Дисгідротична екзема, або дисгідроз, – це ураження шкіри на долонях рук чи підошвах ніг або водночас там і там. Дисгідроз з’являється у вигляді невеликих пухирців, наповнених рідиною, зазвичай на кінцях пальців, долонь і підошв ніг. Пухирці можуть спричинити сильний свербіж, іноді навіть біль, що ускладнить ходіння або роботу руками. Після декількох тижнів пухирці висихають і починають лущитися. У важчих випадках у цих ділянках шкіра стає червоною, і на ній з’являються тріщинки. Точні причини цього стану невідомі, але поштовхом може бути стрес, алергія, часте миття рук, вплив хрому, нікелю чи кобальту. Дисгідроз частіше виникає весною або влітку в теплих кліматичних зонах. У деяких людей він може з’являтися раз на рік, в інших –  щомісяця. Хронічний дисгідроз може призводити до потовщення шкіри, виникнення ямок, гребенів на шкірі, потовщення і знебарвлення нігтів. Лікування передбачає мазі й креми, антигістамінні препарати, кортикостероїдні креми чи таблетки і фітотерапію.

Дисменорея – менструація, яка супроводжується нетипово тривалим або надзвичайно сильним болем і спазмами . Більшість жінок відчувають лише поодинокі судоми та біль упродовж цього періоду. Проте в окремих випадках біль може бути дуже сильним, супроводжуватись судомами, діареєю, нудотою, головним болем чи запамороченням. Такі симптоми ускладнюють роботу або відвідування навчального закладу.

Існує два типи дисменореї – первинний і вторинний. Первинна дисменорея відбувається природним способом: деякі жінки лише мають хворобливіші періоди менструації, аніж інші. Вважають, що ймовірною причиною цього є високий рівень гормону простагландину, який призводить до таких хворобливих менструацій. Вторинна дисменорея – наслідок іншого захворювання чи хворобливого стану, до прикладу, ендометріозу або фіброзних пухлин.

Використання знеболювальних препаратів і теплої грілки, що прикладають до низу живота, є достатнім у лікуванні більшості випадків первинної дисменореї. Під час вторинної дисменореї пріоритетне лікування основної причини.

Диспареунія – біль під час статевого акту. Це дуже поширене явище. Для деяких жінок біль є тимчасовим і незначним, а для інших – він довготривалий і сильний. Дріжджові інфекції (молочниця), вагінальна сухість, менопауза, м’язові спазми, ароматизоване мило, антидепресанти та багато інших станів і препаратів можуть спричинити диспареунію. Декому з жінок так і не вдається з’ясувати, звідки у них така проблема. Оскільки лікування може допомогти у більшості випадків, дуже важливо порадитися стосовно цього з вашим лікарем.

Дисфункціональна маткова кровотеча (ДМК) – вагінальна кровотеча, яка не є частиною нормального менструального циклу і не зумовлена травмою або захворюванням. Дуже часто такий стан спричинений дисбалансом жіночих гормонів естрогену і прогестерону. Найпоширеніша причина цього – менструальний цикл, в якому не виділилась яйцеклітина, а без неї організм не виробляє прогестерону. За нестачі прогестерону естроген призводить до збільшення та потовщення ендометрію матки. Коли відбувається відшарування ендометрію, що може статися в будь-який момент упродовж менструального циклу, – виникає сильна кровотеча зі згустками.

ДМК найпоширеніша серед підлітків і жінок перед менопаузою. Інші ймовірні причини кровотечі – вагітність, рак, міома, травма, приймання окремих препаратів чи спадкові порушення згортання крові.

У випадку дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба (СНС) один або два суглоби в задній частині щелепи запалюються і спричиняють біль та проблеми з роботою щелеп. Скронево-нижньощелепний суглоб з’єднує щелепну кістку і череп; з його допомогою ви можете говорити, позіхати та жувати. Дисфункція СНС може виникнути з різних причин – старіння, остеоартриту, стискання щелеп чи скреготання зубами (зокрема вночі), якщо у вас – неправильний прикус чи інші проблеми зі зубами. У певних випадках дисфункція СНС виникає без видимих причин. Симптоми коливаються від легкого болю в щелепі до сильного головного болю чи ускладненого відкривання рота. Більшість випадків дисфункції СНС нескладна, й у багатьох людей полегшення наступає без жодного лікування після декількох тижнів спокою щелепи. Проте в окремих ситуаціях симптоми з часом можуть повернутися.

