Spina bifida – уроджений дефект нервової трубки, під час якого хребет не повністю закривається перед народженням. Це спричиняє випинання спинного мозку і тканин, котрі його оточують зі спини дитини, що призводить до ушкодження нервів. Спіна біфіда може викликати слабкість у стегнах і ногах, частковий або повний параліч, втрату контролю над сечовим міхуром чи кишківником, судомні напади, аномалії розвитку ніг і ступнів, надмірне накопичення рідини усередині черепа і відсутність здатності до навчання. Лікарі не можуть точно визначити причини цього захворювання, але вважають, що рівень фолієвої кислоти упродовж раннього періоду вагітності може відігравати важливу роль у розвитку захворювання. Spina bifida у більшості випадків діагностується ще під час вагітності.

Ліниве око – стан, коли мозок надає перевагу одному оку перед іншим. Незважаючи на те, що обидва ока є здоровими, мозок починає сприймати інформацію лише від одного. Така ситуація можлива за дитячої косоокості або тоді, коли одне око бачить краще ніж інше. Зазвичай амбліопія проявляється до 8 років. Що швидше проблему буде діагностовано, то легше її можна подолати. Лікування полягає у заклеюванні здорового ока, аби мозок був змушений використовувати слабше око.

Асептичний менінгіт, або вірусний менінгіт, — інфекція у зоні навколо головного та спинного мозку. Зазвичай її спричиняє вірус. Рідше причиною є грибки, хвороби, які переносять комахи, й інші патології. У дітей асептичний менінгіт може викликати жар, нерухомість шиї та надзвичайну сонливість. Асептичний менінгіт — це серйозна хвороба, однак діти переважно повністю видужують після неї. Попри те, будь-які ознаки менінгіту завжди вважаються невідкладним станом. Симптоми асептичного менінгіту часто такі самі, як і під час бактеріального менінгіту, що за відсутності лікування становить загрозу для життя.

Аскаридоз – це інфікування круглими глистами (аскаридами), найбільшими  кишковими паразитами. Круглі черви поширені у всіх регіонах світу. Такі глисти існують у тонких кишках, а яйця червів виходять через кал. Якщо людина користується туалетом надворі або побутові стоки застосовують у вигляді добрива, земля може стати інфікованою яйцями глистів. Споживання продуктів, вирощених у зараженому ґрунті, або потрапляння пальців у рот після їхнього контакту з інфікованим брудом може призвести до зараження паразитами.  Аскариди можуть бути завдовжки 20–35 см. У більшості людей – випадки нетяжкі, а симптоми можуть бути відсутні. Проте у серйозних випадках можуть відбутися блокування кишківника чи інші тяжкі ускладнення, які потребують хірургічного втручання. Такі глисти можна знищити за допомогою відповідних медикаментів.

  Астма – хронічне захворювання, яке спричиняє набряк та звуження дихальних шляхів. Зазвичай діти з астмою майже весь час дихають нормально. Коли вони зазнають впливу таких тригерів (пускових чинників загострення), як дим, вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів, або контактують з алергеном, тоді дихальні шляхи набухають, і навколо них стискаються м'язи, внаслідок чого у дітей починаються кашель, задуха та хрипи. Астма належить до найпоширеніших хронічних захворювань у дітей. Хоч астма – серйозне захворювання, медикаменти допомагають тримати симптоми під контролем. Більшість хворих на астму дітей можуть бути активними, грати у спортивні ігри та нормально жити.

Атопічний дерматит – поширене шкірне захворювання, яке найчастіше виникає на першому році життя. Хоча ця проблема може існувати впродовж життя, ситуації, коли він уперше з'являється в дорослому віці, – нетипові. Люди, хворі на астму, сінну лихоманку або атопічний дерматит, часто передають атопічний дерматит своїм дітям. У багатьох дітей з атопічним дерматитом розвивається сінна лихоманка чи астма. Атопічний дерматит проявляється у вигляді шаруватих червоних ділянок, які дуже сверблять. Різні подразники й алергени можуть загострити перебіг цього захворювання. Полегшити його можна за допомогою медикаментів та змін у щоденному способі життя.

Аутизм – це розлад розвитку нервової системи, який характеризується порушеннями комунікації, соціальної взаємодії та іншими поведінковими проблемами. Аутизм може проявлятися і в легкій, і у важкій формі. Маленькі дітки з такою хворобою можуть здаватися нечуйними, замкненими. У дошкільному віці діти з аутизмом часто уникають прямого погляду в очі й не відкликаються на своє ім’я. Вони також часто не здатні зрозуміти ані висловлювань людей, ані соціальних сигналів. Багато дітей з аутизмом люблять знову і знову повторювати певні рухи, наприклад, похитуватися взад-уперед або крутити різні предмети в руках. Спеціальні навчальні програми допоможуть розвинути у дитині соціальні та комунікаційні навички, а симптоми тривожності й депресії можна полегшити за допомогою ліків.

Бронхіоліт — поширена серед дітей легенева інфекція, яка може спричинятись кількома різними вірусами. Віруси, що викликають бронхіоліт, передаються від людини до людини через кашель і чхання. Бронхіоліт зазвичай виникає у дітей до 2 років, головно у немовлят 3—6 місяців. Початок захворювання схожий на застуду, але пізніше починаються утруднене дихання, часте серцебиття, хрипи, лихоманка або посиніння шкіри.

Зазвичай сеча тече лише в одному напрямку — з нирок через трубочки, які називають сечоводами, до сечового міхура. Якщо сеча тече у зворотному напрямку — зі сечового міхура через сечоводи до нирок, — це називають везико-уретеральним рефлюксом. Таке захворювання найпоширеніше серед немовлят і дітей. Воно може бути первинним чи вторинним. Під час первинного везико-уретерального рефлюксу діти народжуються з дефектом клапану, який повинен блокувати потік сечі у зворотному напрямку зі сечового міхура до нирок. Вторинний везико-уретеральний рефлюкс пов’язаний зі закупоркою, переважно через інфекцію сечовивідних шляхів. Найпоширеніша ознака везико-уретерального рефлюкса — інфекція сечовивідних шляхів. Помірний везико-уретеральний рефлюкс у дітей часто минає сам собою. У важких випадках дітям можуть знадобитись медикаменти або хірургічне втручання. Іноді везико-уретеральний рефлюкс може призвести до ураження нирок, якщо його не лікувати. Інфекцію сечовивідних шляхів завжди потрібно лікувати антибіотиками.

Вентрикулосептальний дефект – це отвір у серці, який іноді трапляється у немовлят під час народження.  У рідкісних випадках вентрикулосептальний дефект може розвиватись у дорослих після серцевого нападу. Лікарям невідомо, що спричиняє виникнення цієї проблеми у декотрих новонароджених. Якщо отвір маленький, жодних симптомів може і не бути. Якщо ж отвір великий, він може викликати задишку, блідість, посиніння шкіри, недостатнє набирання малюком ваги, пришвидшене дихання і серцебиття.