Розлади згортання крові збільшують ризик утворення небезпечних тромбів у організмі. Зазвичай згустки крові утворюються, щоб зупинити кровотечу після ушкоджень шкіри. У людей з розладами згортання крові згустки чи тромби можуть утворюватись усередині тіла, де вони не повинні формуватись і можуть закупорити вену чи артерію. Наслідками тромбів можуть бути викидні, серцеві напади, інсульти, тромбоемболія легеневої артерії. Деякі розлади згортання крові вроджені, наприклад, фактор V Лейдена (мутація гена, що відповідає за згортання крові). Окрім того, розлади згортання крові можуть спричинити певні захворювання, приміром, системний червоний вовчак, захворювання кісткового мозку, а також деякі різновиди раку. Майте на увазі, що у багатьох людей з розладами згортання крові небезпечний тромб може ніколи й не утворитися; у них лише вищий ризик їх утворення. Застосування препаратів – розріджувачів крові зменшує вірогідність утворення тромбів.

   Серповидно-клітинна хвороба – це сукупність спадкових захворювань, що часто проявляється у ранньому дитинстві й триває упродовж усього життя. Найпоширенішим типом є серповидно-клітинна анемія. У випадку серповидно-клітинної хвороби еритроцити набувають деформованої серповидної форми. Це спричиняє швидке руйнування клітин крові й подальше блокування потоку крові. Захворювання призводить до нестачі кисню у тканинах, що інколи викликає пошкодження органів. Серповидно-клітинне захворювання спричиняє болі, часті інфекційні захворювання, задишку та слабкість. Перебіг захворювання у кожного пацієнта – різний. У деяких спостерігаються слабко виражені симптоми, а іншим може знадобитися госпіталізація під час серйозніших симптомів. Лікування може передбачати знеболювання, переливання крові, застосування пеніциліну та/або інших антибіотиків, гідроксисечовини чи пересадку кісткового мозку.

Серповидно-клітинний криз – невідкладний стан, що пов’язаний зі серповидно-клітинними захворюваннями, які є спадковими станами і поширеніші у людей африканського походження. Це відбувається, коли серповидні клітини крові, визвані ушкодженим гемоглобіном, не можуть плавно переміщатися деякими кровоносними судинами. Унаслідок цього порушення блокується кров’яний потік до частин тіла, призводячи до серповидно-клітинного кризу – раптового гострого болю у певній частині тіла, що потребує негайної госпіталізації. Інфекції, дегідратація й інші стани можуть спричинити серповидно-клітинний криз, який у дорослих може викликати ушкодження органів чи кісток. Спеціального лікування від серповидно-клітинного захворювання не існує, але є способи зменшення ризику виникнення такого кризу.

Таласемія – рідкісна група генетичних захворювань крові. Вони уражають еритроцити – червоні кров’яні клітини, що транспортують кисень і внаслідок цього призводять до розвитку анемії. Існує два основні типи таласемії – альфа і бета, які мають свої підтипи. Симптоми зазвичай проявляються уже під час народження або у ранньому дитинстві. Таласемія може бути небезпечною для життя, особливо тоді, коли вона не піддається лікуванню. Тому люди, хворі на таласемію, потребують переливання крові чи іншого регулярного лікування.

  Тромбоцитопенія – це захворювання, під час якого у хворого знижується рівень тромбоцитів у крові. Оскільки тромбоцити беруть участь у згортанні крові, тромбоцитопенія може призвести до надмірної кровотечі ззовні або всередині тіла. Тромбоцитопені́я спричиняє появу синців, часту кровотечу з носа та появу маленьких червоних цяток, схожих на висип. Помірні симптоми можуть не потребувати лікування. Проте важкі випадки можуть загрожувати життю. Тромбоцитопені́ю можуть викликати вагітність, аспірин та інші препарати, деякі захворювання чи імунні розлади та хіміотерапія. Лікування допомагає більшості хворим, хоча конкретний результат залежить від основної причини.

Цинга – важка форма дефіциту вітаміну С, що може призвести до анемії, носових кровотеч, втрати зубів, кровоточивості ясен, сухого волосся, легкої появи синців, болючих і припухлих суглобів, грубої та лускатої шкіри. Сьогодні цинга трапляється рідко. Групою ризику є люди похилого віку, а також люди, які погано харчуються. Наш організм потребує вітаміну С для лікування ран, відновлення зубів, кісток і хрящів. Вітамін С також допомагає організму виробляти колаген, білок, що бере участь у будові кровоносних судин, сухожилля, зв’язкок і шкіри. Вітамін С – водорозчинний вітамін, тому не може тривалий час зберігатися в організмі. У зв’язку з цим вам потрібне регулярне постачання вітаміну С з їжею. Споживання їжі з недостатнім умістом вітаміну С може спричинити його дефіцит в організмі. Прийманя вітамінних добавок і споживання їжі з високим умістом вітаміну С повністю вилікує таке захворювання.