Інтоксикація виникає, коли ви приймаєте будь-які хімічні речовини або наркотики, які впливають на ваш психічний і фізичний стан. Такі наркотики можуть містити маріхуану, кокаїн, героїн, опіум, амфетамін, метамфетамін, фенілциклідин, диетиламід лізергінової кислоти (ЛСД) та екстазі. Ви можете також випадково отруїтись хімікатами або їхніми випарами, наприклад, ртуттю, засобами для чищення, дезінфікуючими засобами, пестицидами, бензином та випарами фарби. Інтоксикація виникає через те, що наркотики та хімікати змінюють сигнали, що надходять до мозку та виходять з нього. Симптоми інтоксикації можуть різнитись залежно від виду наркотиків або хімікатів, які ви прийняли. Інтоксикація може спричинити ейфорію, уповільнену реакцію, запаморочення, сплутаність свідомості, пришвидшене серцебиття, параною, нудоту, галюцинації, підвищення температури тіла, хибні судження, порушення морально-соціальних заборон та рівноваги, падіння, невпевнене управління автомобілем, оніміння, безсоння, зміни емоцій, підвищену чутливість, занепокоєння, пітливість, стискування зубів, зниження апетиту й агресивну поведінку. Певні наркотики та хімікати можуть призвести до інсульту, коми та смерті.

Радон – це радіоактивний газ, який трапляється у гірських породах, ґрунті, воді, певних будівельних матеріалах та природньому газі.  Вдихання великої кількості радону упродовж тривалого періоду може спричинити рак легенів. Найчастіше першими симптомами є задишка, втома, кашель і втрата ваги. Радону не властивий ні запах, ні колір, ні смак, тому ви можете не мати уявлення, що контактуєте з небезпечною кількістю радону, хіба тоді, коли спеціально не перевірите власне помешкання на вміст цього газу. Радон може потрапити до вас у помешкання чи будівлю, де ви працюєте, через тріщини у стінах, фундамент або цокольний поверх. Радон також може бути і у водопостачанні, якщо у вас – своя криниця. Оскільки цей газ важчий за повітря, то радон здебільшого сконцентрований на нижніх поверхах або у підвалі будинку.

Медикаментозна алергія — це алергічна реакція на медичні препарати. Найчастіше алергію спричиняють пеніцилін, сульфаніламідні препарати, барбітурати, аспірин, нестероїдні й протисудомні препарати, рентгеноконтрастні засоби. Внутрішньом’язові ін’єкції препарату частіше викликають алергічну реакцію, ніж його пероральне приймання. Найважча алергічна реакція — анафілаксія, яка охоплює все тіло. У вас можуть розпочатись труднощі з диханням, пришвидшене серцебиття, ви можете втратити свідомість. Анафілаксія потребує негайної медичної допомоги у лікарні. Симптоми медикаментозної алергії можуть різнитись — від легкого свербежу та кропив’янки до лихоманки та блювання. Рецептурні й безрецептурні препарати від алергії та припинення приймання препарату-алергену зазвичай усувають реакцію.

Місцева токсичність анестетиків виникає тоді, коли кількість місцевого анестетика в одній ділянці надто висока. Локальну анестезію часто використовують у медичній і стоматологічній практиці для знечулення певної частини тіла. Переважно – це безпечна процедура, але за дуже великої дози або надто швидкого виведення можуть з'явитися хворобливі симптоми. Місцева токсичність анестезії може спричинити запаморочення, сплутаність свідомості, ненормальний присмак, втрату свідомості або судоми, а у важких випадках – навіть смерть.

Остеопороз – це хвороба, під час якої кістки стають крихкі й легко ламаються. Часто першим приводом для хвилювання є зламана кістка. Запобігти остеопорозу чи сповільнити його прогресування можна вживаючи їжу, багату на кальцій, вітамін D, фрукти й овочі. Медикаментами можна зміцнити кістки, запобігти остеопорозних переломів. Зміцненню кісток також сприяють регулярні фізичні вправи.

Отруєння алкоголем унаслідок вживання великої кількості алкогольних напоїв за короткий період небезпечне для життя. Ця проблема також може виникнути під час споживання домашніх продуктів, які містять алкоголь. У процесі зростання вмісту алкоголю в організмі він впливає на нервові центри, що контролюють дихання, ритм серця та блювотний рефлекс. За відсутності лікування отруєння алкоголем може призвести до судом, коми і смерті. Отруєння алкоголем – невідкладний стан, який потребує негайної медичної допомоги, навіть за наявності лише кількох симптомів.

  Отруїтися аспірином можна раптово – після приймання великої дози аспірину чи поступово –  після приймання менших доз упродовж кількох тижнів. У вас можуть спостерігатись нудота, блювота, дзвін у вухах, сонливість, сплутаність свідомості та пришвидшене дихання. Отруєння аспірином зазвичай потребує негайної медичної допомоги, оскільки може призвести до втрати свідомості чи смерті. Це – часта причина отруєння серед дітей, але сьогодні вона стає не такою поширеною через застосування упаковок з високим рівнем захисту від дітей. У випадку навмисного отруєння аспірином, наприклад, за спроби самогубства, отруєння розвивається дуже стрімко. У вас також може виникати поступове отруєння, якщо ви несвідомо приймаєте кілька медикаментів, які містять аспірин. Для лікування застосовують активоване вугілля, а у важких випадках – гемодіаліз. За правильного лікування більшість пацієнтів одужують.

Отруєння залізом виникає тоді, коли організм людини отримує занадто високу дозу заліза. Воно найчастіше трапляється у дітей, які з необережності прийняли дуже багато вітамінів. Вживання надмірної кількості заліза може спричинити блювоту, діарею, біль у животі та дегідратацію. У великих дозах отруєння залізом може призвести до смерті.

Отруєння парацетамолом (ацетамінофеном), який також відомий як Тайленол, виникає при передозуванні цього препарату. Таке передозування може бути як випадковим так і навмисним. Такий стан може загрожувати життю, тому потребує невідкладної медичної допомоги. Якщо вчасно дати антидот до цього препарату він ефективно нейтралізує його токсичну дію. 

Фугу містить тетродотоксин, який спричиняє параліч і смерть. Таку рибу в Японії вважають делікатесом; шеф-кухарі займаються спеціальним навчанням, щоб усунути цей токсин. У США та Європі фугу постачають у дуже незначній кількості, а шеф-кухарі не мають такого навчання, як їхні японські колеги. Отруєння рибою фугу – невідкладний стан і загроза для життя. Спочатку може виникнути поколювання рота і губ, у руках і ногах, запаморочення, порушення мови, втрата рівноваги, блювання, діарея, слабість м’язів і параліч. За відсутності лікування може настати смерть.