  Дитячий церебральний параліч – узагальнений термін для групи мозкових захворювань, які проявляються першочергово порушеннями рухів і координації м'язів. Причини його виникнення –  ушкодження мозку чи порушення його розвитку переважно ще до народження. Церебральний параліч також можуть спричинити травми упродовж перших двох років життя. Симптоми дитячого церебрального паралічу можуть дуже різнитися у різних осіб. Одні люди, які хворіють на дитячий церебральний параліч, стають важкими інвалідами, інші – мають лише легкі симптоми. Хвороба може призводити до напруженості м'язів або їхньої слабкості, втрати можливості рухатись, неможливості навчатись, до труднощів під час ковтання та годування, слинотечі, проблем з мовою, слухом або зором. Існує безліч методів лікування, які можуть допомогти хворим на дитячий церебральний параліч краще впоратися з цими проблемами.

Діабетична нейропатія — ушкодження нервової системи через високий рівень цукру в крові. Це поширене явище серед хворих на діабет. Ушкодження нервової системи може спричинити ослаблення чи оніміння м’язів рук і ніг. Таке оніміння може призводити до падінь, травм і незграбності. У хворих на діабет також можуть уражатись відділи нервової системи, пов’язані з іншими органами, у тому числі зі серцем, шлунком, очима, статевими органами та кишківник. Це може викликати проблеми зі сечовим міхуром, запори, діарею, розлад шлунку, підвищення частоти серцевих скорочень, сексуальні розлади та проблеми зі зором.

  У людей, котрі страждають на цукровий діабет, діабетичний кетоацидоз виникає, коли організм не має достатньої кількості інсуліну і починає спалювати жир для отримання енергії. Це спричиняє токсичне накопичення кислот у крові, які називають кетоновими тілами, що засвідчує чітку ознаку: у вас – нелікований діабет. І коли його не лікувати, це може призвести до діабетичної коми та смерті.  Кетоацидоз  найчастіше  трапляються  у  людей  з цукровим діабетом І типу. Причинами його також можуть бути певні хвороби, пропускання приймання доз інсуліну, погане харчування, серцевий напад, інсульт, зловживання алкоголем, навіть стрес. Якщо у вас розвинувся кетоацидоз, вас може мучити спрага і виникати відчуття нудоти. Вам знадобиться лікування внутрішньовенним введенням розчинів, що містять інсулін та електроліти. За правильного лікування, більшість людей повністю одужують.

У хворих на діабет можуть розвиватись діабетичні захворювання очей – це назва групи захворювань очей. Усі вони призводять до зниження зору, навіть сліпоти. Найпоширенішою є діабетична ретинопатія, пов’язана з ушкодженням кровоносних судин сітківки ока. Спершу кровоносні судини можуть набухати, звідти в око можуть просочуватись компоненти плазми крові, але зазвичай на цьому етапі зір ще не погіршується. Поступово в деяких хворих у сітківці ока розростаються аномальні кровоносні судини, кров витікає у центр ока, затьмарює зір й іноді спричиняє відшарування сітківки. Хворі на діабет схильніші до захворювання на катаракту та глаукому. Тримайте рівень цукру в крові під контролем і щорічно проходьте обстеження очей, аби запобігти діабетичним захворюванням ока.

Діарея мандрівників — це поширена хвороба, що трапляється у людей, котрі мандрують за кордон. Зазвичай вона виникає після споживання їжі чи напоїв, заражених бактеріями, вірусом або паразитом. Ентеротоксигенна інфекція, викликана бактеріями Escherichia coli (ETEC), — найпоширеніша причина діареї мандрівників. Переважно вона призводить до водянистої діареї та спазм, інколи — із незначним жаром. На щастя, більшість випадків діареї мандрівників нетяжкі й минають самі собою через кілька днів.