Рак сечового міхура – четвертий найпоширеніший рак у чоловіків і п’ятий найпоширеніший рак загалом. Він переважно виникає у людей віком 50 років і понад. Куріння цигарок, вплив токсинів на роботі, певні види променевої терапії та хіміотерапії, хронічні інфекції сечового міхура, тривале використання катетерів і наявність паразитів збільшують ризик розвитку раку сечового міхура. Симптомами раку сечового міхура можуть бути кров у сечі, біль у процесі сечовипускання, часте сечовипускання та сильна потреба у ньому. Проте ранні стадії раку сечового міхура часто не проявляють жодних симптомів. Хірургія й інші методи успішно лікують ранні стадії раку сечового міхура, хоча у цієї форми раку спостерігається тенденція до повернення захворювання після курсу лікування.

Уретрит — інфекція та запалення уретри (невеликого каналу, яким сеча виводиться з організму, тобто зі сечового міхура). Зазвичай цю хворобу спричиняють інфекції сечовивідних каналів, герпес та інфекції, що передаються статевим шляхом, наприклад, гонорея та хламідії. Інфекцію зумовлюють також подразнення від мила, лосьйонів та сперміцидних засобів. У хворого можуть не простежуватися симптоми або може бути печіння чи біль під час сечовипускання, а також часті й інтенсивні позиви до сечовипускання. Ймовірність виникнення уретриту в жінок вища. У випадку, коли почати лікування антибіотиками на ранньому етапі, таку інфекцію можна усунути без ускладнень. Але за відсутності лікування вона може призвести до інфекції сечового міхура і нирок, а також інших проблем зі здоров’ям.

Хвороба Бергера, відома також як IgA нефропатія, трапляється, коли у нирках накопичується забагато білка, що називають IgA. Захворювання зазвичай прогресує дуже повільно. Із часом воно може призвести до пошкодження нирок та ниркової недостатності. Хвороба невиліковна, але медикаменти можуть сповільнити її прогресування, а в деяких людей досягається повна ремісія. Хвороба Бергера може розвиватися у будь-кого, але найчастіше трапляється у молодих чоловіків. Хвороба Бергера може призводити до появи крові в сечі, темного забарвлення сечі, підвищення температури, втоми, набряку ніг чи ступнів, а також до високого кров'яного тиску, Проте у багатьох випадках люди не мають жодних симптомів упродовж багатьох років.

Хвороба Пейроні – це стан, за якого на статевому члені утворюються бляшки з огрубілої тканини. Бляшки є доброякісними, не утворюють рак і не призводять до серйозних захворювань. Однак з часом через такі бляшки пеніс набуває аномальної викривленої форми або стає коротшим у стані  ерекції, тому статевий акт стає болючим або взагалі неможливим.  У невеликого відсотка чоловіків симптоми згодом можуть минути. У решти – симптоми опісля лише поглиблюються. Незважаючи на те, що певне лікування може допомогти у цій проблемі, повністю вилікувати захворювання наразі не вдається. Деяким чоловікам допомагає операція, але вона може спричинити імпотенцію. Безпечнішою альтернативою операції може бути протезування статевого члена.

  Хронічна ниркова недостатність – це серйозне захворювання, яке виникає, коли функції нирок поступово порушуються, упродовж тривалого часу. Якщо нирки неналежно виконують функції, у вашому організмі накопичуються продукти життєдіяльності й рідина, котрі в нормі виводяться зі сечею. Хронічна ниркова недостатність найчастіше виникає через цукровий діабет і високий кров'яний тиск, але може з’явитися також з інших причин. Більшість людей з хронічною нирковою недостатністю не відчуває жодних симптомів упродовж багатьох років. Коли симптоми зрештою з’являються, це може бути високий кров'яний тиск, утома, слабкість, часте сечовипускання, набряки ніг, напухлість під очима, проблеми зі сном, труднощі з концентрацією уваги, відсутність апетиту, нудота та головний біль.

Хронічний тазовий біль — це тривалі болі в нижній частині черевної порожнини, що продовжуються не менше шести місяців. Його може спричинити низка патологій, таких як ендометріоз, запалення тазових органів, фіброми та синдроми подразнення товстої кишки. У багатьох випадках лікарі не можуть встановити точну причину цього захворювання. Діапазон інтенсивності болю — від легкого до дуже сильного. У деяких жінок біль настільки сильний, що заважає спати, працювати та вести статеве життя. Допомогти може лікування болю і контроль за першопричиною, якщо є така можливість.