Абсцес шкіри – запалена порожнина з гноєм, який розвивається під поверхнею шкіри. Це призводить до набряку, болю і подразнення на шкірі. Припухлість може здаватись заповненою рідиною під час натискання. Площа почервоніння незрідка поширюється за межі припухлості. Так звані фурункули або абсцеси шкіри частіше з'являються в місцях, де людина більше потіє чи спостерігається тертя, – під пахвами, на сідницях, обличчі або шиї.

Золотистий стафілокок і стрептококова інфекція є основною причиною. Такі бактерії можуть проникати в шкіру через порізи, потертості й запалені волосяні фолікули.

Окремі абсцеси шкіри розриваються та дренуються самостійно, інші потрібно лікувати у лікаря. Бактерії від абсцесів шкіри небезпечні, якщо вони поширюються в кров, лімфатичні вузли чи глибші тканини.

Аневризма черевного відділу аорти – це стан, коли стінка аорти, головної артерії, що переносить кров у організм, послаблюється і надувається у черевній порожнині, мов надувна кулька. Причиною аневризми може бути куріння, високий кров’яний тиск і атеросклероз (затвердіння артерій). Якщо аневризму вчасно не діагностувати і не лікувати, вона може розірватися і спричинити масивну внутрішню кровотечу, загрозливу для життя. Під час розриву аневризми аорти ви можете відчути раптовий біль, втратити свідомість і отримати шок. Однак доки аневризма не розірвалася, вона може нічим не проявлятися. Аневризму черевного відділу аорти на ранній стадії, коли її ще можна вилікувати, може визначити лише профілактичний скринінг. Лікування передбачає операцію або спостереження за розвитком цього стану.

Апендицит — серйозна інфекція апендикса, відростка у вигляді маленької пальцеподібної трубки, розташованого в місці з’єднання товстого та тонкого кишківників. Близько половини пацієнтів з апендицитом відчувають біль у животі, який починається біля пупка, а згодом переміщується у нижню праву частину живота. Якщо швидко не розпочати лікування, апендикс, найімовірніше, лусне, поширюючи інфекцію черевною порожниною та спричиняючи перитоніт, загрозливий для життя. Хірургічне видалення апендикса, назване апендектомією, може запобігти цьому. Пік захворюваності припадає на вік від 10 до 30 років.

Врослий ніготь – це стан, за якого край нігтя на нозі вростає у шкіру. Найпоширеніші причини такого нігтя – неправильно підібране взуття та неправильне обрізання нігтів. Зазвичай врослі нігті трапляються у дорослих. Врослий ніготь призводить до почервоніння, болю, набряку, а у деяких випадках – і до інфікування пальця. Здебільшого ніготь вростає на великому пальці ноги.

Кишкова непрохідність – важкий і болісний стан, за якого одна петля кишківника входить в іншу, ніби підзорна труба. Такий стан створює бар’єр для проходження їжі кишківником і блокує кровопостачання у цю частину кишківника. Саме така кишкова непрохідність найчастіше трапляється у дітей, особливо хлопчиків до року. В старших дітей і дорослих вона спостерігається рідше. Чому в немовлят стається інвагінація кишківника, – невідомо, але відомо, що у старших дітей непрохідність може з’явитися після вірусу чи кишкового грипу. В рідкісних випадках причиною інвагінації кишківника може бути пухлина чи апендицит. У такій ситуації дуже важливо своєчасно отримати лікування, а у серйозних випадках може бути потрібне оперативне втручання. Без лікування непрохідність може призвести до смерті.

Кров'яні згустки у нозі формуються, коли кров згущується і збирається у вені стегна чи литки. Небезпеку становить те, що згусток глибоко в нозі, зокрема у стегні, може відірватися з того місця, надійти до легень і там заблокувати потік крові. Цю патологію називають емболією легень, яка може завдати серйозної шкоди легеням та іншим органам і викликати смерть. Сидіння упродовж тривалого часу або постільний режим, ушкодження нижньої частини тіла, наприклад, перелом стегна, можуть спричинити появу кров'яного згустку в нозі. У такому випадку хворий може відчувати біль у тій ділянці, де утворився згусток, або не мати жодних симптомів. Антикоагулянти чи розріджувачі крові можуть допомогти попередити формування або збільшення кров'яного згустку.

Непрохідність кишківника – це стан, за якого частина кишківника певною мірою або цілковито закупорюється. Калові маси, рідина та гази накопичуються в кишківнику, оскільки не можуть просунутися ним та вийти назовні. Ознаками непрохідності можуть бути біль, закреп і блювання. Якщо закупорювання не минає, то в кишківник перестає надходити кров, а це може призвести до фатальних наслідків. Термінова госпіталізація практично гарантує повне одужання.

Паратонзилярний абсцес – гнійне утворення, що формується біля мигдаликів у задній частині горла.

Пахова грижа — це різновид грижі, який утворюється в паховому каналі. Надлишок жиру або частина кишківника можуть випинатися через щілину в м'язовій стінці. Ви можете відчувати або бачити гулю, що може спричинити біль. Хоча такий тип грижі поширеніший серед чоловіків, він трапляється і в жінок. Більшість жінок, котрі хворіють на пахову грижу, народились із успадкованою схильністю до неї. Пахову грижу можуть викликати вагітність і закрепи. Якщо у вас — пахова грижа, вам потрібно звернутись до лікаря. Лікування полегшить симптоми. Іноді доводиться вдаватись до операції.

За пахової грижі певні тканини (зазвичай – частина кишківника) проштовхуються через слабку ділянку нижніх м’язів живота і вилазять під шкірою. Це спричиняє здуття у ділянці паху, яке може бути болючим, зокрема під час кашлю, нахиляння вперед або за спроби підняти щось важке. До пахової грижі можуть призвести вроджене слабке місце у черевній стінці, важка атлетика, напружування, хронічний кашель. Сама собою пахова грижа не є небезпечною, але може спричинити серйозні ускладнення. Пахова грижа з часом може стати лише більшою і завжди потребує хірургічного втручання.