Вовчак — це хронічне аутоімунне захворювання. Через причини, котрі не відомі лікарям, організм починає атакувати здорову тканину. Існує кілька типів захворювання. Найпоширенішим є системний червоний вовчак (СЧВ), який часто просто називають вовчим лишаєм. Він може вражати шкіру, суглоби, серце, інші органи і частіше трапляється серед жінок, представників африканської й азійської раси. Інші типи вовчого лишаю, приміром, шкірний червоний вовчак, вражають тільки шкіру. Періодично медикаменти можуть викликати тимчасовий вовчий лишай. Хороше лікування відіграє надзвичайно важливу роль. Необхідно пам’ятати, що поширеніші й менш загрозливі патології можуть спричиняти багато із таких самих симптомів.

Водянка яєчка — накопичення прозорої рідини, яке спричиняє набряк мошонки у чоловіків. За відчуттям це нагадує маленьку повітряну кульку з водою. Найвища ймовірність розвитку гідроцеле виявляється у середньому чи старшому віці, але людина також може народитися з такою патологією. Водянка яєчка не становить небезпеки у випадку, коли не пов’язана з інфекцією, пухлиною або паховою грижею, опухлістю частини черевної порожнини, що може становити загрозу для життя. У дітей водянка яєчка зазвичай минає упродовж першого року життя. Чоловікам переважно немає необхідності лікуватися, якщо такий стан не створює дискомфорту.

   Головні воші – це крихітні комахи, які паразитують на волоссі й шкірі голови. Рідше вони можуть траплятися на бровах та віях. Воші усмоктуються у шкіру і харчуються кров'ю, викликаючи сильний свербіж і подразнення шкіри. Воші найчастіше трапляються у дітей і легко розповсюджуються від людини до людини за близького контакту. Вони також можуть поширюватися через гребінці, щітки для волосся, постільну білизну або рушники інфікованої людини. Доки вони невеликі, ви можете побачити білі яйця вошей, які називаються гнидами, у волоссі навколо шиї та вух. Гниди схожі на лупу, але надійно прикріплені до волосся. Доки вошей небагато, їх важче виявити. Для лікування головних вошей застосовують спеціальні шампуні, що відпускаються за рецептом чи без нього, та розчісування волосся спеціальним гребінцем від гнид.

  Вплив гучного шуму може призвести до ушкодження нервових закінчень у вашому внутрішньому вусі. Ваш слух із часом погіршиться, тому що кількість нервових закінчень зменшуватиметься. Рівень ушкодження вуха шумом багато в чому залежить від діапазону – наскільки близько та наскільки довго ви перебували під дією шуму. Вплив лише одного  звуку, такого як постріл з вогнепальної зброї або вибух, може спричинити втрату слуху. Однак довгостроковий вплив гучних звуків, наприклад, музики через підсилювальні пристрої, відбійний молоток, снігоходи або бензопили,  погіршує слух навіть сильніше. Якщо ви чуєте дзвін у вухах або маєте складнощі під час розмови, ви повинні звернутись до лікаря. Майте на увазі: інші хвороби, приміром, інфекції вуха, можуть також спричиняти ці симптоми.

  Незначний вплив холоду зазвичай не завдає шкоди, але занадто довге перебування на холоді ризиковане для здоров’я. Гіпотермія — загрозливе для життя зниження температури тіла —найнебезпечніший з його наслідків. Обмороження може спричинити ушкодження тканин і частин тіла, зокрема пальців на руках і ногах, носа та вух. Спочатку виникає переохолодження, яке супроводжується онімінням та поколюванням. “Траншейна стопа” (ушкодження ніг через тривале та безперервне перебування на холоді у вологому взутті) може викликати печіння та пухирі. Обмороження (запалення шкіри, яке спричинене тривалим охолодженням) призводить до почервоніння й опухлості шкіри.

  Ми всі піддаємось впливу пилу кожного дня. Наявність будь-яких симптомів, що провокує пил, залежить від стану вашого здоров'я, кількості пилу, який ви вдихаєте, а також від типу пилу. Коли у вас – алергія або астма, то вдихання пилу, що містить алергени, наприклад, пилові кліщі, квітковий пилок чи грибок, може швидко викликати виражені симптоми. Постійна ж наявність пилу на роботі, приміром, пил з каміння, дерева, металу, вугілля, зерна, діоксиду кремнію чи азбесту, жодним способом не проявлятиметься, але може мати серйозні наслідки для вашого здоров'я у майбутньому, оскільки осідає в легенях.

Вроджена міотонія – це рідкісне спадкове захворювання, наслідком якого є ригідність (напруженість) м’язів. Люди з вродженою міотонією не можуть швидко розслабити м’язи після напруження. Міотонія – захворювання вроджене, але воно може нічим не проявлятися аж до 2-3-річного віку, іноді – довше. Хворі на вроджену міотонію можуть часто давитися їжею, у них виникають труднощі у процесі ковтання, задишка, відчуття стискання в грудях за фізичної активності, а також спазми м’язів у випадку руху, що поступово послаблюються під час повторних рухів. Більшість людей з вродженою міотонією вчаться жити з хворобою, хоча у певних випадках симптоми згодом слабшають або зовсім зникають.

Врослий ніготь – це стан, за якого край нігтя на нозі вростає у шкіру. Найпоширеніші причини такого нігтя – неправильно підібране взуття та неправильне обрізання нігтів. Зазвичай врослі нігті трапляються у дорослих. Врослий ніготь призводить до почервоніння, болю, набряку, а у деяких випадках – і до інфікування пальця. Здебільшого ніготь вростає на великому пальці ноги.

Вторинна відкритокутова глаукома – це стан, за якого в оці внаслідок травми утворюються рубці та підвищується тиск. Зазвичай око травмується після удару в нього тупим предметом – м’ячем, кулаком, боксерською рукавичкою чи подушкою безпеки. Вторинна відкритокутова глаукома – рідкісний стан, що нелегко діагностувати. У певних випадках хвороба розвивається через багато років після травми. Спочатку така глаукома зовсім не проявляється, але офтальмолог під час обстеження може помітити підвищений тиск в оці. Згодом глаукома може призвести до втрати зору. Проте за вчасного виявлення та лікування хворобу можна усунути.

Вазовагальна непритомність – найчастіша причина втрати свідомості. Людина може знепритомніти, якщо організм занадто сильно реагує на емоційний чи фізичний стрес, наприклад, коли ви бачите щось неприємне або дуже довго стоїте. Така реакція спричиняє зниження кров’яного тиску, оскільки в мозок надходить замало крові, а це натомість призводить до втрати свідомості. Раптові блювання, кашель, дефекація і сечовипусканння також є формами вазовагальної непритомності.