Метамфетамін – це медпрепарат, що підвищує активність центральної нервової системи і швидко викликає звикання. У низьких дозах метамфетамін допомагає у випадку нарколепсії, ожиріння й синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), але найчастіше його отримують незаконно і приймають великими дозами. Метамфетамін існує у вигляді кусків чи кристалоподібної пудри, яку вдихають, ковтають, курять або розчиняють і вводять у вигляді ін’єкції. Найчастіше метамфетаміни приймають білошкірі чоловіки 20–40 років, щоби відчути задоволення й ейфорію, але цей препарат стає все популярнішим серед неповнолітніх. Люди, котрі вживають метамфетамін зумисне чи випадково, можуть прийняти завелику дозу і померти від серцевої недостатності, що виникає у вигляді побічної дії препарату. Терапія і певні медикаменти допоможуть припинити приймання метамфетаміну.

Викидень стається тоді, коли вагітність утрачається в перші 20 тижнів, зазвичай упродовж перших трьох місяців. У випадку, коли у вас відбувся викидень, то ймовірно виникне сильна кровотеча. У більшості випадків вам може і не знадобитися жодного лікування, а лікар може довести процедуру до завершення викидня і запобігти кровотечам та інфікуванню. Ви можете ніколи й не дізнатися, що саме спричинило викидень, але переважно це трапляється, бо плід не отримує необхідного розвитку. Ризик викидня значно зростає у жінок понад 35 років або тоді, коли до цього було два і більше викиднів. Викидні – поширене явище, що завжди є дуже важким емоційним досвідом. Проте більшість жінок, у котрих стався викидень, у подальшому мають нормальну здорову вагітність.

Фенциклідин – створений людиною нелегальний наркотик, який курять, нюхають, уколюють або ковтають. Це – один із типів галюциногенних наркотиків. Фенциклідин може спричинити оніміння, сплутану мову, галюцинації, зміни настрою, тривогу та насильницьку поведінку. Він може також спонукати споживачів до самогубства, а у великих дозах – призвести до коми, судом і смерті.

Виразка рогівки – інфекційна рана на рогівці, прозорій поверхні, розташованій над кольоровою частиною ока. Найчастіша причина виразки – бактеріальні інфекції. У деяких випадках невеличкі подряпини чи розриви на рогівці призводять до поширення таких інфекцій. Виразка рогівки потребує негайного медичного догляду. Більшість інфекцій лікують очними краплями з антибіотиком. У важких випадках вам може бути необхідно замінити пошкоджену рогівку.

Висотна хвороба може виникнути, коли людина пересувається дуже швидко на великій висоті, де менше кисню і знижений тиск повітря. Цей стан особливо поширений на висоті понад 2500 м. Висотна хвороба може спричинити головний біль, нудоту, блювання, загальну втому, запаморочення, кашель, задишку, порушення розумових функцій. У важких випадках це може призвести до смерті.

Відшарування сітківки трапляється тоді, коли сітківка відділяється від шару тканин на очному дні, що її підтримує. Це позбавляє клітини сітківки доступу кисню і може спричинити постійну втрату зору, який уже не вилікується. Відшарована сітківка може викликати яскраві спалахи світла на периферії зору, розмитість зору чи плаваючі мушки в очах. Причиною відшарування сітківки можуть бути різні стани, наприклад, травми ока, перенесені операції на оці, неконтрольований діабет або певні запальні розлади. Проте іноді такий стан виникає і без видимих причин.

Внутрішньочерепна гематома виникає під час травми голови, коли у мозку чи між мозком і черепом накопичується кров. Гостру субдуральну гематому спричиняє раптова швидка кровотеча у мозок, що зазвичай є наслідком важкої травми голови. Підгострі субдуральні гематоми призводять до симптомів, які можуть проявити себе через декілька днів або тижнів після травми. Хронічна субдуральна гематома розвивається у мозку через тижні чи місяці після травми. Переважно гематоми трапляються в алкоголіків чи літніх людей. Епідуральна гематома виникає, коли унаслідок удару кров’яні судинки, розміщені між мозком і черепом, розриваютсья і з них починає витікати кров. Здебільшого у таких випадках симптоми проявляються відразу. Оскільки внутрішньочерепна гематома виникає усередині черепа і може тиснути на мозок, цей стан загрожує життю людини і зазвичай потребує невідкладної допомоги.

Вазовагальна непритомність – найчастіша причина втрати свідомості. Людина може знепритомніти, якщо організм занадто сильно реагує на емоційний чи фізичний стрес, наприклад, коли ви бачите щось неприємне або дуже довго стоїте. Така реакція спричиняє зниження кров’яного тиску, оскільки в мозок надходить замало крові, а це натомість призводить до втрати свідомості. Раптові блювання, кашель, дефекація і сечовипусканння також є формами вазовагальної непритомності.

Гемолітично-уремічний синдром – стан, який руйнує червоні кров’яні клітини і може призвести до пошкодження нирок. Це серйозне захворювання, що потребує негайного лікування. Найчастіше гемолітично-уремічний синдром уражає дітей. Зазвичай він проявляється після зараження кишковою паличкою, але може виникнути і після зараження іншими типами інфекцій. У дорослих теж трапляється гемолітично-уремічний синдром, але не так часто, як у дітей. Ознаки гемолітично-уремічного синдрому – блювання, діарея, надмірна збудливість, слабкість, висока температура, рідке або відсутнє сечовипускання, поява синців від найменшого удару. Цей синдром у важких випадках може бути смертельно небезпечним.

Гідронефроз – це стан, коли одна чи дві нирки збільшуються від накопичення у них сечі, яка не може потрапити з нирки у сечовий міхур. У випадку раптового гідронефрозу хворий відчуває нестерпний біль. Важливо діагностувати гідронефроз вчасно для запобігання незворотнього пошкодження нирки. Причиною гідронефрозу можуть бути камені в нирках, тромб, пухлина, збільшена простата або збільшена матка під час вагітності. Лікування зазвичай полягає в усуненні закупорки, щоби сеча могла виходити з нирки.