Міоми матки — достатньо поширені доброякісні пухлиноподібні утворення в матці. Вони зазвичай ростуть повільно, але можуть набути ваги близько 1 кг. Міомам матки для росту потрібен жіночий гормон естроген, тому вони найпоширеніші серед жінок дітородного віку. Маленькі міоми часто ніяк себе не проявляють. Більші міоми можуть викликати відчуття наповненості в животі, коліки, посилення та подовження менструальних кровотеч, часте сечовипускання та біль під час статевих актів.

Міотонічна дистрофія – спадкова форма м’язової дистрофії, яка часто проявляється у 20-30 років і згодом прогресує. Хвороба призводить до всихання та слабкості м’язів. Окрім цього, незрідка вражаються очі й серце. Через проблеми з м’язами, що виникли внаслідок міотонічної дистрофії, хворому важко відпускати дверну ручку або руку іншої людини під час рукостискання; врешті-решт хворому важко ходити. Існує два типи міотонічної дистрофії, пов’язані зі змінами у двох генах. Прояви обох типів частково збігаються. Тип 2 зазвичай має легшу форму ніж тип 1. Діти можуть народжуватися зі серйозною, іноді смертельно небезпечною формою типу 1, яку називають вродженою міотонічною дистрофією. Міотонічна дистрофія не лікується, але допоміжні засоби у процесі ходіння та певні медикаменти можуть полегшити деякі наслідки захворювання.

Місцева токсичність анестетиків виникає тоді, коли кількість місцевого анестетика в одній ділянці надто висока. Локальну анестезію часто використовують у медичній і стоматологічній практиці для знечулення певної частини тіла. Переважно – це безпечна процедура, але за дуже великої дози або надто швидкого виведення можуть з'явитися хворобливі симптоми. Місцева токсичність анестезії може спричинити запаморочення, сплутаність свідомості, ненормальний присмак, втрату свідомості або судоми, а у важких випадках – навіть смерть.

Мозолі й затвердіння – ділянки грубої, затверділої шкіри на руках та стопах. По суті, це – природний захист організму від постійного тиску чи тертя на одну ділянку, наприклад, через носіння тісного взуття або роботу з ручними інструментами. Затвердіння – переважно неболючі загрубілі ділянки на долонях чи підошвах стопи, які не створюють дискомфорту; натомість мозолі – менші за розміром і болючі, вони зазвичай з’являються зверху та на боках пальців ніг. Хоча мозолі й затвердіння не становлять загрози здоров’ю, їх потрібно вилікувати, якщо вони дошкуляють.

Молоткоподібне викривлення пальця ноги – це стан, під час якого один з малих суглобів пальця ноги аномально викривлюється, унаслідок чого палець закручується донизу, ніби кіготь. Викривитися може середній або верхній суглоб пальця. Здебільшого деформація уражає другий палець, але іноді викривитися можуть й інші пальці ноги. Найчастіше проблеми з пальцями стаються через погано підібране, замале взуття або високі підбори. Тісне взуття стискає пальці, тому з часом сухожилля та м’язи скорочуються і палець викривлюється. Унаслідок молоткоподібного викривлення у пальці з’являється постійний біль, мозолі, затвердіння і стає важко ходити. Таке викривлення пальця лікують накладанням шини, розтягуванням, просторим взуттям на низьких підборах, вправами для пальця й оперативним втручанням у складних випадках.

Молоткоподібний палець – травма кінчика пальця, за якої розтягується або рветься сухожилля, що утримує цей палець. Така травма найчастіше трапляється під час занять спортом, коли у кінчик пальця вдаряє м’яч. Після удару ви відчуєте біль, набряк і не зможете випрямити палець. З метою уникнення незворотного пошкодження дуже важливо вчасно звернутися до лікаря. Зазвичай для випрямлення молоткоподібного пальця накладають спеціальну шину, але іноді необхідна операція.

Молочниця, або кандидоз – це грибкова інфекція у роті. Вона виникає, коли дріжджоподібних грибків типу Candida albicans, що завжди є в організмі, стає занадто багато. Молочниця у роті зазвичай проявляється у вигляді білуватих плям на язиці й на внутрішньому боці щік. Хоч молочниця минає сама собою, лікування протигрибковими препаратами пришвидшує одужання. У випадку, коли імунна система пригнічена, молочниця може поширитись і на інші частини тіла й перетворитись на серйозну інфекцію.

Молочниця (кандидоз) – це грибкова інфекція у роті. Вона викликає білуваті плями на язиці та внутрішньому боці щік. Грибок, який спричиняє молочницю, – Candidas albicans, розвивається, коли ваша імунна система слабшає. Немовлята, літні люди та люди з хронічними захворюваннями частіше хворіють на молочницю у роті, ніж інші. Проте вона може з’явитись у будь-кого, особливо після приймання антибіотиків. Молочниця може минути сама собою, хоча іноді необхідне й медикаментозне лікування.

  Мононуклеоз, який часто називають “хворобою поцілунків”, — поширена інфекція, викликана зазвичай вірусом Епштейн-Барра. До симптомів належать крайня втома, біль у горлі, жар, висип, втрата апетиту, болі у м’язах, а також набряк лімфатичних вузлів і селезінки. Вірус Епштейн-Барра простежується у багатьох людей, котрі не мають будь-яких симптомів мононуклеозу. Хвороба може тривати від 10 днів до 3 місяців. Вірус поширюється через слину і часто діагностується у підлітків. Медичного лікування мононуклеозу не існує. Хвороба минає сама, коли хворий багато відпочиває.

Морська хвороба – це відчуття нездужання та нудоти під час їзди на машині, автобусі, плавання у човні чи польоту в літаку. На думку знавців, морська хвороба виникає тоді, коли сенсорні сигнали про рух у мозку, очах та внутрішньому вусі починають конфліктувати. Деяким людям стає краще, коли вони фокусують погляд на горизонті або нерухомих об’єктах. Існує також багато різних медпрепаратів, що запобігають морській хворобі.