Астигматизм – поширена вада ока, яка призводить до нечіткого зору. Якщо кришталик або рогівка – передня зовнішня прозора поверхня очного яблука – мають незначні дефекти, вони можуть заломлювати світло неправильно. Ви можете бачити спотворене зображення і зблизька, і здалека. Окуляри або контактні лінзи зазвичай вирішують цю проблему.

  Астма – хронічне захворювання, яке спричиняє набряк та звуження дихальних шляхів. Зазвичай діти з астмою майже весь час дихають нормально. Коли вони зазнають впливу таких тригерів (пускових чинників загострення), як дим, вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів, або контактують з алергеном, тоді дихальні шляхи набухають, і навколо них стискаються м'язи, внаслідок чого у дітей починаються кашель, задуха та хрипи. Астма належить до найпоширеніших хронічних захворювань у дітей. Хоч астма – серйозне захворювання, медикаменти допомагають тримати симптоми під контролем. Більшість хворих на астму дітей можуть бути активними, грати у спортивні ігри та нормально жити.

Астма — захворювання легенів, що спричиняє набрякання та заплення дихальних шляхів. Астма значно ускладнює процес дихання. У деяких хворих на астму симптоми помірні, але в інших можуть бути важкі симптоми, що заважають звичайному життю. Під час тяжкої форми астми існує ризик важкого, загрозливого для життя нападу астми. Симптоми нападу астми — це хрипи, відчуття стискання у грудній клітці, кашель і задишка. Лікарі достеменно не знають, що викликає астму, проте відомо, що на її перебіг впливає поєднання факторів зовнішнього середовища й генів. Тригери (безпосередні пускові чинники загострення астми), такі як куріння, забруднення повітря, алергії, фізичні вправи, стрес, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) і застуда, можуть призвести до нападів астми. Астма – захворювання, що триває все життя; її можна контролювати, але неможливо вилікувати. Уникання тригерів (причин нападів) астми та приймання медикаментів допомагають більшості хворих запобігати виникненню нападів і тримати перебіг хвороби під контролем.

Асцит – це стан, коли у черевній порожнині виникає зайва рідина. Захворювання печінки є найчастішою причиною асциту, але його можуть спричинити й інші патології, такі як застійна серцева недостатність, панкреатит і рак яєчників. Під асциту живіт може виглядати великим, також може бути біль і набряк у цій зоні. Коли ж накопичується велика кількість рідини, це може призвести до задишки. У певних випадках асцит може стати причиною серйозної інфекції. Однак у деяких хворих на асцит симптоми відсутні.

Атипові родимки – це новоутворення шкіри неракового походження, що часто нагадують меланому (ракову пухлину). Зазвичай вони неправильної форми і різного кольору, з нечіткими контурами, їх розмір перевищує розмір гумки від олівця. Невуси можуть виникати у будь-якій частині тіла. Люди з атиповими невусами належать до групи підвищеного ризику розвитку меланоми. Що більше у Вас таких невусів, то вищий ризик розвитку меланоми. Проте більшість невусів (атипових або інших) ніколи не малігнізується. Їх можна видалити у випадку, коли вони викликають підозру в лікаря.

Атопічний дерматит – поширене шкірне захворювання, яке найчастіше виникає на першому році життя. Хоча ця проблема може існувати впродовж життя, ситуації, коли він уперше з'являється в дорослому віці, – нетипові. Люди, хворі на астму, сінну лихоманку або атопічний дерматит, часто передають атопічний дерматит своїм дітям. У багатьох дітей з атопічним дерматитом розвивається сінна лихоманка чи астма. Атопічний дерматит проявляється у вигляді шаруватих червоних ділянок, які дуже сверблять. Різні подразники й алергени можуть загострити перебіг цього захворювання. Полегшити його можна за допомогою медикаментів та змін у щоденному способі життя.

Аутизм – це розлад розвитку нервової системи, який характеризується порушеннями комунікації, соціальної взаємодії та іншими поведінковими проблемами. Аутизм може проявлятися і в легкій, і у важкій формі. Маленькі дітки з такою хворобою можуть здаватися нечуйними, замкненими. У дошкільному віці діти з аутизмом часто уникають прямого погляду в очі й не відкликаються на своє ім’я. Вони також часто не здатні зрозуміти ані висловлювань людей, ані соціальних сигналів. Багато дітей з аутизмом люблять знову і знову повторювати певні рухи, наприклад, похитуватися взад-уперед або крутити різні предмети в руках. Спеціальні навчальні програми допоможуть розвинути у дитині соціальні та комунікаційні навички, а симптоми тривожності й депресії можна полегшити за допомогою ліків.

Афтозний стоматит – це невеликі виразки у ротовій порожнині. Найчастіше вони з’являються на язикові та внутрішній стороні щоки, внутрішній стороні губ, в основі ясен або на м’якому піднебінні. Афтозний стоматит часто болючий. Однак зазвичай виразки минають самі собою і не потребують жодного лікування. Причина афтозного стоматиту досі достеменно невідома; можливим збудником хвороби називають фізичний та емоційний стрес. Афтозний стоматит не є онкологією і ніколи не перетворюється на онкологію. Він також не має нічого спільного з вірусом герпесу. Для запобігання інфекції важливо дотримуватися правильної гігієни ротової порожнини.

Ахалазія – рідкісний стан, за якого ускладнюється надходження їжі й рідини зі стравоходу в шлунок. Причиною цього є проблеми з м’язами, нервами стравоходу та нижнього стравохідного сфінктера (м’яза, що в нормальному стані повинен би розслаблятися і давати змогу їжі просуватися крізь нього). Достеменно невідомо першопричини пошкоджень м’язів та нервових закінчень. Серед ймовірних причин називають інфекції й аутоімунні захворювання. Зазвичай ахалазія уражає людей 25–60 років та іноді дітей. Полегшити прояви ахалазії можна за допомогою ліків, ін’єкцій, ендоскопії або операції. У випадку, коли ахалазію не лікувати, це може призвести до недоїдання та сильної загальної слабкості.

Багатоформна ексудативна еритема – рідкісне та потенційно серйозне шкірне захворювання. Вона призводить до висипу та пухирів на всій поверхні шкіри. Існує два види цього захворювання. Віруси, такі як герпес, зазвичай спричиняють інфекційно-алергічну (ідіопатичну) форму ексудативної еритеми, що має легший перебіг. Натомість алергічні реакції викликають токсико-алергічну (симптоматичну) форму ексудативної еритеми, яка може навіть загрожувати життю. Цю форму також іноді називають синдромом Стівенса–Джонсона. Таке захворювання можуть спровокувати багато медикаментів, наприклад, певні антибіотики, седативні препарати та нестероїдні протизапальні знеболювальні препарати.