Перелом лицьової кістки може трапитися унаслідок отримання серйозної травми обличчя. Поширеними причинами перелому лицьових кісток є спортивні травми, дорожньо-транспортні пригоди, падіння та тілесні ушкодження. Переломи можуть бути у кістках очної западини, верхньої щелепи, нижньої щелепи, піднебіння та щік. Інколи у випадку травми стається перелом більш ніж однієї з таких кісток. Перелом лицьової кістки може викликати біль, появу синців, кровотечу через ніс, набряк, ускладнене дихання, синець під оком або утруднене відкривання чи закривання рота.

Кісточку на вершині ліктя називають ліктьовим відростком; вона тонка, тому легко ламається під час падіння або прямогоу удару в цю ділянку. Ушкоджений лікоть зазвичай знерухомлюють, накладаючи гіпс чи пов’язку, і він так згодом загоюється. Проте за тяжких ушкоджень можливе хірургічне втручання для репозиції та фіксування зламаної кістки.

   Зламані щелепи зазвичай є наслідком аварій, насильства, спортивних травм і падінь. Дрібні переломи здебільшого загоюються самі собою. Серйозніші переломи потребують фіксації щелепи для загоювання або хірургічного втручання, яке передбачає використання металевих пластин, щоб з'єднати зламану щелепу. За належного лікування зламані щелепи переважно повністю загоюються.

Перелом передпліччя – це перелом однієї чи двох кісток, розташованих між ліктем і кистю руки, – променевої та ліктьової. Найчастіше причиною виявляється падіння або інші види травм. Перелом передпліччя – типовіший для дітей, людей похилого віку чи спортсменів. Такий перелом призводить до сильного болю, набряку і є невідкладним станом. Лікування залежатиме від складності перелому. В деяких випадках достатньо лише накласти гіпс, натомість в інших буде необхідно провести хірургічне втручання. Зазвичай люди знають, коли ламається передпліччя, оскільки вони чують характерний лопаючий звук. Окрім того, у руці відчуватиметься нестерпний біль, вона напухне, посиніє і може кровоточити.

Перелом плечової кістки (лат. humerus) – поширена травма. Вона може статися під час автомобільної аварії чи занять спортом або падіння на витягнуту руку. Зазвичай ця травма надто болюча. Передусім дуже важливо негайно відвідати лікаря з метою запобігти погіршенню травми. Більшість людей добре справляються з лікуванням і виздоровлюють без жодних проблем.

Перелом нижнього відділу спини виникає тоді, коли один з хребців поперекового відділу хребта травмується або ламається. Здебільшого таке трапляється унаслідок сильних травм через автомобільні аварії, спортивні травми,чи падіння, але може статится і внаслідок хвороби, такої як остеопороз чи рак. Перелом нижнього відділу спини достатньо поширений серед переломів хребта. Він спричиняє біль у нижній або верхній частині спини чи стегна; крім того, у вас може бути відчуття слабкості, оніміння або поколювання у цій ділянці.

  Перелом шийного відділу хребта, який також називають переломом шиї, – це серйозна травма, що загрожує життю. Перелом шиї може трапитися унаслідок дорожньо-транспортних пригод, нещасних випадків під час пірнання, поранень вогнепальною зброєю, а також спортивних травм. Нерідко під час перелому шиї пошкоджується спинний мозок, що призводить до тимчасової або постійної втрати чутливості тіла від шиї та донизу. Перелом шийного відділу хребта може спричинити сильний біль у ділянці шиї, який може поширюватися на плечі й передпліччя. Окрім того, він може викликати слабкість і оніміння м'язів, утруднене дихання, втрату контролю за роботою кишківника  та сечового міхура, а також появу синців і набряк на задній частині шиї. Лікування залежить від того, який зі семи шийних хребців був зламаний. До методів лікування можуть належити скоби, знеболювальні медикаменти, витягування, хірургічне втручання, а також фізіотерапія і трудова терапія.

Переломами верхніх відділів спини також називають переломи хребта грудного відділу; вони виникають унаслідок сильного удару або слабкості кісток. Автомобільні аварії, падіння, вогнепальні поранення, нещасні випадки у спорті можуть спричинити переломи хребта. Такий тип травм часто поєднується із ушкодженням спинного мозку. Певні умови, які послаблюють кістки, у тому числі остеопороз, тривале застосування стероїдних препаратів і пухлини можуть викликати компресійні переломи. Це відбувається тоді, коли хребці стають настільки слабкими, що вони урешті-решт ламаються. Переломи хребта можуть призвести і до помірного, і до сильного болю у спині, оніміння, поколювання, втрати контролю над кишківником або сечовим міхуром. Остеопороз може вплинути на декілька хребців одночасно, що спричинить викривлення хребта, яке називають горбом вдови. Лікування може передбачати відпочинок, знеболювальну терапію, ремені й корсети, ліки для зміцнення кісток, фізіотерапію, хірургію.

Перелом стегнової кістки зазвичай є наслідком автомобільної аварії чи падіння з висоти. Така травма часто поєднується з іншими серйозними травмами. Незначні переломи чи тріщини загоюються самі собою за умови іммобілізації ноги у гіпсі, а серйозніші травми потребують хірургічного втручання, щоб з’єднати уламки кісток. Після травми нога повинна бути у гіпсі, поки кістка не зростеться, після чого рекомендовано фізіотерапевтичні вправи для відновлення рухомості та сили ноги.

Перелом Сміта – специфічний тип перелому зап’ястя. Він виникає у процесі падіння на тильну сторону руки з вивернутим назад зап’ястям. Удар рукою зі зігнутим зап’ястям також може спричинити перелом. У такій ситуації більша кістка передпліччя (променева) ламається біля зап’ястя. Це може призвести до раптового болю, припухлості, посиніння і чутливості. Зап’ястя може виглядати викривленим або деформованим. Тоді важливо щонайшвидше отримати медичну допомогу. За належного лікування більшість людей повністю одужують. Неліковані переломи зап’ястя можуть спричиняти постійну деформацію і біль.