Амебіаз – це кишкова інфекція, спричинена одноклітинним паразитом Entamaeba histolytica. Найчастіше захворювання трапляється у тропічних країнах, що мають погані санітарні умови. Більшість людей не відчувають жодних симптомів амебіазу, але у близько 10–20% інфікованих спостерігаються діарея, спазми в животі, надмірне газоутворення, підвищена температура тіла і втомлюваність. Амебіазом заражуються під час мандрівок у теплі країни через заражену їжу та воду. Проте хвороба може передаватися і від людини до людини через брудні руки або після контакту з ротом чи заднім проходом інфікованої особи.

Первинна аменорея означає відсутність менструацій до 16 років. У декотрих випадках дівчинка також може не мати будь-яких інших ознак пубертатного періоду, наприклад, лобкового волосся або збільшення грудей. Вторинна аменорея – відсутність менструації упродовж 6 місяців після зафіксованого менархе або трьох послідовних циклів. Існує три основні причини цієї проблеми – анатомічна, порушення яєчників, ендокринна.

Амілоїдоз – це група рідкісних захворювань, які вражають усі органи й тканини людини. Протеїни починають накопичуватись в організмі, вражаючи, зокрема, серце, нирки, кишківник, нервову систему, м’язи та шкіру. Тканини стають щільними, й органи можуть поступово припиняти нормально працювати. Амілоїдоз – серйозне захворювання. Прогноз на майбутнє залежить від того, яка частина тіла уражена. Майте на увазі, що інші поширеніші й менш серйозні захворювання можуть спричинити такі самі симптоми.

Анальна тріщина — невеликий розрив тканини ануса. Вона спричиняє біль та кровотечу, особливо під час випорожнення. У випадку, коли симптоми можуть бути тривожними, це — незагрозлива патологія. Анальні тріщини у дорослих виникають через запори, хронічну діарею, вагітність і хворобу Крона. Анальні тріщини — часте явище у немовлят. Зазвичай анальна тріщина загоюється самостійно. У рідкісних випадках хронічні анальні тріщини потребують таких методів лікування, як хірургічне втручання.

Анафілактичний шок – це важка алергічна реакція, яка стрімко розвивається після впливу провокуючого чинника (алергену), наприклад, певної їжі, медикаментів, ужалення комах або контакту з латексом. У випадку, коли негайно не надати допомоги, він може бути смертельним. Телефонуйте за № 103 або викликайте швидку медичну допомогу відразу після підозри, що у вас чи у когось біля вас починається ця реакція. Ознаки анафілактичного шоку – проблеми з диханням, кропивниця, здавлення горла, запаморочення, блювання, втрата свідомості, які можуть виникнути і через хвилини, і через кілька годин після впливу алергену.  Укол епінефрину (адреналіну) може зупинити реакцію. Лікар може також дати вам інші препарати, наприклад, антигістамінні або стероїдні. Якщо у вас – анафілаксія (часті випадки розвитку анафілактичного шоку), лікар може запропонувати вам носити зі собою комплект для швидкої допомоги, аби скористатись ним у випадку майбутніх нападів.

Ангіоедема – набряк під шкірою, що найчастіше трапляється внаслідок алергічної реакції, аналогічно до кропивниці. Однак кропивниця – це набряклі пухирці на шкірі, ангіоедема ж – припухлість під шкірою, вона часто з'являється навколо очей і губ. У людей може розвинутися ангіоедема і кропивниця як реакція на укус комахи чи домашньої тварини, на медикаменти, вживання певної їжі, вплив сонця або інших подразників. Здебільшого конкретної причини знайти не вдається. Ви можете лікувати легкі форми в домашніх умовах. У декого може виникнути хронічна ангіоедема, а важкі випадки, що можуть призвести до утрудненого дихання, можуть загрожувати життю.

Аневризма аорти найчастіше трапляється в черевному відділі, але ¼ з них – у грудному відділі. Найчастішою причиною є атеросклероз. Аневризма виникає тоді, коли зовнішня стінка аорти – основної артерії, яка постачає кров до організму, – роздувається мов кулька. У випадку розриву чи розшарування може виникнути внутрішня кровотеча, дуже небезпечна для життя. Здебільшого аневризми безсимптомні, навіть попри великий розмір. Проте іноді можливий біль у грудях чи спині, охриплість або задишка. Розрив аневризми аорти зазвичай смертельний. Для профілактики розриву необхідний скринінг та раннє лікування медикаментами чи оперативно.

Аневризма головного мозку – слабке місце у кровоносній судині мозку, яке надувається та наповнюється кров’ю. У випадку, коли в такому місці судина розірветься, це може призвести до крововиливу в мозок. Один зі симптомів такого розриву називають “найсильнішим головним болем у житті”. Розрив аневризми головного мозку може спричинити інсульт або смерть, тому в такій ситуації вкрай важлива негайна медична допомога. Проте до самого моменту розриву аневризма головного мозку може зовсім себе не проявляти. Якщо ви курите чи маєте високий кров’яний тиск, атеросклероз або інші фактори ризику, вам необхідно регулярно проходити скринінгові обстеження. Раннє виявлення аневризми судин головного мозку значно полегшує її лікування. Типовим лікуванням є моніторинг та операція.

Аневризма черевного відділу аорти – це стан, коли стінка аорти, головної артерії, що переносить кров у організм, послаблюється і надувається у черевній порожнині, мов надувна кулька. Причиною аневризми може бути куріння, високий кров’яний тиск і атеросклероз (затвердіння артерій). Якщо аневризму вчасно не діагностувати і не лікувати, вона може розірватися і спричинити масивну внутрішню кровотечу, загрозливу для життя. Під час розриву аневризми аорти ви можете відчути раптовий біль, втратити свідомість і отримати шок. Однак доки аневризма не розірвалася, вона може нічим не проявлятися. Аневризму черевного відділу аорти на ранній стадії, коли її ще можна вилікувати, може визначити лише профілактичний скринінг. Лікування передбачає операцію або спостереження за розвитком цього стану.

  Анемія —це стан, за якого в організмі не вистачає червоних кров’яних тілець, щоб доставити кисень у тканини. Анемія може спричинити втому, блідість шкірних покривів, слабкість, запаморочення, головний біль, біль у грудях і задишку. Існує кілька типів анемії та її причин, у тому числі втрата крові, авітаміноз. Вагітність, у хронічні захворювання, рак і аутоімунні захворювання також призводять до анемії. Залежно від виду анемії застосовують декілька різних методів лікування.