Первинна аменорея означає відсутність менструацій до 16 років. У декотрих випадках дівчинка також може не мати будь-яких інших ознак пубертатного періоду, наприклад, лобкового волосся або збільшення грудей. Вторинна аменорея – відсутність менструації упродовж 6 місяців після зафіксованого менархе або трьох послідовних циклів. Існує три основні причини цієї проблеми – анатомічна, порушення яєчників, ендокринна.

Упродовж вагітності зв’язка, що утримує матку в тазі, розширюється для вміщення плоду; розтягнення може спричинити тягнучий або колючий біль у деяких жінок. Це може призвести до значного болю, зокрема під час стояння, ходіння чи зміни положення у ліжку. Біль у тазовому відділі може бути настільки сильним, що жінка помилково може подумати про певне серйозне захворювання. Однак відпочинку і догляду за собою зазвичай достатньо для полегшення.

Овуляційний синдром – поширений і незагрозливий стан. Коли з яєчника виходить яйцеклітина, Ви можете відчувати спазми в животі чи нижче живота. Це спостерігається посередині менструального циклу, зазвичай за два тижні до початку менструації. Спазми відчуваються лише в одному боці, але в різні місяці біль може проявлятися то в одному, то в іншому боці, що залежить від того, в якому яєчнику дозріває яйцеклітина. Найчастіше лікування полягає в прийманні знеболювальних препаратів.

Вагінальний кандидоз спричиняє свербіння та подразнення у піхві й вульві (зовнішніх статевих органах). Дріжджі – тип грибка, який існує у піхві разом з бактеріями й іншими організмами. У випадку, коли з певних причин порушується баланс організмів, дріжджі розростаються і призводять до подразнення. Вагінальний кандидоз – це не ЗПСШ (захворювання, що передається статевим шляхом), і за правильного лікування він швидко минає.

Вагінальний пролапс трапляється, коли піхва, матка або інші органи таза починають «випадати» зі свого місця через те, що м’язи та зв’язки, які їх підтримують, розтягуються та слабшають. У випадку важкої форми ці органи можуть випиратися з вагінального отвору. Стрес через вагітність і вагінальні пологи, а також втрата м’язового тонусу з віком можуть спричинити таке захворювання. У багатьох жінок, хворих на вагінальний пролапс, відсутні будь-які симптоми, але він може призводити до болю під час сексу, тиску на таз чи сечовий міхур або до нетримання калу. Лікування — від спеціальних вправ до хірургічного втручання — загалом залежить від того, наскільки прогресуючим є вагінальний пролапс.

Вагініт – це будь-яка інфекція або запалення піхви та вульви (складок шкіри ззовні піхви). Вагініт можуть спричинити грибки, бактерії, хвороби, що передаються статевим шляхом (наприклад, трихомоніаз), алергічні реакції або низький рівень гормонів. За правильного лікування вагініт швидко минає.

Вагітність настає, коли сперматозоїд і яйцеклітина об’єднуються й утворюють ембріон. У нормі це відбувається у матковій трубі. Наступні кілька днів ембріон рухається трубами в напрямку матки. Згодом він імплантується у слизову матки і починає розвиватися. Нормальний період вагітності – дев’ять місяців. Упродовж цього періоду плід отримує кисень і поживні речовини від матері через плаценту. Доки жінка вагітна, її тіло виділяє спеціальний гормон вагітних, який називають хоріонічним гонадотропіном (hCG). Вагітність підтверджується наявністю цього гормону.

Викидень стається тоді, коли вагітність утрачається в перші 20 тижнів, зазвичай упродовж перших трьох місяців. У випадку, коли у вас відбувся викидень, то ймовірно виникне сильна кровотеча. У більшості випадків вам може і не знадобитися жодного лікування, а лікар може довести процедуру до завершення викидня і запобігти кровотечам та інфікуванню. Ви можете ніколи й не дізнатися, що саме спричинило викидень, але переважно це трапляється, бо плід не отримує необхідного розвитку. Ризик викидня значно зростає у жінок понад 35 років або тоді, коли до цього було два і більше викиднів. Викидні – поширене явище, що завжди є дуже важким емоційним досвідом. Проте більшість жінок, у котрих стався викидень, у подальшому мають нормальну здорову вагітність.

Випадання матки виникає, коли вона зсувається або провисає зі свого місця та показується зі статевої щілини. Випадання матки може спричинити відчуття переповнення чи тиску у вагіні, біль у нижній частині спини, болючий статевий акт, проблеми зі сечовипусканням і труднощі з випорожненням. М’язи та зв’язки у ділянці тазу втримують матку на своєму місці. Коли вони слабнуть або розтягуються, матка може провиснути у вагіну або вислизнути через вагінальний отвір. Важке випадання матки виникає, якщо матка повністю випадає через вагіну. Багаторазові пологи, ослаблення з віком м’язів тазового дна, хронічні кашель або запори, ожиріння, піднімання важких предметів та хірургічні втручання на тазових органах можуть призводити до випадання матки. Лікування, яке передбачає вправи для м’язів тазового дна, мазь із умістом естрогену, хірургічне втручання або використання маточного кільця (пессарія), що утримує матку на місці, допомагає під час випадання матки.

Вульводинія – хронічний біль у вульві без явної етіології. Вульва – це зовнішня частина жіночих статевих органів. Вульводинія не проявляється в усіх жінок однаково. В одних біль може виникати на всій ділянці вульви, в інших – лише біля отвору піхви. Симптоматика може бути настільки важкою, що такій особі стане нелегко займатися сексом, працювати чи виявляти активність. Причина вульводинії сьогодні невідома; лікування допомагає полегшити симптоматику, хоча не виліковує цю патологію.