які можуть поширюватися зі сечовивідних каналів або сечового міхура до епідидимісу. Хоч симптоми можуть бути болісними (і тривожними), пероральні антибіотики зазвичай швидко лікують епідидиміт.

  Епілепсія – це розлад мозку, коли нервові клітини у головному мозку стають гіперактивними і неправильно надсилають імпульси, викликаючи судоми. Існує багато різних видів нападів, які спричиняють низку симптомів. Ці напади  можуть тривати від декількох секунд до кількох  хвилин, кілька разів на день або рідше з певною періодичністю. Більшість людей відчувають однаковий  тип судом упродовж кожного нападу. Слабкі епілептичні напади, або абсанс призводять до  короткочасної фіксації погляду чи жувальних рухів. Часткові, або фокальні напади спричиняють невеликі, повторювані рухи, починаючи від смоктальних рухів і до нахилу голови разом  з іншими симптомами, зокрема галюцинації. Генералізовані тоніко-клонічні, або великі епілептичні напади змушують людину викрикувати,  падати та непритомніти, викликають вимушене скорочення м'язів, що призводить до нетримання сечі й конвульсій.

  На епілепсію може захворіти будь-яка людина, і зазвичай на те немає  чітких причин. Іноді причинами епілепсії можуть бути iнсульт, черепно-мозкова травма,  інфекція або хвороба головного мозку, пухлина, вроджені вади розвитку головного мозку, ниркова чи печінкова недостатність, інші захворювання. Лікування за допомогою протисудомних препаратів, хірургічне втручання або вагостимуляція може допомогти хворим на епілепсію контролювати свій стан. Дотримання дієти  з особливо високим умістом жирів  дає змогу  запобігти судомам  у дітей,  котрі страждають на епілепсію.

   Епілепсія – це захворювання, що вирізняється повторюваними нападами. Існує безліч різних видів нападів. Тип нападу в хворого залежить від того, яка частина мозку уражена і наскільки. Епілепсія, що призводить до часткових нападів, починається в одній локальній ділянці мозку. Часткові напади поділяють на прості й складні парціальні напади. Під час простих парціальних нападів хворий не втрачає свідомості й може реагувати на зовнішні стимули. За складних парціальних нападів люди втрачають свідомість на короткий проміжок часу.

   Епілепсії притаманні повторні напади. Існує багато різних типів нападів, залежно від того, яка частина мозку уражена та якою мірою. Епілепсія, що спричиняє парціальний напад, починається з аномальної активності в одній певній частині мозку. Парціальні напади розділяють на прості й складні. Під час простих парціальних нападів люди не втрачають свідомості й здатні реагувати на зовнішні подразники. Під час складних парціальних нападів люди втрачають свідомість на короткий час. Більшість людей з епілепсією можуть контролювати її прояви за допомогою ліків від нападів. У деяких випадках може бути застосоване хірургічне втручання з метою видалення клітинок пошкодженого мозку, що призводять до нападів.

Епілепсія – це стан, який характеризується судомними нападами. Скронева епілепсія різниться від інших тим, що починається з тієї частини мозку, що відповідає за опрацювання емоцій і короткочасну пам’ять. На жаль, порівняно з іншими формами, скронева епілепсія часто не реагує на протисудомні препарати, а хірургічне втручання може залишатися єдиним варіантом з метою зупинити напади епілепсії.

Епілепсія — це розлад мозку. Нервові клітини створюють незвичайні електричні сигнали, які викликають напади або конвульсії. Існує понад 32 різних видів нападів. Однак той, про який знає більшість людей, називають тоніко-клонічним нападом, або великим судомним нападом. Він призводить до напруження та смикання тіла. Коли у людини трапилося більш ніж два напади, вважається, що вона хвора на епілепсію. І епілепсія, і тоніко-клонічні напади можуть розпочатися у будь-якому віці. Епілепсію можна успадкувати, або вона може статися через розлади мозку, травми голови, контакт із токсинами чи навіть недосипання. Більшість нападів можна контролювати за допомогою медикаментів та хірургічного втручання.

Еректильна дисфункція – це постійна неспроможність досягти й утримувати ерекцію статевого члена у чоловіків. Нерегулярні труднощі з ерекцією є поширеним та нормальним явищем, а найчастішою причиною можуть бути алкоголь або стрес. Еректильна дисфункція становить постійну проблему. До неї можуть призвести певні медичні препарати, стрес, травми, високий кров’яний тиск, затвердіння артерій, цукровий діабет, інші порушення здоров'я. Хоч еректильна дисфункція частіше з’являється у чоловіків з віком, вона не є невідворотною, і лікування може допомогти у будь-якому віці. Еректильна дисфункція також може бути ознакою іншого захворювання, що потребує індивідуального лікування.