Втратою слуху вважають стан, коли в одному або в обох вухах  з'являються труднощі  почути  звуки. У багатьох  людей  з віком виникає  часткова втрата слуху. Якщо органи слуху тривалий  час піддаються гучним звукам, це також із часом може спричинити втрату  слуху.  До втрати слуху може призвести вушна сірка, рідина у вусі, вушні інфекції, нарости  у  вухах, окремі  хвороби і приймання деяких медичних препаратів, а також перфорація (розрив) барабанної перетинки.

Вузлова еритема – це запалення жирового шару під шкірою.  Вона зазвичай спричиняє болючі червоні гулі на гомілці. Проте гулі можуть з’явитись і на інших частинах тіла, у тому числі на руках, щиколотках, сідниці й стегнах. Часто вони минають самі собою. Вузлова еритема також нерідко викликає лихоманку, біль у суглобах або набряк. Її можуть спричинити інфекції, захворювання та реакція на певні препарати. Однак іноді вона не має чіткої причини. Хоча вузлова еритема призводить до дискомфорту, вона не є небезпечною.

Вузловий зоб – це поширене захворювання, що проявляється ненормальним наростом у щитовидній залозі, який може регулювати ріст і обмін речовин. Дефіцит йоду, наявність інших захворювань щитовидної залози, кісти, запалення чи раку можуть бути причиною вузлового зоба. Нарости або вузли майже завжди доброякісні, неканцерогенні й дуже рідко є ознакою раку щитовидної залози. Вам зазвичай не потрібно лікувати доброякісних вузликів, однак тоді, коли вони діагностовані як ракові, їх варто видалити хірургічним шляхом. Інші методи лікування залежатимуть від причини та симптомів цього захворювання.

Вульводинія – хронічний біль у вульві без явної етіології. Вульва – це зовнішня частина жіночих статевих органів. Вульводинія не проявляється в усіх жінок однаково. В одних біль може виникати на всій ділянці вульви, в інших – лише біля отвору піхви. Симптоматика може бути настільки важкою, що такій особі стане нелегко займатися сексом, працювати чи виявляти активність. Причина вульводинії сьогодні невідома; лікування допомагає полегшити симптоматику, хоча не виліковує цю патологію.

Вухо пірнальника (баротравма вуха) проявляється болем у вусі, що виник через різницю тиску між середнім вухом та зовнішнім середовищем. Це поширена проблема пірнальників з аквалангом, але іноді з'являється і в пілотів, і в пасажирів літаків. У нормі євстахієва труба, яка з'єднує середнє вухо з носом і верхнім відділом глотки, допомагає регулювати тиск повітря всередині вуха. У випадку, коли зовнішній тиск змінюється так швидко, що євстахієва труба не встигає вчасно зреагувати, тиск на барабанну перетинку змушує її вигинатися назовні чи всередину. Внаслідок цього може виникнути відчуття закладеного вуха, яке супроводжується болем. Для зменшення такого відчуття необхідно багато разів затиснути ніс, закрити рот, зробити вдих або позіхнути чи ковтнути, якщо Ви в літаку. З наростанням різниці тиску барабанна перетинка може розірватися.

Вушна гематома – болючий набряк на зовнішньому вусі. Після удару у вухо між жорстким хрящем і шкірою накопичується кров; від цього вухо набрякає і болить. Найбільший ризик отримати вушну гематому мають спортсмени, котрі займаються контактними видами спорту, наприклад, борці чи гравці в реґбі. Інколи вушна гематома розвивається після проколювання вушного хряща. Лікування гематоми важливе й ефективне. Якщо вухо не лікувати, у ньому можуть відбутися незворотні деформаційні зміни або у вухо може потрапити інфекція.

Гастрит — це запалення слизової оболонки шлунку, яке викликають алкоголь, аспірин, гостра їжа, стрес, надлишок шлункової кислоти або вірус. У тяжких випадках слизова оболонка шлунку пошкоджується. Гастрит спричиняє розлад шлунку, подразнення та біль, які можуть тривати і кілька хвилин, і годинами. Інколи гастрит стає хронічним.

Гастроентерит — подразнення шлунку та кишківника. Його можуть спричиняти віруси, бактерії, паразити чи отруєння їжею. Симптоми гастроентериту — це біль і спазми у животі, нудота, діарея та блювання. Хоч інколи його називають “шлунковим грипом”, вірус грипу не викликає гастроентериту. Захворювання переважно легко передається під час контакту з хворим. Гастроентерит також поширюється через заражені їжу або напої. Більшість хворих на гастроентерит одужують після кількох днів, лише вживаючи багато рідини та відпочиваючи. Антибіотики призначають за лікування гастроентериту, який спричинений бактеріями або певними паразитами. У немовлят, осіб похилого віку та пацієнтів з хронічними захворюваннями вищий ризик зневоднення під час гастроентериту.

   Гематома – це накопичення крові у тканині навколо пошкодженої кровоносної судини, яке зазвичай постає після завдавання травми. Гематома має вигляд глибокого синця і може бути різних розмірів – від дуже малого до розміру грейпфрута. Вживання розріджувачів крові, навіть аспірину, може підвищити ризик утворення гематом. Більшість гематом під шкірою та нігтями минають самі собою. Проте субдуральні гематоми, що утворюються між мозком та черепом, дуже небезпечні й навіть фатальні за відсутності невідкладного лікування.

Анемією називають стан, коли в крові не вистачає червоних кров'яних клітин (еритроцитів). Гемолітична анемія є наслідком гемолізу – процесу, що руйнує еритроцити. Деякі люди вже народжуються з гемолітичною анемією, деякі отримують її під час захворювання малярією, порушення згортання крові, серпоподібно-клітинних чи інших захворювань або інфекцій, а також у процесі застосування певних медикаментів.